Презентація на тему:
“Актуальні проблеми історичної освіти. Голокост як відображення нацистської політики щодо євреїв”

“Актуальні проблеми історичної освіти. Голокост як відображення нацистської політики щодо євреїв”

Чи потрібно вивчати історію Голокосту в школі? Що саме вивчати з цієї історії? Як її вивчати?

«Голокост був у німецькій історії, був у моїй власній історії, а ми відповідальні за свою історію. Ми не відповідальні за минуле, ми відповідальні за пам'ять про минуле» Гвідо Кнопп, німецький історик “Ми повинні вивчати Голокост, щоб наші діти ніколи не стали ні жертвами, ні катами, ні байдужими до трагедій інших ”

Голокост як відображення нацистської політики щодо євреїв

Голокост (Шоа, Катастрофа) політика переслідувань і тотального винищення єврейського населення Європи нацистами в 1933-1945 рр. (з грецької всеспалення; вперше використаний у 60-хх роках лауреатом Нобелівської премії Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв в таборах смерті)

Антисемітизм – одна з форм національної ворожнечі, об’єктом якої є євреї. Східна Європа – релігійний антисемітизм: мав масовий, стихійний характер; крайні прояви – єврейські погроми. Західна Європа – в основі - сучасні політичні ідеології і расизм: євреї сіють смуту, загрожуючи стабільності суспільства.

Расова теорія в дії

Формування антиєврейської політики соціальна ізоляція, витіснення з економічного життя, заохочення еміграції з Німеччини

І - 1933-1934 рр. – антиєврейський економічний бойкот; закон, згідно якого євреї і противники режиму звільнені з посад в управлінському апараті (лікарі, адвокати, працівники банківської сфера, сфери культури, науки; чистка в армії); Добровільний виїзд з країни.

ІІ – 1935 р., вересень – Нюрнберзькі закони: «Закон про громадянство Рейха», «Закон про охорону німецької крові і захист німецької честі» – позбавлення євреїв громадянських прав, заборона шлюбів між євреями і громадянами німецької крові; культурна і соціальна ізоляція.

ІІІ – 1937-1939 рр. економічне пограбування «аріїзація» єврейських підприємств 1938р. «Кришталева ніч»

Евіанська конференція 1938 р. скликана Ф. Рузвельтом у м. Евіан (Франція) міжнародна конференція у справах біженців (присутні 32 країни) Результат – жодна країна не виявила бажання прийняти біженців, крім Домініканської республіки Причини: економічна депресія; Австралія – “країна не має расових проблем і не бажає їх імпортувати”; “відсутність територій для місця проживання великої кількості біженців” тощо.

Фелікс Нуссбаум

«Біла книга» - документ, що визначав політику британської влади в підмандатній Палестині (1922 – 1939рр.) обмеження права єврейського поселення - обмеження купівлі землі введення імміграційних квот для євреїв

Гетто –території ізоляції, примусового утримання євреїв та подальшого їх знищення

Методи знищення на радянських територіях території, що стали радянськими за пактом Молотова– Ріббентропа – утиски, пограбування, зосередження в гетто, знищення – ці заходи здійснювалися протягом року-півтора після окупації радянські території – методичне знищення єврейського населення практично зразу або через 2-3 місяці: масові розстріли

Меморіал депортованим

“Фабрики смерті”

Аушвіц – Біркенау (Освенцім) "Помни только, что я не виновен, И был таким же смертным, как и ты. Мое лицо, также как и твое, выражало ярость, жалость и радость, Самое обычное, человеческое лицо! Бенджамин Фондане, уничтоженный в Аушвице, 1944

Ванзейська конференція січень 1942 р. мета: координація зусиль по здійсненню «остаточного розв'язання» єврейського питання (було прийнято рішення знищити 11 млн. єврейського населення Європи)

Реакція світу на Катастрофу Причини замовчування Голокосту радянською владою падіння цінності життя окремої людини в тоталітарному суспільстві взагалі і в очах Сталіна зокрема; побоювання Сталіна, що відкритий осуд Радянським Союзом антиєврейської політики ІІІ Рейху зіграє на руку нацистській пропаганді з її теорією «жидобільшовизму»; на фоні раптового нападу, численних поразок і відступу Ч.А., втрати територій перед радянською пропагандою стояло нелегке завдання формування патріотичних почуттів, тому було визнано недоцільним виділяти і підкреслювати трагедію одного народу