X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Медико-соціальні проблеми здоров’я населення та методологія його вивчення

Завантажити презентацію

Медико-соціальні проблеми здоров’я населення та методологія його вивчення

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Медико-соціальні проблеми здоров’я населення та методологія його вивчення Проф. А.Г. Шульгай

Слайд 2

ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР ВООЗ Д-Р МАРГАРЕТ ЧЕН *

Слайд 3

ОСОБЛИВОСТІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ І ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА МЕЖІ ІІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ (позитиви та проблеми) * * ЗБІЛЬШЕННЯ ВВП ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНИХ РЕСУРСІВ АГРЕСИВНІСТЬ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ РЕЗИСТЕНТНА СТІЙКІСТЬ ДО ЛІКІВ ЗБІЛЬШЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ ПОСТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ ПОДОЛАННЯ БАГАТЬОХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ, УТВЕРДЖЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ НОВІ ЗАГРОЗИ І ХВОРОБИ ПОЯВА ГЕННОЇ МЕДИЦИНИ СТВОРЕННЯ НОВИХ ПОКОЛІНЬ ЛІКІВ ЗРОСТАННЯ ВАРТОСТІ ПОСЛУГ РОЗВИТОК СУЧАСНИХ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ ХВОРОБ ВНАСЛІДОК ЗРОСТАННЯ МОБІЛЬНОСТІ ВИСОКИЙ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ МЕДПЕРСОНАЛУ ПІДВИЩЕНІ ВИМОГИ ДО ДОСТУПНОСТІ ТА ЯКОСТІ МД

Слайд 4

ГРУ ХАРЛЕМ БРУНДТЛАНД ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ВООЗ (1998-2003 рр.) *

Слайд 5

* * ПОЛІПШЕННЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ КАРДИНАЛЬНЕ СКОРОЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ХОЛЕРУ, ІНШІ ДІАРЕЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ВАКЦИНАЦІЯ, ІМУНІЗАЦІЯ ЗНИЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ІНФЕКЦІЇ, КЕРОВАНІ ЗАСОБАМИ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ, ЛІКВІДАЦІЯ ВІСПИ, ПОЛІОМІЄЛІТУ ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НА ВИРОБНИЦТВІ СКОРОЧЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НА АВТОШЛЯХАХ ЗМЕНШЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ

Слайд 6

* * 35 млн смертей від хронічних хвороб у рік усіх випадків смертей припадає на хронічні захворювання ВІЛ/СНІД ТУБЕРКУЛЬОЗ МАЛЯРІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ РАК ХРОНІЧНІ РЕСПІР. ХВОРОБИ ДІАБЕТ СМЕРТНІСТЬ ВІД ОКРЕМИХ ХВОРОБ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ (млн.)

Слайд 7

* * Знижена маса тіла Небезпечний секс Високий кров’яний тиск Тютюн Алкоголь Небезпечна вода, погані санітарно-гігієнічні умови Високий рівень холестерину Дим всередині приміщень від згорання твердого палива Дефіцит заліза Надлишкова маса тіла / ожиріння

Слайд 8

* ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ПОДВІЙНИЙ ТЯГАР БІДНІСТЬ НЕДОСТАТНЄ ХАРЧУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНА ПРАКТИКА СЕКСУ НЕБЕЗПЕЧНА ВОДА ПОГАНІ С/Г УМОВИ НЕДОСТАТНІСТЬ ЗАЛІЗА ЗАДИМЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ (ПРОВІДНІ ПРИЧИНИ ХВОРОБ) НЕЗДОРОВЕ СПОЖИВАННЯ ВИСОКИЙ АТ ВИСОКИЙ ХОЛЕСТЕРИН НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ ЖИРІВ, СОЛІ, ЦУКРУ ТЮТЮНОПАЛІННЯ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ ОЖИРІННЯ

Слайд 9

* 2/3 усіх серцево-судинних захворювань у світі 7 млн смертей щорічно 12,8% загального тягаря хвороб населення Європи 13,9% загального тягаря хвороб населення України ПОШИРЕНІСТЬ ПІДВИЩЕНОГО КРОВ’ЯНОГО ТИСКУ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ *

Слайд 10

* Підвищує ризик смерті від серцево-судинних захворювань у 3 рази 2005 2015 СКС ВІД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ В 2006 р. (на 100 тис.) ЧИСЛО СМЕРТЕЙ ВІД СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В СВІТІ (2005 р., прогноз 2015 р.)

