Презентація на тему:
«Інтерактивні види роботи на уроці як складові освітніх технологій, що впливають на стимулювання навчальної активності учнів».

Прашко Олена Володимирівна науковий співробітник відділу проектування обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України

Людина навчилася пересуватися зі швидкістю від 100 до 14 000 миль за годину. Для встановлення першого рекорду (руху зі швидкістю 100 миль за годину) роду людському знадобилися мільйони років, а другого — всього 58 років. Кількість наукових журналів та наукових статей подвоюється кожні 15 років, а щорічне зростання науково-технічної літератури у світі становить приблизно 60 мільйонів сторінок. За підрахунками Е. Тоффлера, якщо за масштаб світової історії взяти ритм зміни поколінь, то від виникнення Гомо Сапієнса до середини ХХ століття пройшло 800 поколінь. Із них 750 жило в печерах або вело бродяче життя, лише 70 поколінь знало писемність, 6- книгодрукування, 4 – точний рахунок часу і тільки 2- електронометр. Менш ніж за 60 років швидкість зв’язку зросла у мільйон разів, потужність озброєнь у 10 млн., енергонасиченість промисловості у 1000 разів, швидкість пересування – у 100. За цей час отримано 80 % знань, які має сьогодні людство. Якщо з 1800 року обсяг знань подвоювався кожні 50 років, з 1950 – кожні 10 років, тепер зростає вдвічі кожні 5 років. Сучасні вчені вважають, що подвоєння знань відбувається щорічно.

1. Зменшення загального інформаційного навантаження на учнів через послідовне застосування діяльнісного підходу, впровадження інтерактивних технологій; 2. Визначення мінімумів обов’язкових знань з кожного предмета; 3. Забезпечення презентації обов’язкових знань у вигляді опорних таблиць з максимально ущільненою і структурованою інформацією; 4. Зниження рівня абстрактності у викладі навчального матеріалу; 5. Переорієнтація уваги з кількісних на якісні показники навчального процесу шляхом застосування особистісно-зорієнтованого підходу до учнів і вчителів; зменшення інтенсивності темпу навчальної діяльності. 6. Більш широке й послідовне використання форм роботи, що допомагають зняти психологічне напруження, формують образно-емоційний і духовний світ дитини.

Поняття «Інтерактивний» (англ.inter –взаємний, akt – діяти) означає активну взаємодію учителя і учнів під час навчально-виховного процесу. На думку багатьох досвідчених учителів-практиків із різних країн світу, інтерактивне навчання є шляхом до особистісно-орієнтованого розвивального навчання, коли учень із об’єкта педагогічного впливу перетворюється на суб’єкт навчально-виховного процесу в першу чергу шляхом продуктивного творчого діалогу.

Яким повинен бути обдарований учитель?

Коли вчителі перестануть учити, тоді учні почнуть учитися

1. Позитивна взаємозалежність учасників групи 2. Особистісна взаємодія 3. Індивідуальна та групова підзвітність 4. Розвиток навичок міжособистісного спілкування 5. Рефлексія

1. Взаємоперевірка рішення задачи, виконання вправи, тесту по ключу, що запропонований учителем; 2. Взаємооцінка виконаної роботи за критеріями, що запропоновані учителем; 3. Взаємодиктант; 4. Обговорення текстів, письмового документу; 5. Інтерв’ю на задану тему; 6. Спільний аналіз проблеми; 7. Редагування роботи однокласника; 8. Складання питань до прочитаного тексту; 9. Складання таблиці, плану або опорної схеми; 10. Переказ тексту; 11. Пошук додаткової інформації; 12. Написання творчої роботи; 13. Індивідуальний проект; 14. Формулювання висновків, підсумку уроку або завдання.

