Презентація на тему:
ВИКОРИСТАННЯ ДНК-ДІАГНОСТИКИ В СПОРТІ

Виконали: Кириченко Сергій Миколайович Зубков Андрій Андрійович Науковий керівник: Обухова О.А. ЗАСТОСУВАННЯ ДНК-ДІАГНОСТИКИ В СПОРТІ

Розширення знань про «спортивні гени», їх вплив на результати спортсменів та особливості фенотипічних проявів окремих генів.

Навколишнє середовищє Міжетичні, міждержавні релігійні конфлікти та війни Безробіття, епідемії, стреси Бурхливе збільшення інформаційного потоку і прискорення ритму життя, різке зниження рухової активності у зв'язку з урбанізацією і автоматизацією виробництва Вплив різних факторів на життєдіяльність людини

Фізичні вправи є могутнім засобом зміцнення здоров'я і підвищення стійкості та опірності організму людини по відношенню до багатьох інфекційних і особливо не інфекційних захворювань.

В 1995 завдяки Клоду Бушару був розпочатий проект «HERITAGE» (Health, Risk Factors, Exercise Training and Genetics.) в якому відбувалось дослідження взаємозв’язку фізичних властивостей та генотипу. В цьому дослідженні приняли участь 800 людей. Кожного року в журналі «Medisine & Science in Sports and Exercise» публікуються результати досліджень цього проекту у вигляді генетичної карти фізичних властивостей людини.

Новим початком спортивної генетики можна вважати 1998 рік, коли британський вчений Хью Монтгомері в своїй науковій праці довів існування «Гену спорту» (гену ангіотензин-конвертуючого ферменту), оскільки він показав зв'язок між поліморфізмом цього гену і фізичною працездатністю людини. Результати дослідження були підтверджені багатьма вченими по всьому світу. Це стало новім поштовхом для розвитку спортивної генетики.

International Centre for East African Running Science (Міжнародний центр по вивченню ефіопських та кенійських стаєрів, а також нігерійських спринтерів).Цей центр об’єднуює: Glasgow University(лабораторії Великобританії), Kotebe College (Ефіопії) і Kenyatta University(Кенії), Pennington Biomedical Research Center(Лабораторії США ), Department of Preventive and Rehabilitative Sports Medicine, Technical University(Німеччини ) і Kuopio Unversity (Фінляндії). University College London (Великобританський центр сердечно-судинних генетики). University of Maryland, Collage Park(Американську групу по вивченню молекулярних аспектів силових тренувань) European University of Madrid (Іспанський центр по вивченню генетики циклічних видів спорту ) Vrije Universiteit, Amsterdam(Голандський центр по вивченню генетики близнят в спорті )

молекулярні (виявлення поліморфізму генів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), QTL-картування, біочипова технологія) цитогенетичні (вивчення структури хромосомного набору і окремих хромосом) молекулярно-цитогенетичні (метод флюоресцентної гібридизації in situ (FISH)), генеалогічні і біохімічні).

Допомога молодим спортсменам у виборі оптимального виду спорту, для досягнення високих результатів без шкоди для здоров’я. Допомога у боротьбі з надлишковою вагою. Покрашення спортивних результатів спортсменів. Пропаганда спорту у суспільному житті, для покращення здоров’я нації.

Щорічно кількість нових виділених генетичних маркерів, які асоційовані із спортивною діяльністю зростає в геометричній прогресії: 1997 – 5 генів 2000 – 24 гени 2004 – 101 ген У 2006 році версія карти «The Human Gene Map For Performance and Health-Related Fitness Phenotypes» містила 187 генетичних маркерів людини(112 генів), пов’язаних с фізичною активністю.

Ядерні Мітохондріальні -ACE(Ген ангіотензин перетворюючого ферменту) -ADRB2(Ген бета-адренорецептора, 2 типу ) -FABP2 (Ген білку,який зв’язує жирні кислоти, 2 типу) -BDKRB2 (Ген рецептору брадикініну, 2В типу) -TFAM (Ген мітохондріального транскрипційного фактору А) -UCP1 (Ген роз’єднуючого білка 1) -UCP2 (Ген роз’єднуючого білка 2) -UCP3 (Ген роз’єднуючого білка 3)

-PPARA (Ген альфа-рецептору активованого проліфератами перокисом ) -PPARD (Ген дельта-рецептору активованого проліфератами периокисом ) -ACE (Ген ангіотензин-перетворюючого ферменту) -ACTN3 (Ген альфа-актину 3) -AMPD (Ген аденозин-монофосфат-дезамінази ) -PGC1A (Ген коактиватору PPARG 1A типу) -AGT (ангіотензиноген) -AGT2R1 (ангіотензин-ІІ рецептор 1 типу) -b2BKR (b2-рецептор брадікардину) -eNOS (ендотеліальна NO-синтаза) Головні Другорядні

На опоно-рухову систему На нервову систему На серцево-судинну систему -AVPR1 (Ген рецептора аргінін-вазопресину, тип 1а) -ADRA2A (Ген альфа-адренорецептора тип 2А) -SERT (Ген транспортера серитоніну) -PPARA (Ген альфа-рецептору активованого проліфератами периокисом ) -PPARD (Ген дельта-рецептору активованого проліфератами периокисом ) -ACTN3 (Ген альфа-актину 3) -AMPD (Ген аденозин-монофосфат-дезамінази ) -PGC1A (Ген коактиватору PPARG 1A типу) -ACE (Ген ангіотензин-перетворюючого ферменту) -AGT (ангіотензиноген) -AGT2R1 (ангіотензин-ІІ рецептор 1 типу) -b2BKR (b2-рецептор брадікардину) -eNOS (ендотеліальна NO-синтаза)

Спортивна генетика є молодою перспективною наукою. В останні роки для досягання спортивних рекордів лише занять спортом недостатньо, необхідна ще генетична обдарованість, тому спорту і необхідна спортивна генетика для розширення потенціалу молодих спортсменів. Спортивна генетика необхідна спорту для правильної селекції молодих спортсменів.

Дякую всім за увагу.)