Слайд 11

* ПОШИРЕНІСТЬ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В УКРАЇНІ ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ КОНТРОЛЮ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ПОПУЛЯЦІЇ (%) ПОШИРЕНІСТЬ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ СЕРЕД ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ І СТАТІ (%) Протягом 25 років поширеність АГ зросла серед чоловіків на 9%

Слайд 12

* КОНТРОЛЬ ТА КОРЕКЦІЯ КРОВ’ЯНОГО ТИСКУ В Російській Федерації КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ – 30% РФ – 17,5% жінок; 5,7% чоловіків В США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії, Італії, Іспанії ЩОРІЧНО ЛІКУЮТЬСЯ 100 млн осіб З АГ НЕ ОТРИМУЮТЬ ЛІКУВАННЯ 80 млн РЕГУЛЯРНО ЛІКУЮТЬСЯ 1,9 з 37 млн

Слайд 13

* ПІДВИЩЕНИЙ РІВЕНЬ ХОЛЕСТЕРИНУ КРОВІ 4 млн смертей Поширеність гіперхолестеринемії в Україні 37% чоловіків та 50% жінок Протягом 25 років – зростання гіперхолестеринемії серед чоловіків і жінок РІВЕНЬ ХОЛЕСТЕРИНУ АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ нормальний у кожного четвертого (26%) підвищений у кожного третього (34%) високий у кожного другого (55%)

Слайд 14

* ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ПРОГРАМ ПРОЕКТ “ПІВНІЧНА КАРЕЛІЯ” Стратегії зі зменшення поширеності 3 чинників ризику: високого артеріального тиску високого вмісту холестерину куріння ЗА 30 років ЗМЕНШЕННЯ НА 82% СМЕРТНОСТІ ВІД ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ СЕРЕД ЧОЛОВІКІВ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ Стратегії зі зниження : високого артеріального тиску високого вмісту холестерину індексу маси тіла ЗА 10 РОКІВ : ЗНИЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ЗНИЖЕННЯ СМЕРТНОСТІ ВІД ІХС Впровадження стратегії поліпшення якості контролю АТ З 10% ДО 34% ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ З ЦІЛЬОВИМИ ЗНАЧЕННЯМИ АТ ЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ЧИННИКАМИ РИЗИКУ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗНИЖЕННЯ ЧАСТОТИ ІХС НА 80%

Слайд 15

* ТЮТЮНОПАЛІННЯ ГРУ ХАРЛЕМ БРУНДТЛАНД ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ВООЗ (1998-2003 рр.) ЯКЩО НЕ ВЖИТИ ТЕРМІНОВИХ ЗАХОДІВ До 2030 р. смертність перевищить 8 млн в рік До 2030 р. понад 80% смертей, пов’язаних з тютюнопалінням, припаде на країни, що розвиваються Протягом ХХІ ст. число смертей, за прогнозами, може досягти 1 млрд В ХХ ст. тютюнова епідемія забрала життя 100 млн осіб Щорічно помирає 5,4 млн осіб

Слайд 16

* ПОШИРЕНІСТЬ ТЮТЮНОПАЛІННЯ 1 млрд осіб у світі, які палять МАЙЖЕ 2/3 КУРЦІВ ПРОЖИВАЄ У 10 КРАЇНАХ КИТАЙ ІНДІЯ ІНДОНЕЗІЯ РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ США ЯПОНІЯ БРАЗИЛІЯ БАНГЛАДЕШ НІМЕЧЧИНА ТУРЕЧЧИНА ЄР ПАЛИТЬ 30% НАСЕЛЕННЯ (38% чоловіків, 24% жінок)

Слайд 17

* ВПЛИВ ТЮТЮНОПАЛІННЯ НА ОСНОВНІ ПРИЧИНИ СМЕРТІ У СВІТІ ІХС ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ ІНФЕКЦІЇ НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ХРОНІЧНІ ОБСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАН-НЯ ЛЕГЕНЬ ВІЛ/СНІД ДІАРЕЙНІ ЗАХВОРЮ-ВАННЯ ТУБЕР-КУЛЬОЗ РАК ТРАХЕЇ, БРОНХІВ, ЛЕГЕНЬ ВЖИВАННЯ ТЮТЮНУ МЛН. СМЕРТЕЙ ІНШІ ЗАХВОРЮ-ВАННЯ, ВИ-КЛИКАНІ ВЖИВАН-НЯМ ТЮТЮНУ

Слайд 18

* ТЮТЮНОПАЛІННЯ смерть 33%-50% курців більше 20 хвороб, у т.ч.: 30-40% захворювань на ІХС 30% раку 90% раку легень cкорочує тривалість життя на 15 років підвищує ризик виникнення: раку легень у курців в 20-30 разів ХОХЛ у 5-8 разів СВІТ – 5,4 млн осіб ЄВРОПА – 1,2 млн осіб УКРАЇНА – 126 тис. осіб з 1,8 млрд курців помруть 500 млн ЯКЩО НЕ ВЖИТИ ТЕРМІНОВИХ ЗАХОДІВ

Слайд 19

* ТЮТЮНОПАЛІННЯ В УКРАЇНІ ПОШИРЕНІСТЬ КУРІННЯ В МІСЬКІЙ ПОПУЛЯЦІЇ СЕРЕД ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ І СТАТІ (%) Протягом 25 років поширеність паління серед чоловіків зменшилася з 50% до 45%, у жінок – зросла з 7% до 16%