1. Мозковий штурм; 2. Карусель; 3. Діалог; 4. Синтез думок; 5. Пошук інформації; 6. Коло ідей; 7. Проект; 8. Броунівський рух; 9. Дерево рішень; 10. Зроби вибір; 11. Свіча (мікрофон); 12. Акваріум

Учитель пропонує проблему, яка фіксується на дошці, ватмані або зошиті. Усі учасники обговорення висувають ідеї щодо розв'язання проблеми. Усі ідеї записуються, групуються або ранжуються, аналізуються

Учні створюють два кола: внутрішнє та зовнішнє. У внутрішньому колі учні сидять нерухомо, у зовнішньому учні міняються кожні 30 секунд. Завдання: проговорити за декілька хвилин декілька тем з метою обміну інформацією

Клас об'єднують у 5-6 робочих груп. Обирається група експертів. Завдання: спільний пошук групами узгодженого рішення. Кожна група надає свій варіант рішення, підсумок записується на дошці. Експерти фіксують спільні погляди, узагальнюють відповіді. Групи обговорюють і записують у зошит остаточний варіант

Після об'єднання в групи і виконання завдання, учні не записують відповідь на дошці, а передають іншим групам. Ті доповнюють відповідь своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Експерти порівнюють висновки груп з власними висновками, роблять загальний звіт і представляють на обговорення усьому класу

Пошук відповідей на запитання, які можна знайти у різних джерелах інформації. Заслуховуються відповіді кожної групи. Відповіді доповнюються та обговорюються

Розв'язання суперечливих питань, складання переліку ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Усі групи мають однакове завдання, яке складається з кількох питань. Групи представляють свої пропозиції по черзі

Завдання: обговорити конкретну навчальну проблему з різних сторін. У результаті роботи груп складається єдиний проект, визначаються шляхи вирішення проблеми або досягнення мети. Складений проект, як правило, рецензує та доповнює група рецензентів

Учні рухаються по класу у вільному порядку з метою збору інформації для відповіді на поставлене питання

Клас об’єднується в 3-4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання і робить запис на своєму дереві (аркуш паперу). Групи міняються «деревами», додаючи нові ідеї

Учитель зачитує твердження. Учні об’єднуються у групи, що підтримують те або інше твердження. Завдання: пояснити власну позицію (власний вибір)

По колу передається запалена свіча (уявний мікрофон). Учні по черзі стисло висловлюють свої думки щодо проблеми, що вирішується на уроці, дають відповідь на поставлене (широке) питання

Учні об’єднуються в три групи. Дві групи по черзі вирішують проблемне питання. Група експертів оцінює роботу груп, оцінюючи рівень взаємодії в групах та результативність пошуку шляхів вирішення проблеми

Науковець Визначення дискусії як методу В. Оконь Дискусія як складова групи методів засвоєння знань Т.Ільїна Дискусія як метод здобуття нових знань, закріплення й вироблення умінь та навичок Б.Бадмаєв Дискусія як інтерактивний метод навчання, що грунтується на психології людських відносин та взаємодії Ю.Бабанського Дискусія як метод стимулювання мотивації навчально-пізнавальної діяльності О.Савченко Словесний метод навчання С.Смирнов Метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей й особистісних якостей учнів

Дискусія як метод інтерактивного навчання(discussion)- дослідження, розбір Навчальна дискусія - цілеспрямоване, колективне обговорення конкретної проблеми, обмін думками, ідеями У науковому обігу означення дискусії трактується як просте обговорення, під час якого учасники висловлюють думки з метою доповнення, уточнення того, що сказане, або з метою заперечення, зіткнення різних точок зору, підходів, позицій Дискусія є вільним обміном думками, якими б непопулярними чи несподіваними для інших вони би не були (Кларін)

Вид дискусії Зміст Ситуаційні игри У дискусії можуть брати участь декілька груп, кожна виробляє свій варіант рішення. При обговоренні рішень можливе попереднє рецензування, публічний захист, різні способи оцінки результатів. В залежності від мети уроку ситуації можуть носити різний характер: прогностичні ситуації, ситуації-вправи, ситуації-ілюстрації, проблемні ситуації, оціночні ситуації тощо. Круглий стіл Бесіда, у якій бере участь мала група учнів (від 5 учнів), під час якої відбувається обмін думками, досвідом як з учасниками круглому столу, так і з аудиторією Засідання експертної групи (Панельна дискусія) Група із 5-6 учнів заздалегідь обирає лідера. Проблема обговорюється спочатку в експертній групі, потім позиція групи доводиться іншим учням класу. Кожний учасник експертної групи виступає із лаконічним повідомленням Форум Обговорення. Має спільні риси з засіданням експертної групи. Під час обговорення група обмінюється думками з аудиторією Симпозіум Учасники виступають з повідомленнями, що містять точку зору доповідача. Після виступу відповідають на питання аудиторії

