Презентація на тему:
Методологія в гуманітарних науках

Методологія в гуманітарних науках Сутність наукової методології. Особливості застосування методології в науковому пізнанні та в практичній діяльності. www.eskimosi.in.ua

Методологія – вчення про способи організації і побудови теоретичної і практичної діяльності людини. Методологія науки – вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання. У “Великому економічному словнику” методологія визначається як “вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Методологія науки – вчення про принципи побудови, форми та способи “наукового пізнання”. www.eskimosi.in.ua

Методологія (від греч. methodos - шлях дослідження, logos- вчення) - вчення про найбільш загальні принципи, структуру, логічну організацію, методи і засоби пізнання і перетворення навколишнього світу. Спочатку методологія була представлена в практичних формах взаємин людей з об'єктивним світом. Надалі вона виділяється в спеціальний предмет раціонального пізнання і фіксується, як система соціально апробованих правил і нормативів пізнання та дії, що співвідносяться з властивостями і законами дійсності. www.eskimosi.in.ua

У XX столітті відбувається швидке зростання методологічних досліджень і особливий вплив на розвиток методології справляють процеси диференціації й інтеграції наукового знання, докорінні перетворення класичних і поява великої кількості нових дисциплін, перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства. Якщо раніше поняття методології охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то тепер йому відповідає внутрішньо диференційована і спеціалізована галузь знання. Від теорії пізнання методологію відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного і практично ефективного знання. www.eskimosi.in.ua

Методологія Премодерну (протометодологія) емпіризм (поверховість); синкретичність; гетерогенність (фрагментарність). Методологія Модерну: (традиційна методологія) когерентність, холістичність; есенціалізм (позитивізм); сайенитизм (позитивізм); Методологія Постмодерну (новітня методологія) трансдисциплінарність; релятивізм; плюралізм, синергізм. www.eskimosi.in.ua

Рівні методології Рівні методології - складна система, в рамках якої між ними існує визначена супідрядність: Рівень філософської методології — аналіз загальних принципів пізнання і категоріального базису науки в цілому. Ця сфера методології являє собою розгляд філософського знання і розробляється спеціальними для філософії методами. Рівень загальнонаукової методології — розробка загальнонаукових концепцій пізнання і формальних методологічних теорій (логіки науки, розроблювальної на основі застосування апарата математичної логіки і т.д.). www.eskimosi.in.ua

Загальнонауковий характер методологічних концепцій власне кажучи означає їхню міждисциплінарну природу, тобто їхня застосовність для різних областей науки, на стиках традиційних дисциплін і принципову можливість перенесення засобів і методів таких концепцій з однієї області наукових знань в інші. Оскільки загальнонаукові методологічні концепції не претендують на рішення світоглядних, загально філософських задач, їхня розробка здійснюється в сфері нефілософського знання, а саме в рамках сучасної логіки і методології науки. www.eskimosi.in.ua

Рівень конкретно-наукової методології — аналіз методів, принципів і процедур дослідження, застосовуваних у спеціальних наукових дисциплінах. Основна задача цього рівня методології — виявлення й опис сукупності методологічних прийомів і принципів, специфічних для тієї чи іншої дисципліни: фізики, біології, хімії, психології, соціології і т.д. www.eskimosi.in.ua

Рівень методології прикладних досліджень — опис способів одержання релевантної інформації, умов проведення експериментів, обліку погрішностей, методів обробки експериментальних даних і т.д. Методологічні знання на цьому рівні зводяться до вимог, регламентаціям і практичним прийомам при використанні тих чи інших наукових результатів. www.eskimosi.in.ua

Головні особливості традиційної методологічної культури, в якій домінувала картезіанська концепція наукового аналізу, зумовлені її вихідними метафізичними припущеннями. "Першоелементи", що утворюють самий глибинний рівень Всесвіту, не виникають, не трансмутують, не проліферують, не дееволюціонують, а споконвіку є в наявності. проліферація - лат. proles - потомство, нащадки, fero - несу, - розмноження клітин. www.eskimosi.in.ua

Категоріальна мова цієї методологічної культури і вирощена нею метафізична рефлексія, легітимували "філософію присутності (наявності)" як єдино правильну парадигму філософії науки. Ця методологічна культура навіть і в наш час усе ще панує над свідомістю багатьох учених і філософів науки. www.eskimosi.in.ua

Зрозуміти, чому творці науки Нового часу віддали перевагу моделюванню навколишнього Всесвіту з допомогою універсумів, що не еволюціонують, сьогодні неважко. Новий час - це доба "диктатури Розуму". Мислителі цієї доби одержимі прагненням тотально осягнути, поставити під людський контроль не тільки світ природи, а й світ культури, установити Владу над ними. www.eskimosi.in.ua