Слайд 20

ПАСИВНЕ ПАЛІННЯ Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен *

Слайд 21

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗБИТКИ 200 млрд дол. США СВІТ КРАЇНИ З ВИСОКИМ РІВНЕМ ДОХОДІВ Частка затрат на лікування хвороб, пов’язаних з палінням, складає 6-15% витрат на охорону здоров’я НІМЕЧЧИНА 7 млрд дол. США ВТРАТА 20 млн РОБОЧИХ ДНІВ ВНАСЛІДОК ХВОРОБ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПАЛІННЯМ 10% ВИТРАТ НА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБИТОК ВІД КУРІННЯ У 6 РАЗІВ ПЕРЕВИЩУЄ ДОХОДИ ВІД ПОДАТКІВ НА ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ ВЕЛИКА БРИТАНІЯ 590 млн GBR ЗАТРАТИ НА ЛІКУВАННЯ – 9,8% ВИРОБНИЧІ ВТРАТИ – 56,9% ВТРАТИ ЧЕРЕЗ ПЕРЕДЧАСНУ СМЕРТНІСТЬ – 29,4% ВТРАТИ ВІД ПОЖЕЖ - 3,9% ШВЕЙЦАРІЯ ВИТРАТИ НА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ, ПОВ’ЯЗАНИХ Х ТЮТЮНОМ, ЗРОСТАЮТЬ ЩОРІЧНО НА 2,6% СМЕРТНІСТЬ ВІД РАКУ ЛЕГЕНЬ ВИРОСЛА ЗА 20 років НА 22% АВСТРАЛІЯ 1 млрд дол. США *

Слайд 22

СТРАТЕГІЇ БОРОТЬБИ MPOWER: 6 стратегій боротьби MONITOR – МОНІТОРИНГ СПОЖИВАННЯ ТЮТЮНУ І СТРАТЕГІЙ ПРОФІЛАКТИКИ PROTECT – ЗАХИСТ ЛЮДЕЙ ВІД ТЮТЮНОВОГО ДИМУ OFTER – ПРОПОНУВАННЯ ДОПОМОГИ З МЕТОЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ ТЮТЮНУ WARN – ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО ШКІДЛИВОСТІ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТЮТЮНОМ ENFORCE – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ЗАБОРОНИ НА РЕКЛАМУ, СТИМУЛЮВАННЯ ПРОДАЖУ І СПОНСОРСТВА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ RAISE – ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКІВ НА ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ * СХВАЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ЗМЕНШЕННЯ ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ТЮТЮНУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ НА 2008-2012 РОКИ (Розпорядження КМУ від 04.06.2008 р. №797-р) ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ЗМЕНШЕННЯ ВЖИВАННЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ І ЇХ ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ” РАТИФІКАЦІЯ РАМКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ ВООЗ ЩОДО БОРОТЬБИ ПРОТИ ТЮТЮНУ (2006 р.)

Слайд 23

* ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ ПОШИРЕНІСТЬ СПОЖИВАННЯ У СВІТІ: 1 з 3-4 чоловіків 1 з 10 жінок 0 5 10 15 Люксембург Чешская Республика Венгрия Германия Эстония Ирландия Австрия Хорватия Испания Франция Словения Дания Словакия Швейцария Португалия ЕС члены до мая 2004 Соединенное Королевство Евр-27 ЕС Кипр Бельгия Российская Федерация Европейский регион Литва Латвия Босния и Герцеговина ЕС члены с 2004 или 2007 Нидерланды Греция Финляндия Италия Румыния Польша СНГ Швеция Евр-26 Исландия Мальта Украина Болгария Норвегия Беларусь Азербайджан Кыргызстан Казахстан Албания Израиль ЦАРК Грузия Армения Узбекистан Турция Туркменистан Таджкистан ЩОРІЧНЕ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ В ЄР (л. чистого спирту на людину) ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ, КУЛЬТУРНИХ ЧИННИКІВ

Слайд 24

* НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ СМЕРТЬ 2,3 МЛН ОСІБ, АБО 3,7% УСІХ СМЕРТЕЙ У СВІТІ 140 МЛН, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ВІД АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ 4,4% ГЛОБАЛЬНОГО ТЯГАРЯ ХВОРОБ Найбільш високі показники – в Америці і Європі 60% усіх захворювань і травм 20%-30% випадків раку стравоходу 40%-60% летальних випадків внаслідок травм захворювань печінки, епілепсії, дорожньо-транспортних пригод, вбивств, інших навмисних злочинів тощо ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ РАКУ ЧИННИК РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ 55 тис. МОЛОДИХ ЄВРОПЕЙЦІВ ПОМИРАЮТЬ ВІД ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ 6,3% УСІХ СМЕРТЕЙ, ПОВ’ЯЗАНІ З АЛКОГОЛЕМ 10,8% ГЛОБАЛЬНОГО ТЯГАРЯ ХВОРОБ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ЄВРОПА СВІТ РФ 350-700 ТИС. СМЕРТЕЙ

Слайд 25

* НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ УКРАЇНА Непряма смертність від алкоголю (нещасні випадки, вбивства у стані сп’яніння, соматичні захворювання алкогольного походження) – 100 тис. смертей у рік Пряма смертність (отруєння етанолом, алкогольні цирози печінки, алкогольні психози) – 17,5 тис. щорічно Береться на облік 64,8 тис. осіб наркологічними закладами, у т.ч. з: гострими алкогольними психозами – 9,6 тис. хронічним алкогольним синдромом – 49,4 тис. наркоманією – 5,2 тис. ЩОРІЧНО КОНТИНГЕНТ НАРКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ – 900 тис.

