Презентація на тему:
Завдання профілактичної медицини в галузі планування та охорони навколишнього середовища населених місць

Л Е К Ц І Я Завдання профілактичної медицини в галузі планування та охорони навколишнього середовища населених місць Доц. К. О. Пашко

План лекції: 1. Вступ. 2. Умови життя в населених пунктах і здоров’я людини 3. Особливості формування міського середовища та гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. 4. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. 5. Планування та забудова території населеного пункту. 6. Висновки.

На сьогодні розвиток населених пунктів України характеризується значними відмінностями в рівнях їх соціально-економічного розвитку, неузгодженістю ряду законодавчих та нормативно-правових актів з містобудівним законодавством, недостатньо чітко визначеною загальнодержавною стратегією

Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, неефективний, уповільнений розвиток більшості середніх і малих міст, селищ і сіл. Це є наслідком непродуманого втручання держави в регіональну політику протягом тривалого періоду, що призвело до значних територіальних диспропорцій економічного розвитку країни, суттєвих недоліків в територіальній організації суспільства, в системі поселень.

Погіршуються стан житлово-комунального господарства, санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуація, особливо у великих містах.

. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров'я. Забруднення повітря. Забруднення води. Забруднення ґрунту. Радіаційне забруднення. Забруднення важкими металами. Якість питної води. Якість продуктів харчування. Проблема відходів. Ненормоване використання отрутохімікатів та мінеральних добрив у сільському господарстві. Йододефіцит. Зберігання непридатних та неопізнаних пестицидів. Зменшення озеленення. Неконтрольоване вирубування лісів.

Найбільш характерні захворюван- ня, пов'язані із забрудненням довкілля Хвороби органів дихання. Захворювання ШКТ. Онкологічні захворювання. Інфекційні. Хвороби ендокринної системи. Алергії. Туберкульоз. Хвороби серцево-судинної системи. Зниження імунітету. Харчові отруєння. Вроджені вади. Захворювання шкіри. Хвороби нирок.

УРБАНІЗАЦІЯ (англ. urbanization, від латинських слів urbanus – міський, urbs – місто), всесвітньо-історичний процес підвищення ролі міст у розвитку людства, який охоплює зміни у розміщенні виробничих сил, насамперед у розміщенні населення, його соціально-професійній, демографічній структурі, стилі життя, культурі тощо. Урбанізація – багатомірний демографічний, соціально-економічний та географічний процес, що проходить на основі форм суспільства і територіального розподілу праці, які історично склалися. У більш вузькому, статистично-демографічному розумінні урбанізація – це ріст міст, особливо великих , підвищення питомої ваги міського населення у країні, регіоні, світі (так звана урбанізація в узькому розумінні слова або урбанізація населення).

Ріст міського населення Землі

Міські поселення виконують різноманітні функції: промислові, транспортні, організаційно-господарські, адміністративні, культурно-освітні тощо.

Сучасне місто

Міста, у яких на порівняно невеликих територіях концентрується велика кількість людей, автотранспорту і різних підприємств, є центрами техногенного впливу на природу, а відповідно і на населення.

Забруднення атмосферного повітря у містах Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.

Смог над Лос-Анджелесом

Токіо. Пелена смогу над містом.

Смог на Невському проспекті. Росія. Санкт-Петербург

Каждое лето вокруг города горит торф, астматики подыхают, и хоть глаз выколи  (Москва)

Середньорічні концентрації діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста Донецька

Окисли азоту, що знаходяться в повітрі, з'єднуючись з іншими забрудненнями, утворюють нітрозаміни - речовини, що відносяться до найбільш активних канцерогенів. Рівень антропогенного забруднення повітряного басейну міста Донецька діоксидом азоту дуже високий і є неприпустимим і небезпечним для здоров'я людини. Так, діоксид азоту сильно подразнює слизові оболонки дихальних шляхів. Діоксид азоту викликає сенсорні, функціональні і патологічні ефекти. До сенсорних ефектів можна віднести нюхові і зорові реакції організму. Функціональним ефектом, що викликає діоксид азоту, є підвищений опір дихальних шляхів. Іншими словами, він спричиняє збільшення зусиль, затрачуваних на дихання. Патологічні ефекти виявляються в тім, що людина стає більш сприйнятливою до патогенів, які викликають хвороби дихальних шляхів. Таким чином, роль діоксиду азоту у формуванні патології населення високо значима.

Забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту містить у собі загрозу не тільки для здоров'я людей, але і наносить екологічну шкоду всьому природному середовищу. Негативний біологічний вплив діоксиду азоту на рослини проявляється в знебарвленні листів, зів'яненні квіток, припиненні плодоносіння і росту. Така дія обумовлюється утворенням кислот при розчиненні оксидів азоту в міжклітинній і внутрішньоклітинній рідинах.

Забруднення атмосферного повітря формальдегідом завдає екологічну шкоду природному середовищу та загрожує здоров’ю людини, спричиняючи загальнотоксичну, алергенну, мутагенну і канцерогенну дію. Внаслідок дії формальдегіду розвиваються захворювання слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, різноманітні види алергій , а також ураження легень. Актуальністю проблеми дослідження рівней забруднення атмосферного повітря формальдегідом є збільшення його концентрацій в атмосферному повітрі під час зниження обсягів викидів від стаціонарних джерел за останні декілька років.

Рисунок 2 - Середньорічні концентрації формальдегіду в атмосферному повітрі міста Донецька

Спалювання вугілля, нафти та бензину призводить до створення великих зольних частинок - ЗЧ (летюча зола). Дрібні ЗЧ створюються в результаті конденсації речовин, що випаровуються при згорянні. Ці частки можуть включати в себе пил з оголених ділянок землі та доріг без дорожнього покриття, утворюватися в результаті діяльності промислових та гірничодобувних підприємств., а також внаслідок пилу, що підіймається вітром при агротехнічній обробці ґрунту. Автотранспортний рух може бути причиною утворення дорожнього пилу з продуктів зносу шин та дорожнього покриття, а створення турбулентних потоків повітря, сприяє поширенню зважених часток .

Сонячна енергетична установка

Вітроустановки Е-112 турбіна вітроустановки здатна розвивати потужність 4 500 кіловат.

Забруднення води у басейні Дніпра

Cміттєзвалища поблизу міст Звалище біля Житомиру

ШУМ

У Європі знижені нормы граничних рівнів шуму, який створюють транспортні засоби на автомобільних дорогах. За 16 років (з 1980 по 1996 р.) для вантажівок норма знизилася на 11 Дб (з 91 до 80 дБ(А)), для легківок — на 8 дБ (с 82 до 74 Дб(А)). Таким чином, рівень шуму від вантажівки зараз нижче, ніж від легківки до 1980 р. Це стало можливим завдяки прогресивному экологічному законодавству, хоча й чинився значний опір з боку автомобільної промисловості.

4 блок Чорнобильської АЕС після аварії

РАДІОАКТИВНІ МАТЕРІАЛИ (позначення)

Планування забудови населенних пунктів Основний гігієнічний принцип планувальної організації території нових поселень чи тих, що підлягають реконструкції, полягає у функціональному зонуванні, яке передбачає раціональне взаєморозміщення всіх елементів населеного пункту і забезпечує сприятливі умови життя, праці та відпочинку населення.

Відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на: - сельбищну територію - виробничу територію - ландшафтно-рекреаційну територію

У межах зазначених територій виділяються зони різного функціонального призначення - житлової забудови, громадських центрів, промислові, наукові, науково-виробничі, комунально-складські, зовнішнього транспорту, масового відпочинку, курортні (при наявності лікувальних ресурсів).

Схема функціонального зонування міста 1.Сельбищна 2. Промислова 3.Транспортна 4.Складська 5.Лісопаркова 6.Захисні зони 7.Резервні землі

Забудова села Доцільно планувати забудову села компактно кварталами, а не вподовж транспортних магістралей, що не доцільно та й небезпечно. Велика розтягненність села затрудняє культурно-побутове обслуговування його мешканців. Внутрішнє планування села повинно передбачати розподіл цієї території на дві зони – житлову і господарсько-виробничу. Має бути виділений громадський центр для розміщення адміністра- тивних і культурних закладів, магазинів та ін.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!