Презентація на тему:
Особливості організації різних форм методичної роботи з педагогами високого рівня сформованості дидактичних умінь

Особливості організації різних форм методичної роботи з педагогами високого рівня сформованості дидактичних умінь Островська А.Б.-заступник директора ЦМСПС

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, у Державній програмі „Вчитель” окремо наголошується на необхідності формування особистості вчителя відповідно до потреб сучасної практики, динамічних змін, що відбуваються в країні і світі.

Сучасний вчитель повинен бути: науковцем (володіти підходами і методами дослідницької роботи); педагогом (знати та вміти застосовувати на практиці педагогічну теорію); психологом (знати основи психології, вікові та індивідуальні психологічні особливості учнів); технологом (володіти методикою і технологією навчально-виховного процесу, втілюючи наукові ідеї в практику); організатором (володіти навичками управлінця - менеджера для управління учнівським колективом); медиком (знати фізичні і розумові межі дитячого організму, рамки психологічного навантаження); артистом (уміти перевтілюватися, володіти правильною дикцією, художнім словом) тощо.

Особистий технологічний потенціал педагога включає компоненти. Інтелектуальний компонент полягає в поінформованості у питаннях освітніх технологій як традиційних, так й інноваційних, розумінні їх концептуального ядра; знання нових педагогічних напрямків розвитку освіти; Дієво-практичний компонент – це володіння набором дидактичних методів, прийомів та організаційних форм, що складають основу професійної майстерності, носять експериментально - дослідницький характер; досконале знання та впровадження сучасних технологій навчання Емоційно-особистісний компонент визначається пристосуванням своїх професійних можливостей до учнівського контингенту, врахуванням індивідуальних запитів учнів, особистим досвідом спілкування з ними;

Основні напрямки формування та розвитку особистісних характеристик сучасного вчителя. поглиблення і розширення наукового світогляду вчителя; підвищення загальної його культури – політичної, моральної, естетичної; постійне оновлення наукових знань, раціональної складової особистості; підвищення педагогічної майстерності; поглиблення органічного зв’язку вчителя з життям, соціальною практикою; утвердження активної життєвої позиції.

Організація науково-методичної роботи ґрунтується на глибокому аналізі результативності навчально-виховного процесу, діагностиці запитів і потреб педагогів, рівня їхньої професійної компетентності, координації різних форм підвищення кваліфікації тощо.

Системно-інтегрований підхід до змісту методичної діяльності

З точки зору системно - діяльнісного підходу до організації методичної роботи основними компонентами її є:

Творчі групи це організовані невеликі колективи передових, найдосвідченіших працівників освіти, які поглиблено вивчають розв’язувану педагогічною наукою проблему та забезпечують творче впровадження в практику шкіл висновків і положень науки.

Головна мета творчих груп : допомога вчителям в реалізації актуальних завдань розвитку освіти; забезпечення всебічного поглибленого дослідження вибраної науково-методичної проблеми ; активізація творчого потенціалу вчителя з метою вдосконалення й підвищення його професійної компетентності; моделювання, апробація, упровадження інноваційних технологій навчання й виховання ППД ; розвиток традиційних і пошук нових вдосконалених форм і методів НВП ; експериментально-дослідна діяльність; забезпечення особистісно орієнтованої підготовки педагога до творчої діяльності і т.і.

Головним завданням творчих груп є розроблення рекомендацій на основі вивчення досягнень науки та пробне впровадження їх у практику, пошук ефективних шляхів застосування результатів наукових досліджень, створення передового досвіду.

Види творчих груп і провідні напрями їх роботи. упровадження наукових досягнень психолого – педагогічної науки; вивчення й упровадження перспективного педагогічного досвіду.

Алгоритм діяльності творчої групи. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

ОСНОВНИЙ ЕТАП

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП Визначення результативності

Ініціативні групи – творчі об’єднання вчителів, які створюються здебільшого на період підготовки та проведення методичних заходів

Під мікрогрупою розуміють таку форму колективної методичної роботи, у якій в основу створення покладено взаємну симпатію педагогів і, головне, інтерес до певної педагогічної проблеми Алгоритми роботи мікрогрупи: 1.Вибір проблеми. 2.Самостійне дослідження кожним учасником вибраної проблеми чи окремо її аспекту. 3.Звіт перед членами групи за отримані результати. 4.Обмін думками з приводу визначення шляхів реалізації проблеми. 5.Апробація напрацьованих педагогічних ідей, методичних рекомендацій. 6.Взаємовідвідування, проведення відкритих уроків. 7.Узагальнення роботи групи. 8.Підведення підсумків роботи групи.

Фокус група. Її діяльність сфокусована на пошук оптимального варіанту розв’язування чітко окресленої проблеми. Мета роботи може бути : контрольно-діагностичною (відстеження проблеми, актуальної для певної частини педагогічного колективу, з метою забезпечення ефективного планування роботи школи, методичного формування, з’ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році, конкретизація напрямів допомоги, якої потребують молоді вчителі, члени методичного формування, педагогічного колективу та інше); корекційною ( взаємовідвідування членів певної частини педагогічного колективу, методичного формування, активізація проектування педагогічної творчості вчителя, здійснення підвищення професійної кваліфікації на курсах , семінарах та ін..); контрольно - прогностичною (дослідження недоліків в організації методичної роботи, діяльності конкретного методичного формування; виявлення невикористаних резервів).