Слайд 26

* НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ соціальна вартість вживання алкоголю 2-5% ВНП затрати, пов’язані з алкоголізмом, складають 210-665 млрд дол. США ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМ АНТИАЛКОГОЛЬНА КАМПАНІЯ В СРСР (1985-1987 рр.) Скорочення споживання алкоголю – 27% Зниження загальної смертності чоловіків – 12%, жінок – 7% Зниження смертності: від алкогольних отруєнь – на 56% серед чоловіків: від нещасних випадків і насилля – на 36% пневмонії – на 40% ССЗ – на 9%

Слайд 27

Інформування про наслідки споживання алкоголю та ефективні заходи попередження збитку, створення просвітницьких програм Пропаганда середовищ існування, захищених від негативних наслідків споживання алкоголю Недопущення водіння транспорту у стані сп’яніння Контроль за ціноутворенням на алкогольні напої Суворий контроль за рекламою алкогольних напоїв ЗДОРОВ’Я-21. СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДНОСНО АЛКОГОЛЮ *

Слайд 28

Доступність лікування і реабілітації хворих на алкоголізм Посилення відповідальності причетних до збуту алкогольних напоїв Контроль за безпекою алкогольної продукції Підтримка недержавних організацій і рухів взаємодопомоги щодо скорочення збитків, пов’язаних з алкоголем Створення національних планів дій відносно алкоголю ЗДОРОВ’Я-21. СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДНОСНО АЛКОГОЛЮ Європейська хартія з алкоголю “Здоров’я, суспільство і алкоголь” *

Слайд 29

* НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ

Слайд 30

* НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ 80% усіх хворих на діабет ІІ типу 35% – на ішемічну хворобу серця 55% – на гіпертонічну хворобу ЄВРОПА 1 млн смертей 12 млн років життя, прожитих з інвалідністю скорочення тривалості життя жінок на 7 років, чоловіків – на 6 років 7,8% загального тягаря хвороб

Слайд 31

* НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ПРЯМІ ВИТРАТИ Лікування хвороб, викликаних ожирінням, – 2%-8% загальних витрат на охорону здоров’я НІМЕЧЧИНА – 0,2% ВВП ШВЕЙЦАРІЯ – 1,2% ВВП США – 2,1% ВВП НЕПРЯМІ ВИТРАТИ Зниження продуктивності праці Невихід на роботу Передчасна смертність Психологічні проблеми Нереалізовані плани Низька якість життя ШВЕЦІЯ ПРЯМІ ВИТРАТИ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ 13-285 дол. США НЕПРЯМІ ВИТРАТИ – 157 дол. США

Слайд 32

* НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ В УКРАЇНІ Протягом 25 років поширеність надлишкової маси тіла зменшилася, ожиріння – не змінилася ЧОЛОВІКИ ЖІНКИ ДИНАМІКА ПОШИРЕНОСТІ НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА ТА ОЖИРІННЯ В ПОПУЛЯЦІЇ (%) ЧОЛОВІКИ ЖІНКИ НМТ 33% 27% ОЖИРІННЯ 12,5% 30% ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ (2007 р.) Поширеність 94,4 тис. Захворюваність 23,3 тис.

Слайд 33

* ГРОМАДСЬКІ СТРАТЕГІЇ І ПРОЦЕСИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПОШИРЕНІСТЬ ОЖИРІННЯ

Слайд 34

ДОСВІД БОРОТЬБИ З ОЖИРІННЯМ * ДАНІЯ Програма “6 разів на добу”: збільшення споживання фруктів на робочих місцях і в школах ФРАНЦІЯ Податок на телерекламу газових напоїв. Заборона на торгові автомати в школах ГРЕЦІЯ Заборона розміщення закладів швидкого харчування в школах ВЕЛИКА БРИТАНІЯ Норми харчування для шкіл ШВЕЦІЯ Обмеження на рекламу на телебаченні для дітей ІРЛАНДІЯ Надання безоплатного харчування в школах відповідно до рекомендацій

Слайд 35

ЗДОРОВ’Я-21. СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДНОСНО ХАРЧУВАННЯ * 2000 р. План дій стосовно політики у сфері харчових продуктів і харчування на 2000-2005 рр. методичні рекомендації щодо годування і харчування грудних дітей та дітей раннього віку 2003 р. Концепція “5 в день” для заохочення до щоденного вживання овочів і фруктів з метою попередження хронічних захворювань 2004 р. Глобальна стратегія у сфері раціону харчування, фізичної активності і здоров’я

