Презентація на тему:
Класифікація та формування інформаційно – комунікаційної компетентності вчителів

Володіння інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) є одним із базових елементів сучасної освіти

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості.

Компетентнісний підхід у навчанні вчителів-предметників – це сукупність компетентностей, якими повинен оперувати вчитель-предметник, спрямовуючи свою діяльність на розвиток особистості учня

Ключові компетентності

уміння вчитися

загальнокультурні уміння

громадянські уміння

підприємницькі уміння

соціальні уміння

компетентності з ІКТ

здоров’язберігаючі навички

Для вчителів-предметників важливою стає сформована інформаційно-комунікаційна компетентність у застосуванні ІКТ.

передбачає наявність у особистості здатностей: • застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті; • раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням; • будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ; • давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності. Інформаційно-комунікаційна компетентність

Умови ефективного формування ІКК вчителів-предметників : • підвищення рівня сформованості інформаційно-комунікаційної культури; • тренінгова система навчання вчителів-предметників; • системне використання набутих навичок у педагогічній практиці; • участь у конкурсах, конференціях, семінарах; • неперервна освіта впродовж всього життя.

Структура загальних компетентностей учителів-предметників: • предметно-методична; • психологічна; • інформаційно-комунікаційна; • загальнонаукова; • загальнокультурна.

Предметно-методична компетентність передбачає володіння і цілеспрямоване вдосконалення предметних і методичних компетентностей під час викладання конкретного предмету

Сформована предметно-методична компетентність дозволяє вчителю-предметнику: • аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі методики викладання; • удосконалювати вміння викладання свого предметну; • застосовувати новітні засоби й технології під час викладання конкретного предмету; • здійснювати рефлексію формування власної методики викладання; • здійснювати моніторинг досягнень учнів з предмету; • розповсюджувати власний досвід викладання предмету.

Сформована психологічна компетентність передбачає здатність учителя-предметника: • здійснювати особистісно-орієнтований підхід під час навчання; • створювати творчу атмосферу під час уроку; • стимулювати інтерес до власного предмету; • розв’язувати конфлікти у колективі; • вирішувати конфлікти між учителем і учнем; • взаємодіяти із шкільним психологом; • адекватно поводитися в колективі під час спілкування з батьками, адміністрацією, учнями; • оперувати знаннями з вікової психології; • застосовувати новітні методики керування конфліктами

Загальнонаукова компетентність передбачає здатність вчителя-предметника отримувати необхідну інформацію щодо наукових відкриттів, відслідковувати нові розробки вчених, прогнозувати можливості застосування у навчально-виховному процесі, разом з учнями брати участь у проектній діяльності, отримувати результати доповідати про них на наукових конференціях

Сформована загальнокультурна компетентність дозволяє особистості: • аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення етнічної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в сучасному культурному просторі; • застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії; • користуватися рідною та іноземними мовами; доцільно застосовувати мовленнєві навички та норми відповідної мовної культури, символіку, тексти в процесі комунікації; • застосовувати методи самовиховання, які орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар’єри; • опановувати й реалізувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурного, мовного, релігійного розмаїття.

Інформаційно-комунікаційна компетентність * здатність вчителя-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі * отримувати інформацію * оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства

Загальна компетентність – це здатність учителя-предметника використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для забезпечення навчально-виховного процесу, створювати: • текстові документи; • таблиці; • малюнки; • діаграми; • презентації; • комп’ютерні графічні об’єкти; • Flash-анімацію тощо.

Під час самопідготовки і самовдосконалення, а також пошуку необхідної інформації вчителю-предметнику необхідно мати здатність використовувати: • Інтернет-технології; • телеконференції; • локальні мережі; • бази даних; • інтерактивні дошки тощо.

Маючи достатні навички роботи на комп’ютері і професійний досвід, учитель-предметник формує у себе здатність розробляти власні електронні продукти, адже саме вони відображають бачення вчителя щодо викладання конкретного предмета і дають можливість формувати базу педагогічного професійного досвіду, допомагають вчителю самовдосконалюватися і передавати досвід молодому поколінню й бути для нього наставником.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє: • всебічному розвитку вчителів-предметників; • самовдосконаленню; • бажанню вчитися впродовж усього життя; • розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; • здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; • удосконалювати професійну майстерність; • застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці.

Список використаних джерел Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. Гендина Н.И., Колкова Н.И., Скипор И.Л. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования: Учебно-методическое пособие. Ч.1. – Кемерово: КемГАКИ, 1999. – 146 с. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1 – 2. – С. 5 – 60. Дружилова С.А. Этапы формирования профессиональной компетентности // Непрерывное образование как условие развития творческой личности: Сб. мат. Фестиваля педагогического творчества, 28–29 августа 2000 г. – Новокузнецк: ИПК, 2001. – С. 32 – 36. Каракозов С.Д. Информационная культура в контексте общей теории культуры личности // Педагогическая информатика. – 2000. – № 2. – С. 41 – 55. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с. Марк Е. Ген сон. Керування освітою та організаційна поведінка/ Пер. з англ. – Х. Проців – Львів: Літопис, 2002. – 384 с. 8. Пересторонина И.Л. Особенности формирования профессиональной компетентности будущего учителя при изучении второго иностранного языка // Научное исследование и российское образование: идеи и ценности 21 века. Материалы 6-й междисциплинарной научно-практической конференции аспирантов и соискателей 3–4 апреля 2003 года / Сост. Н.В. Фанькина. – М.: АПК и ПРО, 2003. – С. 177 – 181.