Вид дискусії Зміст Класичні дебати Учасники обговорення діляться на дві групи. Обговорення побудоване на основі заздалегідь зафіксованих виступів учасників з метою спростування теоретичних викладок опонента Судове засідання (Рольова дискусія) Дискусія з елементами ігрового моделювання, імітація судового слухання справи, суть якої полягає у тому, щоб розглянути проблему з позиції «учасників подій» Експрес-дискусія Міні-дебати, у яких беруть участь два учня, під час якої кожний учень відстоює свою точку зору Ліберальний клуб Відкрита дискусійна площадка для представлення різних поглядів з широкого кола суспільно значущих проблем. Дискусія від імені дискусія між групами, які мають протилежні погляди, наприклад, погляди норманістів та антинорманістами на походження Київської Русі Акваріум (Концентричні кола) Дискусія з використанням суперечливих фактів, побудована на конфлікті та розбіжностях. За роботою груп спостерігають експерти, потім дають оцінку групової роботи, активності учасників, ступеню взаємодії, дотримання правил групової роботи

1. Уміння слухати інших, зважувати і оцінювати аргументи співрозмовників; 2. Здатність формулювати свої погляди, позицію в умовах пожвавленого обговорення; 3. Уміння опанування емоціями; 4. Увага до усіх висловлювань і ідей; 5. Культура дискусії, формування ідеального зразка ведення дискусії

Орієнтаційний етап: Стадія орієнтації передбачає адаптацію учнів до проблеми, до інших учасників дискусії. Під час адаптаційного етапу формулюється учнями або оголошується учителем проблема, мета дискусії. Встановлюються правила та регламент. 2. Оціночний етап: На етапі оцінки відбувається сама дискусія: виступи учасників, відповіді на питання, що виникають, збір максимальної кількості ідей. 3. Консолідаційний етап: На етапі консолідації відбувається узгодження думок, позицій, ідей, що веде до спільного формулювання рішень та прийняття результатів дискусії.

Тематична : проблема, що обговорюється, пов’язана з темою уроку; Біографічна – дискусія побудована на індивідуальному досвіді учасників дискусії; Інтеракційна – акцент на обговоренні структури та змісту відносин, що складаються «тут і зараз», наприклад, в умовах взаємодії групи

Навчальна мета Розвивальна Виховна 1. Актуалізація навчального матеріалу, використання старих знань у новому контексті; 2. Закріплення, систематизація, узагальнення знань; 3. Конструювання нових задач; 4. Визначення протиріч , пов’язаних проблемою, що обговорюється; 5. Здійснення порівняльного аналізу підходів до розв’язання проблеми; 6. Осмислення різних підходів до рішення проблеми; 7. Знаходження оптимальних варіантів вирішення проблеми Формування навичок і умінь: - ведення дискусії; - навичок усної непідготовленої відповіді; - оціночних суджень; - знаходження аргументів з підтвердження власної точки зору; - навички самоаналізу та самооцінки; Створення цілісної картини вивчаємого об’єкту, теми або проблеми 1. Моделювання власної системи цінностей; 2. Моделювання реальних життєвих проблем; 2. Розвиток навичок роботи в команді; 3. Створення комфортних психолого-педагогічних умов для діалогу учителя та учнів, які ведуть до розвитку особистості; 4. Варіативне проектування навчальної активності кожного учня та вільного обміну думками; 5. Реалізації ідей гуманістичної педагогіки: взаємозалежність, взаємодопомога, відповідальність за колегіально прийняті рішення

Добровільність включення учня в навчальну діяльність; Створення евристичного середовища, дружнього до дитини; Дотримання правил групової роботи; Створення учителем ситуації успіху; Мотиваційна установка шляхом проведення моніторингу позитивних змін кожного учасника дискусії; рефлексія.