Слайд 36

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ БОРОТЬБИ З ОЖИРІННЯМ (2006 р.) * СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПОЛІТИКА ЗМІНА СКЛАДУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ ПРОДАЖ І МАРКЕТИНГ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ РЕКЛАМА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ, НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ, В ДИТСАДКАХ, ЛІКАРНЯХ ІНФОРМАЦІЯ І ПРОСВІТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З ХАРЧУВАННЯ ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ І ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

Слайд 37

ЧАСТКА НАСЕЛЕННЯ З НЕДОСТАТНІМ РІВНЕМ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ (%) *

Слайд 38

Кількісні характеристики фізичного здоров’я у осіб, які нехтують фізичними тренуваннями, у 1,3-2,4 разу нижчі, ніж у осіб, які регулярно ними займаються Тривалість лікування у стаціонарах найбільш фізично активних чоловіків і жінок порівняно з найменш фізично активними є коротшою на 36% та 23% відповідно Гіподинамія сприяє збільшенню частоти ішемічної хвороби серця на 15-39%, інсульту – на 33%, гіпертензії – на 12%, діабету – на 12-35%, раку товстої кишки – на 22-33%, раку молочної залози – на 5-12% НАСЛІДКИ НИЗЬКОЇ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ *

Слайд 39

Забезпечення принаймні 30-хвилинного помірного фізичного навантаження протягом 5 днів на тиждень Створення житлових умов і структури забудови, які б сприяли фізичній активності Поліпшення інфраструктури закладів зміцнення здоров’я Підвищення ролі спортивних об’єднань Встановлення співробітництва з іншими секторами для безпеки населення під час відпочинку, занять спортом ЗДОРОВ’Я-21. СТРАТЕГІЇ ЩОДО ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ *

Слайд 40

* НЕБЕЗПЕЧНИЙ СЕКС смерті 2,9 млн населення світу щорічно – інфікування 80% ВІЛ-позитивних у світі, у т.ч. 99% – в країнах Африки 91% – в країнах Центральної Америки 13% – в Східній Азії 33,4% – в Україні

Слайд 41

* ВІЛ/СНІД ЯК ГЛОБАЛЬНА ЗАГРОЗА У 2007 р. у світі живуть 33,2 млн. (3,3%) інфікованих: 2,5 млн. дітей у віці до 15 років 30,8 млн. дорослих 15,4 млн. жінок за 25 років епідемії померло 40 млн. у 2007 р. – 2,1 млн. осіб 15,2 млн. дітей у віці до 15 р. осиротіли внаслідок ВІЛ/СНІДу. Прогноз до 2010 р. – 20 млн. СЕРЕД ІНФІКОВАНИХ ДОРОСЛИХ СТАРШЕ 15 р. НА МОЛОДЬ У 2006 р. ПРИПАДАЛО 40% ЩОДЕННО ІНФІКУЄТЬСЯ БЛИЗЬКО 6,8 тис. ОСІБ, ПЕРЕВАЖНО У ВІЦІ 15-30 РОКІВ

Слайд 42

* ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГІОН ВООЗ ЗА ОЦІНКАМИ ВООЗ: з ВІЛ/СНІДом живуть 2,4 млн поширеність СНІДу 0,51% ЗАРЕЄСТРОВАНІ ВИПАДКИ: ВІЛ-інфекції 1,0 млн СНІДу 328,1 тис. смертей від СНІДу 189,0 тис.

Слайд 43

* РІВЕНЬ ВІЛ-інфікування ТА ЗАХВОРЮВАННЯ НА СНІД В УКРАЇНІ Протягом 1987-2008 рр.: зареєстровано 141,3 тис. ВІЛ-позитивних людей (20,9 тис. дітей) захворіло 26,8 тис. (759 дітей) померло 15,2 тис. (255 дітей) Щоденно інфікується 39 осіб, помирає 8 Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції: парентеральний – 45,6% статевий – 33,4% від матері до дитини – 18,1% ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА СНІД (НА 100 ТИС. НАСЕЛЕННЯ) ДИНАМІКА ВІЛ-ІНФІКУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (НА 100 ТИС. НАСЕЛЕННЯ)

Слайд 44

* СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ/СНІДу кількість ВІЛ-інфікованих віком 15-49 років – 479-820 тис. СОТЖ скоротиться на 2-4 роки у чоловіків, 3-5 років – у жінок СНІД обумовить 30% смертей серед чоловіків, 60% – серед жінок осиротіє 105,1-169,3 тис. осіб у 4 рази збільшаться обсяги виплат соціальної допомоги родинам, ураженим ВІЛ у 8 разів збільшаться обсяги державних коштів для дітей, які стали сиротами ЗА ЕКСПЕРТНИМИ ПРОГНОЗАМИ МОЗ УКРАЇНИ ДО 2014 р.:

Слайд 45

* ОБІЗНАНІСТЬ ПРО ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ, ШЛЯХИ ЇЇ ПЕРЕДАЧІ мають правильні і всебічні знання 40% чоловічого і 38% жіночого населення у віці 15-24 роки 70% чоловіків і 55% жінок молодого віку знають, що презерватив є ефективним засобом профілактики ДАНІ ОБСТЕЖЕНЬ В 64 КРАЇНАХ СВІТУ УКРАЇНА МАЮТЬ ДОСВІД СТАТЕВИХ СТОСУНКІВ 64% 15-22-річних МАЛИ 6 і більше ПАРТНЕРІВ 25% ЗНАЮТЬ ПРО ЗАПОБІЖНІ ЗАСОБИ ПРОТИ ВІЛ ТА ХБОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ 56% 15-річних 85% 21-річних 47% серед молоді в цілому

