Презентація на тему:
характеристика самогубця

Характеристика стану людини яка стоїть на порозі самогубства

«У кожного самогубця свій шлях: глибоко особистий, незбагненний і жахливий» (Кей Редфілд Джеймісон, психіатр).

«ЖИТИ — значить страждати». Так написав незадовго до самогубства популярний японський письменник початку XX сторіччя Рюноске Акутагава. Однак до вищезгаданої фрази був такий вступ: «Звичайно, я не хочу вмирати, але...». Як і Акутагава, багато з тих, хто наклав на себе руки, бажали не смерті, а хотіли, за словами одного професора психіатрії, «покінчити з усім». Саме про це дуже часто говориться в передсмертних записках. Такі фрази, як «Я більше не можу цього витримувати» або «Навіщо жити далі?», свідчать про прагнення уникнути жорстоких реалій життя. Проте, як сказав один лікар, вчинити самогубство — це все одно, що «лікувати простуду ядерною бомбою». Хоч існує багато різних причин, через які люди вкорочують собі віку, певні події частіше за інші призводять до самогубства.

Нерідко хлопці та дівчата піддаються відчаю і чинять самогубство через таке, що іншим здається лише дрібницею. Зазнавши душевного болю і не маючи змоги зарадити собі, вони вбачають у смерті спосіб помститися кривдникам. Хіроші Інамура, японський спеціаліст, який займається людьми, що збираються вчинити самогубство, написав: «Діти своєю смертю прагнуть покарати особу, яка завдає їм болю».

Як показало недавнє дослідження у Великобританії, коли над дітьми знущаються, ймовірність самогубства зростає майже у сім разів. Вони зазнають справжніх страждань. Тринадцятирічний хлопець повісився і залишив записку, в якій назвав п’ять осіб, що знущалися над ним і вимагали гроші. Він написав: «Будь ласка, врятуйте інших дітей».

Хтось намагається покінчити з життям, коли виникає конфлікт із законом або через неприємності в школі, коли стається розрив з коханою особою чи отримує поганий табель успішності, коли нервується через екзамени або тривожиться про майбутнє. Юнаків і дівчат, що отримують високі оцінки та схильні до максималізму, до спроби самогубства може призвести невдача, справжня чи уявна.

Професор Джеймісон, яка сама колись намагалась позбавити себе життя, вважає так: «Здається, ми здатні терпіти і миритися з депресією, поки віримо у зміни на краще». Проте вона відчула, що, коли відчай наростає, здатність розуму стримувати пориви до самогубства поступово послаблюється. На думку пані Джеймісон, це як з гальмами: вони стираються, якщо на них постійно тиснути. Надзвичайно важливо розуміти це явище, адже депресія піддається лікуванню. Відчуття безпорадності можна усунути. Коли люди переборюють приховані чинники, то інакше переносять душевний біль і напруження, які так часто підштовхують накласти на себе руки.

Існує думка про те, що прихованим чинником у багатьох випадках є генотип. Справді, гени впливають на те, який у нас характер, і дослідження показують, що у деяких родинах вкорочують собі віку частіше, ніж в інших. Однак Джеймісон стверджує: «Генетична схильність у жодному разі не означає, що самовбивство не можна відвернути».

Прихованою причиною можуть бути хімічні процеси в мозку. Між мільярдами нейронів існує електрохімічний зв’язок. На кінчиках розгалужених нервових волокон є маленькі утвори — синапси, через які медіатори, тобто хімічні речовини, передають інформацію. Недостатній рівень одного з медіаторів, серотоніну, може зумовити біологічну схильність людини до самогубства. У книжці «У глибинах мозку» (англ.) говориться: «Коли рівень серотоніну низький... людина втрачає радість життя, послаблюється її зацікавленість власним існуванням і збільшується ризик виникнення депресії та прагнення самогубства».

Але ніхто не приречений до самогубства. Мільйони людей дають собі раду з душевним болем і напругою. До бажання вбити себе призводить те, як реагує розум і серце на скрутне становище. Слід усунути не тільки безпосередні спонукальні чинники, але й приховані причини.

Самотність — один з факторів, який призводить до депресії і самогубств. Юко Льонквіст, керівник вивчення проблеми самогубства у Фінляндії, вважає: «Чимало [з тих, хто вчинив самогубство] почували себе самотніми. У них була сила-силенна часу, але зовсім мало знайомих, з якими вони підтримували б контакти». Як зазначив з цього приводу психіатр Кеншіро Охара з медичного факультету університету в японському місті Хамамацу, хвиля самогубств серед японців середнього віку була зумовлена «ізольованістю».

