Презентація на тему:
Розвиток науки у міжвоєнний період

Розвиток науки у міжвоєнний період 20-30-ті роки ознаменувалися швидким розвитком фізики, особливо ядерної. На 20-30-ті роки припадав початок наукової діяльності вченого-фізика зі світовим іменем творця теорії відносності Альберта Ейнштейна. У 1921 р. за праці з теоретичної фізики,

Нобелівська премія У архівах Нобелівського комітету збереглося близько 60 номінацій Ейнштейна у зв'язку з формулюванням теорії відносності, проте премія була присуджена лише в результаті номінації шведського фізика Карла Вільгельма Озеєна, у зв'язку з поясненням фотоелектричного ефекту. Озеєн особливо підкреслював, що цього разу він номінує Ейнштейна не у зв'язку з теорією, яка представлялася спірною членам Нобелівського комітету, а у зв'язку з поясненням природного явища, поза сумнівом спостережуваного в експерименті. У результаті цієї номінації Ейнштейн отримав премію за 1921 заднім числом одночасно з Нільсом Бором восени 1922.

Конденсація Бозе - Ейнштейна У 1924 молодий індійський фізик Шатьєндранат Бозе в короткому листі звернувся до Ейнштейна з проханням допомогти в публікації статті, про що кванти світла суттєво нерозрізнимі, а, отже, підкоряються іншій статистиці, ніж класичні частинки. Ейнштейн прийшов до висновку, що цю ж статистику можна використовувати також щодо атомів і молекул. На підставі даної квантової статистики, відомої нині як статистика Бозе - Ейнштейна, двоє фізиків ще в середині 20-х років теоретично обґрунтували існування принципово нового агрегатного стану речовини — конденсату Бозе - Ейнштейна.

Еміграція у США У міру наростання економічної кризи у Веймарській Німеччині посилювалася політична нестабільність, що сприяла посиленню антисемітських і націоналістичнихнастроїв.  Після приходу до влади нацистів у 1933 фізик покинув Німеччину назавжди, виїхавши в Сполучені Штати Америки. Незабаром на знак протесту проти злочинів нацизму він відмовився від німецького громадянства і членства в Прусській і Баварській Академіях наук. Після переїзду в США Альберт Ейнштейн отримав посаду професора фізики у недавно створеному Інституті перспективних досліджень у Принстоні, штат Нью-Джерсі. У Принстоні він продовжував роботу над дослідженням проблем космології і створенням єдиної теорії поля, покликаною об'єднати теорію гравітації та електромагнетизм. У США Ейнштейн миттєво перетворився на одного з найвідоміших і шанованих людей країни, отримавши репутацію геніального ученого в історії.

ФБР ФБР стежило за Ейнштейном з 1933 року, коли він приїхав в США, до його смерті в 1955 році. Бюро прослуховувало його телефон, перехоплювало лист, обшукували його сміття в пошуках свідчень, які могли б вказати на підозрілу групу або активність, включаючи шпигунство на Радянський Союз. Одного разу ФБР навіть об'єдналося зі службою імміграції в пошуках причини для депортації вченого. У Ейнштейна підозрювали антиурядового радикала або комуніста зважаючи на його політичних поглядів і зв'язків з пацифістськими і правозахисними групами.

Лист Ейнштейна Рузвельту Це лист, який Альберт Ейнштейн віддав 2 серпня 1939 року президентові США Франкліну Делано Рузвельту. Він звертало увагу президента на те, що нацистська Німеччина веде активні дослідження, в результаті яких може незабаром обзавестися атомною бомбою; в листі також містився заклик до початку широкомасштабних атомних досліджень в США. 19 жовтня 1939 року Рузвельт відправив Ейнштейну лист, де дякував за інформацію і повідомляв про перші кроки з реалізації проекту.

Сам Ейнштейн в цих роботах участі не брав. Пізніше він шкодував про наслідки цього листа і пояснював свої мотиви: Моя участь в створенні ядерної бомби полягала в одному-єдиному вчинку. Я підписав лист президентові Рузвельту, в якому наголошував на необхідності проведення великомасштабних експериментів з вивчення можливості створення ядерної бомби. Я повністю віддавав собі звіт в тому, наскільки небезпечний для людства означає успіх цього заходу. Однак імовірність того, що над тією ж самою проблемою з надією на успіх могла працювати і нацистська Німеччина, змусила мене зважитися на цей крок. Я не мав іншого вибору, хоча я завжди був переконаним пацифістом.

Дякую за увагу!