Слайд 46

ЗАХОДИ З ПОДОЛАННЯ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ/СНІДу В УКРАЇНІ * Указ Президента України “Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні” (від 12.12.2007 р. №1208/2007) V Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на період 2004-2008 років Проект Концепції стратегії дій Уряду, направлених на запобігання розповсюдженості ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2013 року

Слайд 47

* ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ООН КОФІ АННАН

Слайд 48

* ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ У СВІТІ Відчувають нестачу води – 2 млрд осіб Не мають доступу до якісної води – 1,1 млрд осіб, з яких 80% населення – сільські мешканці Нерівномірність в розподілі вказаних ресурсів на 1 людину на добу: США – 380 л Німеччина – 129 л країни, що розвиваються – 20-30 л ПРОГНОЗ ДО 2025 р. – 2,4 млрд населення планети проживатиме у країнах з гострою нестачею води, 3,5 млрд – з хронічною нестачею

Слайд 49

* МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ БРАКУ ЯКІСНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ У СВІТІ Небезпечна питна вода – один з 10 провідних чинників виникнення хвороб Потерпають від хвороб, спричинених неадекватним водопостачанням, – 250 млн Помирають від хвороб, пов’язаних з водним чинником, – 3,5 млн, у т.ч. від інфекційної діареї – 1,7 млн з яких 90% – діти у віці до 5 років Більше половини ліжко-місць у лікарнях в країнах, що розвиваються, зайняті пацієнтами з хворобами, що піддаються профілактиці та викликані водою і поганою санітарією

Слайд 50

* ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ В ЕВРОПІ 140 млн (16%) – живуть у будинках, де відсутнє водопостачання 85 млн (10%) – не мають санітарних зручностей поліпшеної якості 41 млн (5%) – не мають доступу до безпечної питної води

Слайд 51

* ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА ІНВЕСТИЦІЙ В ВОДОПОСТАЧАННЯ І САНІТАРІЮ ПОСЛУГИ У СФЕРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ І САНІТАРІЇ ІНВЕСТИЦІЇ 1 дол. США ЕКОНОМІЧНА ВИГОДА 4-36 дол. США

Слайд 52

ЯКІСТЬ ВОДОПОСТАЧАННЯ * Частка проб води з водойм І класу, що не відповідають санітарним нормам за санітарно-хімічними показниками, – 18,0%, санітарно-бактеріологічними – 19,3% Частка водопроводів, що не відповідає санітарним нормам, – 5,0% Частка досліджених проб питної води з джерел централізованого водопостачання, що не відповідають вимогам держстандарту за санітарно-хімічними показниками – 12%, бактеріологічними – 5,0% Не відповідають санітарним нормам і правилам – 8,7% сільських водопроводів 32,0% проб питної води з джерел децентралізованого водопостачання не відповідає нормативам за санітарно-хімічними показниками, близько 23,0% – за бактеріологічними

Слайд 53

* ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГЕПАТИТ А В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ ВООЗ Соединенное Королевство 0 50 100 150 200 250 300 Кыргызстан Таджикистан ЦАРК Узбекистан Туркменистан Казахстан Украина Республика Молдова Болгария Румыния СНГ Грузия Евр-В+С Армения Беларусь Франция Европейский регион Азербайджан Словакия Б.Ю.Р.Македония Турция Сербия и Черногория Бельгия Евр-А Дания ЕС члены до мая 2004 ЕС Норвегия Венгрия ЕС члены после 2004 Италия Латвия Израиль Нидерланды Андора Швейцария Испания Австрия Германия Швеция Эстония Российская Федерация Ирландия Исландия Словения Литва Финляндия Хорватия Чешская Республика Кипр Греция Босния и Герцеговина Португалия Польша Люксембург Мальта Албания Сан-Марино

Слайд 54

* БІДНІ КРАЇНИ БАГАТІ КРАЇНИ 170 млн дітей мають знижену вагу тіла недоїдання – чинник 60% випадків смерті дітей в країнах, що розвиваються понад 3 млн дітей помирає від недоїдання 1 млрд з надмірною вагою тіла 300 млн – ожиріння 0,5 млн помирають від причин, пов’язаних з ожирінням СМЕРТЬ ВІД ЗНИЖЕНОЇ МАСИ ТІЛА ЩОРІЧНО ЗАБИРАЄ 130 млн РОКІВ ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ У ДІТЕЙ БІДНИХ КРАЇН ЗНИЖЕНА МАСА ТІЛА

Слайд 55

* МАЛЮКОВА СМЕРТНІСТЬ В КРАЇНАХ ЄС, СНД, ЦАРК (на 1000 живонароджених)