Моделювання навколишнього світу з допомогою такого "універсуму систем, що не еволюціонують" відповідало загальному прагненню мислителів Модерну зробити навколишній світ передбачуваним, контрольованим, підпорядкованим Владі людини. www.eskimosi.in.ua

Нова методологічна культура науки. Методологічна культура дослідження світу "складностей, що еволюціонують" кардинально відмінна від методологічної культури дослідження світу "систем, що не еволюціонують". Поняття про "складність, що еволюціонує" фігурує в цій культурі як концептуальний прообраз теоретичних репрезентантів різноманітних фізичних, соціальних і ментальних реалій. www.eskimosi.in.ua

Характерна риса наук, які досліджують мультиверсум "складностей, що еволюціонують", може бути позначена неологізмом трансдисциплінарність. Цей термін означає, що жодна з таких наук не укладається в межах якоїсь однієї монодисципліни (скажімо, фізики, хімії, біології, соціології і т.п.). Наука - трансдисциплінарна, якщо вона характеризується двома особливостями: 1) її сфера застосовності універсальна, тобто простирається від космофізики до космоетики; 2) природа досліджуваних нею об'єктів може бути довільною. www.eskimosi.in.ua

Головне філософське значення „наук про складність” полягає не в постановці подібного кола проблем, а в тому, що вони кардинально змінили ейнштейнівську практику глобального осмислення Всесвіту, а також методологічну культуру такого осмислення. Завдяки їм колишній стан методологічної культури, іменований „методологічною культурою фундаменталізму”, поступається місцем новому стану „методологічній культурі плюрального перспективізму”. www.eskimosi.in.ua

Загальну характеристику філософії нестабільності - філософії постмодернізму - можна було б підсумувати так: філософія нестабільності починається там, де авторитет великої філософської традиції Декарта – Спінози – Локка – Лейбніца – Канта - Гегеля - Маркса опиняється під знаком питання, де мислення асиметричними категоріальними опозиціями, гранднаративами, центризмами кваліфікується як експансіоністське мислення епохи, що відійшла в історію. www.eskimosi.in.ua

Постмодернізм продовжив та максимально радикалізував релятивістську лінію у післявоєнній філософії та в методології науки, пов'язану з іменами В.Куайна, Т.Куна та П.Фейерабенда. До того ж, на відміну від релятивізму в гуманітарно-науковому знанні 19 ст., в основі якого лежала ідея історизму (відповідно, мінливості) об'єкта пізнання, релятивізм 20 ст. переніс центр ваги на сталу обмеженість та специфічність суб'єкта пізнання. www.eskimosi.in.ua

“Фільтри” в пізнанні: www.eskimosi.in.ua

В результаті те, що у Куна було свого роду "лінзою", на якій зосереджувалась увага дослідника, у постмодерністів воно знайшло своє виявлення у цілій системі "фільтрів", які коригують, деформують і в кінцевому випадку формують образ об'єкту, який вивчається. Дія таких епістемологічних "фільтрів" значною мірою заснована на функціях мови. www.eskimosi.in.ua

Мова - надзвичайно важливий посередник практично в усіх галузях наукової діяльності. Проте, вона зовсім не нейтральний посередник, який повно та без викривлень виражає та передає думку. Мова-посередник має достатньо складну структуру. Можна виділити якнайменше три якісно різнорідних прошарки мовного опосередкування в економічному пізнанні та пов'язані з ними епістемологічні "фільтри": www.eskimosi.in.ua

Природна (загальнокультурна) мова як засіб опису економічних явищ в повсякденному житті - саме їй загалом і відповідає мовний фільтр; Термінологія економічної науки як інструмент наукового опису економічної реальності - їй відповідає онтологічний фільтр; Зовнішнє, передусім літературне оформлення економічних текстів і, відповідно, риторичний фільтр. www.eskimosi.in.ua

Фільтри в пізнанні www.eskimosi.in.ua

Необхідно відзначити, що в даній сфері також діють визначені соціальні "фільтри", які координують сприйняття проблемної ситуації дослідником-прикладником і замовником. Що стосується замовника - це перш за все його цілі (політичні установки), стосовно дослідника – його системно-практична онтологія, котра концептуалізує проблемну ситуацію на базі його професійних знань та досвіду. Нарешті, "фільтр " ціннісних установок означає особливе місце цього фактору в механізмі функціонування прикладного знання як поля потенційного ціннісного (перш за все етичного) конфлікту між замовником та вченим-виконавцем. www.eskimosi.in.ua

Професійно-етична функція. За загальної дискусійності питань, пов'язаних з нормативністю методологічного знання, є один пункт, стосовно якого нормативне начало визнається економістами-методологами всіх напрямів. Цей пункт стосується етики дискусії, або Sprachethik (цей німецький термін було започатковано неомарксистськими філософами франкфуртської школи). www.eskimosi.in.ua