Вібраційна хвороба
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Вібраційна хвороба Доцент Боднар Л.П. Кафедра внутрішньої медицини з курсом професійних хвороб
Вібраційна хвороба – професійне захворювання, основним етіологічним фактором якого є виробнича вібрація і характеризується поліморфністю клінічної симптоматики.
Вібрація – це механічні коливання, які періодично повторюються і характеризуються частотою, яка вимірюється в герцах (Гц), віброшвидкістю (м/сек) та амплітудою (см). Виділяють три види вібрації: низькочастотну 8 – 15 Гц, середньочастотну 16 – 64 Гц, високочастотну понад 64 Гц.
За характером впливу на організм розрізняють місцеву, загальну і комбіновану вібрації. При місцевій - передача механічних коливань на тіло здійснюється через верхні кінцівки.
Джерелами загальної вібрації є віброплатформи, віброплощадки, формувальні і бетоноукладальні машини, підлога ткацьких фабрик, сільськогосподарські машини (трактори, комбайни), екскаватори, транспортні засоби (літаки, гелікоптери , морські та річкові кораблі). Комбінована вібрація це поєднання місцевої та загальної.
Патогенез Вібрація сприймається нервовими закінченнями – рецепторами вібраційної чутливості, які розміщені в шкірі, м’язах, периферичних судинах. Під впливом аферентних імпульсів рефлекторно виникають зворотні реакції в нейронах спинного мозку, симпатичних гангліях, ретикулярній формації стовбура вищих відділів головного мозку, в тому числі на різних рівнях вегетативно-судинного центру.
Класифікація Форми хвороби: Від діі локальної вібрації; Від діїї “комбінованої” вібрації; Від дії загальної вібрації. Стадії захворювання: початкова, помірно виражена (дистрофічних розладів), виражена (незворотніх органічних змін), генералізована.
Клінічні синдроми Ангіодистонічний; Ангіоспастичний; Синдром вегетативного поліневриту; Синдром вегетоміофасциту; Синдром соматичного невриту (ліктьового, серединного), плекситу, радикуліту; Діенцефальний з нейроциркуляторними порушеннями; Вестибулярний.
Клініка І стадія – початкових проявів. Характеризується явищами короткочасного периферичного ангіодистонічного синдрому або сенсорною невропатією рук, при якій хворі скаржаться на непостійні болі і парестезії. Порушення чутливості найчастіше спостерігається в ділянці дистальних фаланг.
Клініка ІІ стадія – помірно виражених проявів. Їй притаманні більш стійкий больовий синдром, тривалі парастезії і розлади судинної трофіки, приєднується ураження і крупних судин, розлади чутливості стають більш чіткими, наростають трофічні розлади, проявляється синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії в поєднанні із дистрофічними порушеннями опорно-рухового апарату.
Клініка ІІІ стадія – виражених проявів. Виражені сенсомоторні поліневропатії, а також енцефалоневропатії, генералізований акроспазм з ціанозом кистей, що змінюється парезом капілярів, різке зниження, а іноді і повне випадіння вібраційної чутливості, трофічні ураження шкіри. Хворі у цю стадію непрацездатні.
Клініка ІV стадія – генералізована. Зустрічається рідко, лише у випадках довготривалого перебігу хвороби. Характеризується генералізацією порушень судинно- нервової трофіки внаслідок ураження центральної нервової системи, а саме тих її відділів які регулюють функцію судин. Судинні розлади виражені не тільки на руках, а і на ногах.
Синдроми хвороби Ангіодистонічний Основні скарги на болі вночі, в руках, парестезії. Об’єктивно спостерігаються незначні вегето-судинні розлади (похолодання і ціаноз кистей, гіперестезія на окремих фалангах).
Синдроми хвороби Ангіоспастичний Характерні вираженні парестезії і помірні болі в руках, приступи ангіоспазму по типу “білих пальців”. Об’єктивно - зниження температури шкіри на кистях, підвищення порогу вібраційної чутливості, порушення всіх видів чутливості по типу “рукавичок”, капіляроспазму. Ангіоспастичні реакції залежно від важкості хвороби можуть поширюватись на нижні кінцівки, судини серця, головного мозку.