Динамічні групи об’єднують учителів різних за фахом, які досліджують якусь одну науково-методичну проблему. Відмінність динамічної групи полягає в тому, що вони можуть не мати постійного складу, кожний учитель за власним бажанням може перейти з однієї групи до іншої. Основними завданнями динамічної групи є : підвищення фахової компетентності її членів, формування нового педагогічного світогляду; створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання власної системи педагогічної діяльності.

– колективна форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що має своїм завданням удосконалювати методологічну підготовку пед. кадрів. Така форма методичної роботи виникла як відповідь на зростання потреб педагогів у плані ознайомлення з новітніми досягненнями науки та передового педагогічного досвіду. Особливістю семінарів є взаємозв’язок теорії і практики. (теоретичні семінари, семінари - практикуми) Семінар

Ділові ігри Мета проведення ДІ - відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій. Гра як форма навчання характеризується великою гнучкістю. В ході її можна вирішувати задачі різної складності. Вони активізують творчу активність учителів, забезпечують високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь, дозволяють учасникам розкрити себе, вчать займати активну професійну позицію, забезпечують саморозвиток учасників

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ – активна форма науково-методичної роботи, яка ґрунтується на серьозній самоосвітній діяльності педагогічних кадрів, і є своєрідним підбиттям підсумків роботи педагогічного колективу школи над актуальними методичними проблемами, а також однією із форм виявлення й узагальнення ППД. Конференція, як правило, має науково - практичний характер. На ній обговорюються теоретичні й практичні питання навчання та виховання. Конференції проводяться на кінцевому (або особливо важливому) етапі роботи над проблемою, підбивають підсумки роботи над нею.

Педагогічна творча майстерня - це сучасна альтернативна форма підвищення науково-методичного загальноосвітнього рівнів педагогічних працівників в міжкурсовий період, яка виконує роль лабораторії, де напрацьовуються й апробуються педагогічні ідеї, педагогічні технології, нові підходи до управління навчально-виховним процесом, авторські програми., методичні посібники, систематизується та узагальнюється передовиі педагогічний досвід, наукові досягнення, розробляються технології їх впровадження.

Змістовно-діяльнісний простір творчої педагогічної майстерні розподіляється за трьома напрямами: I- майстер-клас "Технологія" - пошук нових форм та методів реалізацїї навчально-виховного процесу. II- майстер-клас "Управління" - розроблення та апробація нових системно-комплексних підходів до управління навчально-виховним процесом. III- майстер-клас "Співробітництво" - оновлення змісту й розроблення технологій управління процесом підвищення науково-методичного та загальноосвітнього рівнів педагогічних працівників в міжкурсовий період з урахуванням єдності та наступності в діяльності шкільних, районних (міських) та обласних сруктурних підрозділів методичних служб.

Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє удосконаленню знань слухачів, дає можливість виявити загальну ерудицію і є різновидом дискусії.     Методичний ринг можна проводити, коли існує два питання. Заздалегідь готуються два опоненти. Кожен опонент має групу підтримки, яка допомагає своєму лідерові у разі необхідності. Група аналізу оцінює рівень захисту відповідного погляду на питання, рівень підготовки опонента, підводить підсумки.

Майстер-клас – форма передачі досвіду, майстерності, шляхом показу прийомів роботи. Створюється, як правило, на базі досвіду роботи педагогічних працівників, що мають вищу кваліфікацію, категорію, звання “вчитель-методист”, переможців конкурсів “Учитель року”, лауреатів виставки-конкурсу педагогічного досвіду та технічної творчості молоді. Керівником майстер-класу може бути вчитель, досвід якого вивчений і затверджений на науково-методичній раді ЦМСПС.

Аукціон – це форма творчого «продажу»-«купівлі» певних педагогічних ідей, думок, винаходів. Метою проведення аукціонів є пошук ефективних форм, творчого підходу до вирішення проблем навчально-виховного процесу тощо.

Методичний аукціон. За його допомогою можна цікаво побудувати семінар-практикум. "Аукціон" проводять до того часу, поки не вичерпаються ідеї. Найкращою ідеєю визнають таку, за яку проголосує більшість педагогів ЗНЗ.

Панорамне заняття   (заняття-панорама) – різновид творчого звіту вчителя, який використовується для поширення педагогічного досвіду. На панорамне заняття виносять творчі знахідки педагога. На підтвердження основних положень свого досвіду вчитель демонструє фрагменти занять або повністю заняття, група учасників зустрічі на той час перетворюється в учнів. Успіх у роботі забезпечується за умови добору групи слухачів, які вміють перевтілюватися.

Консалтингові служби Можуть створюватися на базі методичних кабінетів (ІМЦ) з вчителів, які викладають один або суміжні предмети. Також дані комісії можна створювати у навчальному закладі. До консалтингової служби входять досвідчені вчителі: носії досвідів, учителі-методисти, старші вчителі. Метою консалтингової служби є: пошук, накопичення, систематизація інноваційних технологій; підготовка педагогічних працівників для роботи в інноваційному просторі. Члени консалтингової служби: формують банк інноваційних технологій; ознайомлюють педагогічних працівників з новітніми освітніми технологіями;