Слайд 56

* ГЛОБАЛЬНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ 1. Викорінити крайню бідність та голод

Слайд 57

* Декларація тисячоліття. Цілі тисячоліття у сфері розвитку ліквідація крайньої бідності і голоду скорочення удвічі до 2015 р. частки населення, що має дохід менше 1 дол. в день, відносно рівня 1990 р. скорочення удвічі частки населення, яке страждає від голоду Дохінська декларація, прийнята СОТ в 2001 р. ЗАХОДИ СКОРОЧЕННЯ БІДНОСТІ

Слайд 58

* ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ ПОШИРЕНІСТЬ У СВІТІ: 2 млрд населення, переважно дітей, підлітків і жінок Україна – 768,1 тис. поширеність – 312 тис. (36,6 на 1000 дітей) захворюваність – 124,7 тис. (14,6 на 1000 дітей) ТЕМПИ ЗРОСТАННЯ ПОШИРЕНОСТІ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ У ДІТЕЙ В 1995-2007 рр.

Слайд 59

* СПОЖИВАННЯ ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ на 1 людину КГ/РІК КГ/РІК УКРАЇНА ЄВРОПА РАНГОВЕ МІСЦЕ УКРАЇНИ РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ ОВОЧІВ І ФРУКТІВ У ЩОДЕННОМУ РАЦІОНІ (г) 254 330 38

Слайд 60

ГЛОБАЛЬНИЙ ТЯГАР ХВОРОБ У ЄВРОПІ * 60% ТЯГАРЯ ХВОРОБ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ 7 ПРОВІДНИМИ ЧИННИКАМИ РИЗИКУ ЧИННИК РИЗИКУ DALY (%) ЧАСТКА РИЗИКУ, ЯКА ВІДНОСИТЬСЯ ДО ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ ХВОРОБИ DALY (%) ВИСОКИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК 12,8 ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ 10,5 ТЮТЮН 12,3 ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ 7,2 АЛКОГОЛЬ 10,1 УНІПОЛЯРНІ ДЕПРЕ-СИВНІ РОЗЛАДИ 6,2 ПІДВИЩЕНИЙ ВМІСТ ХОЛЕСТЕРИНУ У КРОВІ 8,7 ПОРУШЕННЯ, ПОВ’ ЯЗАНІ ЗІ ЗЛОВЖИВ-АННЯМ АЛКОГОЛЮ 3,1 НАДМІРНА МАСА ТІЛА 7,8 ХРОНІЧНІ ХВОРОБИ ЛЕГЕНЬ 2,3 НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ 4,4 ДОРОЖНЬОТРАНСПОР-ТНИЙ ТРАВМАТИЗМ 2,4 МАЛОРУХОМИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ 3,5 РАК ЛЕГЕНЬ 2,2

Слайд 61

* ЧИННИКИ РИЗИКУ ТА ПРИЧИНИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ, КУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ГЛОБАЛІЗАЦІЯ УРБАНІЗАЦІЯ СТАРІННЯ СТРЕС БІДНІСТЬ НЕПРАВІЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ФІЗИЧНА ІНЕРТНІСТЬ СПОЖИВАННЯ ТЮТЮНУ ПІДВИЩЕНИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК ПІДВИЩЕНИЙ ВМІСТ ХОЛЕСТЕРИНУ В КРОВІ НАДЛИШКОВА ВАГА ТІЛА, ОЖЖИРІННЯ ПІДВИЩЕНИЙ РІВЕНЬ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ

Слайд 62

* ОСНОВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТЯГАРЯ ХВОРОБ В УКРАЇНІ РАНГ ЧОЛОВІКИ ВСЬОГО DALY (%) ЖІНКИ ВСЬОГО DALY (%) ГРУПИ СТІЙКИХ ПОРУШЕНЬ ЗДОРОВ'Я ГРУПИ СТІЙКИХ ПОРУШЕНЬ ЗДОРОВ'Я 1 ТЮТЮН 20,2 ПІДВИЩЕНИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК 20,3 2 АЛКОГОЛЬ 18,3 ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ХОЛЕСТЕРИНУ 16,6 3 ПІДВИЩЕНИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК 13,9 ВИСОКИЙ ІНДЕКС МАСИ ТІЛА 11,4 4 ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ХОЛЕСТЕРИНУ 12,7 НЕДОСТАТНЄ ВЖИВАННЯ ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ 8,6 5 НЕДОСТАТНЄ ВЖИВАННЯ ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ 7,6 НЕДОСТАТНЯ ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ 6,4 6 ВИСОКИЙ ІНДЕКС МАСИ ТІЛА 7,2 АЛКОГОЛЬ 4,3 7 НЕДОСТАТНЯ ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ 4,9 ТЮТЮН 3,0 8 НАРКОТИКИ 4,1 НЕБЕЗПЕЧНИЙ СЕКС 2,3 9 СВИНЕЦЬ 1,2 НАРКОТИКИ 1,7 10 НЕБЕЗПЕЧНИЙ СЕКС 1,1 ДИМ У ПРИМІЩЕННЯХ ВІД ЗГОРАННЯ ТВЕРДОГО ПАЛИВА 1,5