Як зрозуміти, що людина думає про суїцид Найкращий спосіб – запитати Люди часто думають, що пряме запитання на кшталт «У тебе бувають думки про самогубство?» Може нашкодити, тому що це підштовхне людини, і не думавшего про суїцид, до такої ідеї. Але насправді немає – дослідження це спростовують.  В реальності питання, звернений до тих, хто думає про суїцид, допомагає рятувати життя.

Коли такі побоювання можуть виникнути? Суїцидальна поведінка, як правило, супроводжується депресією. У людини з такою поведінкою знижено увагу, йому складніше концентруватися і ясно мислити, він стає нерішучим, замкнутим, прагне до самоти. Порушуються контакти, в тому числі знижується і статевий потяг, але розвивається почуття власної неповноцінності, непотрібності. Потенційний суїцидент втрачає повагу до себе і інтерес до того, що раніше було йому дорогим. Ситуації, які раніше викликали у нього позитивні емоції, більше не приносять задоволення.

Порушується звичний режим сну, настає безсоння або навпаки, підвищена сонливість, а разом з цим приходить і хронічна втома, млявість. Здається, ніби людині стає лінь навіть розмовляти – сповільнюються мову і рухи, втрачається апетит, а в слідстві цього можлива втрата або збільшення ваги. Що вже говорити про ефективність будь-якої його діяльності? Потенційний самогубець стає песимістично ставиться до майбутнього і до себе в ньому, він втрачає здатність адекватно реагувати на похвали і радіти подарункам, які дарує йому життя.

Приходить гірка печаль, а іноді і сльози. Людина постійно думає про смерть, а іноді і відкрито висловлює рідним, близьким, коханим своє бажання покінчити життя самогубством. Втім через нерішучість більш вірогідні непрямі натяки. Суїцидент, наприклад, може з’явитися в колі друзів з мотузкою, краваткою, телефонним дротом або іншим предметом, що імітує петлю на шиї. Можлива гра з предметом, що нагадує пістолет або рушницю. Самогубець намагається застрелити себе з такого «іграшкового» зброї.

Є ще такі насторожуючі ознаки, наприклад: • активно завершує справи, пише заповіт, роздає цінні речі; • збирає ліки або купує зброю; • починає більше пити; • спить занадто мало або занадто багато; • виглядає стурбованим і неспокійним; • ізолюється від близьких; • відчуває сильні перепади настрою.

Іноді людина і сама, без питань від оточуючих, каже, що він подумує про суїцид; не бачить сенсу в житті; помре і всім буде тільки легше.  Навіть якщо людина згадує про це побіжно або начебто жартома, потрібно звернути увагу.

Що ж можна зробити, без фундаментальних знань цієї проблеми? Поговоріть з ним про його почуття. Постарайтеся подивитися на світ його очима і зрозуміти, що саме пішло не так, чому життя здається йому нестерпним. Скажіть людині, що він вам потрібен, що ви будете поряд. Ні в якому разі не засуджуйте і не намагайтеся знецінити біль людини ( «так у тебе робота, двоє дітей, дружина – радій!»). Не ображайтеся ( «я так тебе люблю, а тобі плювати»).

Потрібно впевнено і наполегливо сказати, що суїцид – це погане рішення і не потрібно цього робити. Спокійно, без звинувачень в егоїзмі пояснити, що самогубство тягне за собою не тільки горе близьких, а й інші самогубства – в тому числі дітей.  Дослідження показують, що якщо дитині на момент самогубства батька було менше 18 років, то його власний ризик зробити таку спробу збільшується в кілька разів. Приберіть з дому все, що можна використовувати для суїциду, – зброя, таблетки, гострі кухонні ножі. Якщо є така можливість, не залишайте людину наодинці, особливо вночі.

Порадьте людині звернутися до лікаря, допоможіть йому знайти відповідного фахівця. Якщо ситуація критична, викликайте швидку. В цьому випадку людини, швидше за все, госпіталізують, навіть якщо він не хоче. Ще для екстреної допомоги є гарячі лінії. Нагадаємо, що вчені з Бінгемтонского університету в Нью-Йорку знайшли спосіб дізнатися, чи намагався людина хоча б раз накласти на себе руки. Фахівці вивчили для цього численні психологічні та медичні дані 73 матерів, зокрема їх особисте життя, звички і соціально-економічний статус, повідомляє Naked Science.

Самогубство можна запобігти. Хоча багато самогубства відбуваються без подачі будь-яких попереджувальних сигналів, в поведінці більшості людей, налаштованих на суїцид, можна такі тривожні сигнали розпізнати. Запобігти самогубству близького тобі людини можливо, якщо знати, як розпізнати подібні ознаки, сприйняти їх всерйоз і знати, як на них реагувати