Презентація на тему:
УМІННЯ ВЧИТИСЯ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

УМІННЯ ВЧИТИСЯ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ О.Я.Савченко, академік АПН України

Входження України в Європейський простір зобов’язує реагувати на виклики часу: Глобалізацію (відкритість простору, конкуренція на ринках праці); Демографічну кризу (обмеження людських ресурсів вимагає оптимально використовувати освітній та виробничий потенціал населення); Науково-технічну революцію (інформаційні і нанотехнології); Швидкість і частоту комунікацій людей у різних сферах.

КОМПЕТЕНТНІСНА ОСВІТА Спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості. Компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, оскільки стосується надбань учня та може бути реалізованим і перевіреним тільки у процесі виконання ним певного комплексу дій.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЛЮДИНИ Компетентність – це результативно-діяльнісна характеристика освіти. Спеціально структурована сукупність знань, умінь, навичок, ставлень, певного досвіду, що набуваються у процесі навчання та особистого пізнавального і життєвого досвіду. Компетентна людина застосовує стратегії, найсприятливіші для виконання окреслених завдань.

КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ Об’єктивна категорія, яка фіксує суспільно визнаний комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосовувати в широкій сфері діяльності людини. Здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи відповідні проблеми.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ підхід Європейського Союзу Спілкування рідною мовою Спілкування іноземною мовою Математична та базові компетентності з науки та та техніки Цифрова компетентність Міжособистісна, міжкультурна, соціальна; громадянська компетентності ВМІННЯ ВЧИТИСЬ Культурна виразність Підприємливість

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ Бачення українських педагогів Вміння вчитись Загальнокультурна Громадянська Підприємницька Соціальна Компетентності з ІКТ Здоров’язбережувальне

КОМПОНЕНТИ КЛЮЧОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УМІННЯ ВЧИТИСЯ АКСІОЛОГІЧНИЙ (мотиваційно-ціннісні ставлення і прагнення особистості до навчання, пізнання, інформації); КОГНІТИВНИЙ (володіння базовими загальнокультурними і предметними знаннями, уміннями, навичками); ДІЯЛЬНІСНИЙ (володіння загальними способами навчального пізнання, у тому числі ІКТ. Критичність, гнучкість, доказовість мислення, прояви дослідницької поведінки); ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИЙ (набуття індивідуального досвіду самоорганізації, рефлексії навчальної взаємодії в групі, у колективі); ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-СОЦІАЛЬНИЙ (пізнавальна активність та ініціативність, відповідальність, прагнення до удосконалення результатів своєї праці).

Вміє вчитись той учень, який: сам виявляє мету діяльності або приймає поставлену вчителем; виявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль; організовує свою працю для досягнення результату; відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв’язання учбової задачі; виконує інтелектуальні або практичні дії, прийоми, операції на репродуктивному і творчому рівнях; володіє вміннями й навичками самоконтролю та самооцінки; усвідомлює результативність своєї діяльності і прагне її вдосконалити.

УМОВИ СТИМУЛЮВАННЯ МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ Збагачення змісту особистісно орієнтованим, емоціогенним матеріалом; Можливість виявляти своє ставлення, власну оцінку, власну позицію; Підтримка мотивації учіння учнів з різними навчальними можливостями і навчальними стилями; Стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів; Розвиток пізнавальних інтересів і потреб; Виховання активного, відповідального, ініціативного і ставлення до навчання, заохочення вольових зусиль; Формування прагнення до самопізнання, саморозвитку і самовдосконалення.

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ УМІННЯ ВЧИТИСЬ 1. Навчально-організаційні вміння та навички: розуміти мету діяльності, визначену вчителем; самостійно або за допомогою учителя визначати мету діяльності і завдання для її досягнення; розуміти цінність часу та вміти його розподіляти, здатність працювати у різному темпі; планувати послідовність виконання завдання; уміння зосереджувати увагу на одному об’єкті навч.діяльн.; розподіляти увагу між різними об’єктами навч.діяльн.; змінювати алгоритм виконання діяльності; організовувати робоче місце; взаємодіяти у навчальній діяльності; прогнозувати результат діяльності, докладати зусиль для його досягнення.

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ УМІННЯ ВЧИТИСЬ 2. Навчально-інформаційні вміння та навички: швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію; складати план, тези виступів, доповідей, статей; знати та застосовувати прийоми швидкого читання; успішно використовувати загальномовленнєві вміння та навички.

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ УМІННЯ ВЧИТИСЬ 3.1. Навчально-інтелектуальні вміння аналізувати навчальні об’єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки; визначати й пояснювати сутність поняття; визначати межі дії засвоєних понять, способів; встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові зв’язки; доводити та спростовувати судження; вилучати зайве; групувати та класифікувати за певними ознаками; брати участь у проектній діяльності.

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ УМІННЯ ВЧИТИСЬ 3.2. Творчі вміння виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу; формулювати пізнавально-проблемні запитання; встановлювати зв’язки між новими та засвоєними знаннями; переносити знання й способи діяльності, життєвий досвід у нову ситуацію; застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового; уявляти та прогнозувати; моделювати, комбінувати, доповнювати, перетворювати; знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння; генерувати варіанти розв’язування задачі, проблеми; знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей.

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ УМІННЯ ВЧИТИСЬ 4. Контрольно-оцінні вміння та навички: знати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності за планом, за зразком, за аналогією, за відповіддю, за схемою, вміти прогнозувати результат; оцінювати відповідність і ефективність обраних засобів завданням роботи; вдаватись до прийомів повсякденного та поопераційного контролю за ходом виконання навчального завдання; знати способи виправлення помилок.

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ УМІННЯ ВЧИТИСЬ 5. Рефлексивно-оцінні уміння та навички Усвідомлювати свої можливості для виконання певної дії; Аналізувати і оцінювати власні способи діяльності (“думка над думкою”); Уміти оцінювати свої досягнення в різних видах діяльності; Ставити нові вимоги щодо удосконалення сходинок уміння вчитися (хочу-знаю-працюю самостійно).