Проблема дискусії визначається вчителем Клас об’єднується в групи вчителем Лідер (спікер), який буде представляти позицію групи, назначається учителем або обирається членами групи перед початком роботи Для обговорення і вироблення загальної точки зору надається обмежений час Лідери навчальних груп захищають перед класом позицію групи. Інші учасники групи мають право передавати записки лідеру у випадку, якщо є доповнення до його відповіді Лідер може взяти тайм-аут для консультації з групою у випадку утруднення Групове обговорення завершується з закінченням часу на обговорення або у разі досягнення кінцевої мети Групове обговорення аналізується іншими учнями – членами експертної групи

Тип «Акваріуму» Основний зміст Приклад проблемного питання Альтернативний Вивчення можливостей і оцінка вірогідності альтернативного шляху розвитку в будь-якій значимий момент історичного розвитку Чи існувала альтернатива методам визвольної боротьби у ХХ столітті? Проблемний Дискутуються ключові проблеми в історичної науці шляхом ознайомлення з авторськими концепціями в історіографії проблеми Молодь учора, сьогодні, завтра Оціночний Потребує висловлювань власних оціночних суджень з поставленої проблеми, характеристиці історичного періоду Уроки Великої Вітчизняної війни

Тип «Акваріуму» Основний зміст Приклад проблемного питання «Pro и Contra» Представлення обґрунтованої точки зору в захист або спростування тезису Захід і схід. Діалог культур як шлях до соборної України Прогностичний Має за мету формулювання власного прогнозу розвитку і оцінки перспектив тенденції Глобалізація. Тенденції та перспективи розвитку освіти Проектний Необхідно представити свій варіант рішення значимої проблеми Шляхи розвитку сільського господарства в Україні

1. Організаційні: проведення підготовчого етапу - пошук та ознайомлення з літературою з проблеми; уважне ознайомлення групи з завданнями-інструкціями, розподіл у разі потреби ролей перед початком дискусії. 2. Дискусійні: під час проведення дискусії учитель і учні дотримуються дискусійної та комунікативної культури: Говорити по черзі, не перебивати того, хто говорить. Дотримуватися відведеного часу. При обговоренні проблеми кожний учасник за бажанням має можливість висловитися. Усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними. Під час дискусії немає місця конфлікту особистостей навіть при наявності конфлікту думок. Обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили. Усі учасники роблять зауваження стисло й по суті.

Гнучкість дій: Уміння орієнтуватися в обстановці, яка швидко змінюється; спонукати учасників дискусії до спільного вироблення правил, зосередженому обговоренню, обміну думками, зжатому, лаконічному підведенню підсумків. Щирий інтерес до дитини:терпіння і інтерес під час висловлювання учнями думки; намагання узнати його точку зору, судженням, враження. Широта сприйняття: Уміння в умовах жвавого обговорення вільно виражати свою думку, не подавляючи при цьому інших, переконувати учасників дискусії, не наполягаючи на власній точці зору.

Терпимість: спокійне сприйняття можливих помилок в фактах, логіці міркувань. Уміння спонукати учнів до прояснення та уточнення думки без намагання обірвати невдалу відповідь, яка на даний момент є єдиним проявом ініціативи; Конструктивізм й творчий підхід: уміння побачити за нескладними висловлюваннями живу роботу думки, підтримати її, делікатно спрямувати на пошук результатів, який, можливо, невідомий самому учителю; Доброзичливість: позитивне ставлення до особистості дитини, безоціночне сприйняття його думок, почуттів, емоційного стану.

1. Класно-урочна система: шлях до розвитку або крок назад? 2. Метод проектів в навчально-виховній діяльності: віяння моди або шлях до сучасної школи розвитку особистості? 3. Оцінка – нагорода або покарання для обдарованого учня?

Проблема для акваріума повинна містити протиріччя між дійсним та бажаємим