Слайд 63

* Державна полі-тика у сфері охорони здоров’я Боротьба з соціально значу-щими хворобами Формування здорового способу життя Здоров’я окремих груп населення Справедливість і рівність в охо-роні здоров’я молодь працездатне населення населення літнього віку населення, постраждале від аварії на ЧАЕС інваліди дитяче населення жінки серцево-судинні хвороби рак алергії та бронхіальна астма цукровий діабет хвороби крові психічні розлади стоматологічні хвороби Етика, деонтологія та соціально-економічний захист медичних працівників Міжнародне співробіт-ництво Інформаційне забезпечення охорони здоров’я Політика з питань довкілля якість повітря поводження з від-ходами і боротьба з забрудненням грунту, водойм та підземних вод якість води якість і безпека продуктів харчуванняя екологія людини і населені пункти медична допомога фінансування забезпечення ліками кадрове забезпечення наукові дослідження Розвиток та реформування охорони здоров’я ПМСД; спеціалізована і стаціонарна; якість сільському населенню; громадянам з обмеженими можливостями

Слайд 64

* ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ “ЗДОРОВА НАЦІЯ”, 13 вересня 2007 р.

Слайд 65

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВООЗ ЩОДО БОРОТЬБИ З ПРОВІДНИМИ ХВОРОБАМИ * Ефективні стратегії боротьби існують В профілактиці закладено величезний оздоровчий потенціал Профілактика на популяційному рівні є найбільш стійкою стратегією в перспективі Одночасність профілактичних заходів серед усього населення і окремих осіб Втручання на усіх етапах життя Профілактика у поєднанні з заходами зі зміцнення захисних чинників Скорочення нерівності в здоров’ї Комплексність стратегій

Слайд 66

* * ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА (АДВОКАЦІЯ) ЗНАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ І ФІНАНСУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛ ПІДТРИМКА НА РІВНІ ГРОМАД ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ Д І Ї ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ З ПРОФІЛАТИКИ І БОРОТЬБИ З НІЗ, 2000 р. ХЕЛЬСІНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ З ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, 2005 р. ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЯ БОРОТЬБИ ПРОТИ ТЮТЮНУ, 2002 р. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ У СФЕРІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І ХАРЧУВАННЯ, 2000 р. ОСНОВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО АЛКОГОЛЮ, 2005 р.: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ ЩОДО АЛКОГОЛЮ НА 2000-2005 рр. СТОКГОЛЬМСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ “МОЛОДЬ І АЛКОГОЛЬ”, 2001 р. ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЯ “ЗДОРОВ’Я ТА РОЗВИТОК ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ”, 2005 р. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ “НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ”, 2004 р. ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ З ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ГРУДНОГО І РАННЬОГО ВІКУ, 2002 р. ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ У СФЕРІ ХАРЧУВАННЯ, ФІЗ. АКТИВНОСТІ І ЗДОРОВ’Я, 2004 р.

Слайд 67

ЗАХОДИ З ПОДОЛАННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ * Активна роль урядів та міністерств охорони здоров’я в розробці стратегій профілактики чинників ризику Розробка ефективних цілеспрямованих стратегій профілактики поширених чинників високого ризику для здоров’я (куріння, небезпечний секс, нездоровий раціон харчування) Використання аналізу ефективності затрат для черговості заходів профілактики Міжсекторальне і міжнародне співробітництво з подолання зовнішніх і чинників ризику, таких як небезпечна вода Вдосконалення управління ризиками і широке інформування та просвіта Забезпечення балансу між діяльністю урядів, громад, окремих людей. Розширення можливостей для вибору здорового способу життя

Слайд 68

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОГРАМ ПОДОЛАННЯ РИЗИКІВ * оцінка чинників ризику визначення осіб, які найбільше зазнають їх дії визначення основ деяких нездорових моделей поведінки встановлення прийнятності та адекватності заходів урахування специфіки країн, груп населення, детермінантів здоров’я КОМПЛЕКСНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД Напрями: розробка та здійснення програм зміцнення здоров’я і профілактики захворювань на популяційному рівні активна цільова профілактична робота з групами високого ризику максимальне охоплення населення ефективними лікувально-профілактичними заходами та зменшення нерівності в охороні здоров’я

Слайд 69

* ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ профілактика на усіх етапах життя як інвестиція у здоров’я та розвиток створення середовища існування, сприятливого для здоров’я та вибору здорового способу життя відповідність діяльності служб громадського здоров’я і медичних служб завданням боротьби з хворобами та зміцнення здоров’я створення для людей можливостей зміцнення здоров’я, ефективної взаємодії з медичними службами та активної участі у прийнятті рішень загальна доступність до можливостей для зміцнення здоров’я, профілактики хвороб і отримання медичної допомоги відповідальність урядів за вироблення державної політики з охорони здоров’я

Слайд 70

* Генеральний директор ООН ПАН ГІ МУН

Слайд 71

Дякую за увагу !

Завантажити презентацію

Схожі презентації

Презентації по предмету Інформатика