Синдроми хвороби Синдром вегетативно-сенсорного поліневриту характеризується інтенсивними болями і парестезіями в кінцівках, порушенням поверхневої чутливості за поліневротичним типом, зниженням температури шкіри, більш вираженими вегетативними розладами (похолодання, гіпергідроз, ціаноз кистей).
Синдроми хвороби Синдром вегетоміофасциту – характеризується поєднанням вегетативно-сенсорного поліневриту з дистрофічними змінами в м’язах плечового поясу (фасцикуліту, міозиту, фіброміозиту) і сухожилкового апарату. Синдром характеризується наявністю виражених болей і парестезій в руках, зниженням сили, дистрофічними змінами в м’язах та інших тканинах опорно-рухового апарату, порушенням чутливості за поліневротичним і сегментарним типами.
Синдроми хвороби Синдром пораження соматичних нервів (неврити, плексити, радикуліти). Неврити і плексити в чистому вигляді при дії вібрації зустрічаються рідко, можна говорити про поєднання їх з іншими симптомами, характерними для вібраційної хвороби, вегето-сенсорним поліневритом, вегетоміофасцитом.
Синдроми хвороби Діенцефальний з нейроциркуляторними порушеннями. Церебральні симптоми розвиваються на фоні довготривалих периферичних вегетативно-судинних і чутливих порушень, характерних для вібраційної хвороби., характеризуються церебральними вазомоторними і вестибулярними порушеннями, які проявляються вегетативно-судинними кризами.
Синдроми хвороби Вестибулярний синдром розвивається при дії загальної вібрації. Характеризується головокружінням, ністагмом, атаксією, вестибулярними кризами.
Додаткові діагностичні ознаки судинних розладів симптом “білої плями”, симптом Паля, проба на реактивну гіперемію, проба Боголєпова, холодова проба, термометрія шкіри, капіляроскопія, алгизиметрія, дослідження вібраційної чутливості.
Диференціальна діагностика Хвороба Рейно, Системна склеродермія, Вегетативні поліневрити, Міалгії, міозити.
Експертиза працездатності Професійна працездатність при І початковій стадії вібраційної хвороби (при якій не виражені ангіодистонічний, ангіоспастичний синдроми і явища вегетативно-сенсорного поліневриту) переважно збережена. Рекомендують перевести хворого на роботу, не пов’язану з вібрацією і переохолодженням рук терміном на 1 – 2 місяці і видачею трудового лікарняного листка по професійній хворобі.
Експертиза працездатності При ІІ стадії вібраційної хвороби хворим також рекомендують тимчасовий перехід на 1- 2- місяці на роботу, не пов’язану з вібрацією і переохолодженням, і призначають лікування. На період переводу і лікування видають трудовий лікарняний листок
Експертиза працездатності При III-IV стадіях працездатність втрачена, таким хворим призначається ІІІ група інвалідності, ІІ група – у випадках генералізованих судинних розладів з частими приступами церебральних, кардіальних ангіоспазмів.
Лікування Дифацил (спазмолітин) – 1 % розчин по 10 мл дом’язево через день, на курс 4 – 5 ін’єкцій з перервою 2 –3 дні. Всього потрібно 2 – 3 курси.
Лікування Показані паравертебральні блокади 0,25% розчином дифацилу 40 мл і 0,25% розчином новокаїну 40-50 мл або 0,25% розчином лідокаїну.
Лікування Для лікування астеноневротичного синдрому призначають седативні (валер’яна, пустирник, новопасіт) і загальнозміцнюючі засоби, а також біогенні стимулятори (алоє, глутамінова кислота, ФіБС, плазмол, настойка жень-шеню, скловидне тіло, елеутерокок).
Лікування Для зняття больового синдрому: анальгін, нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, вольтарен, індометацин, мефенамінова кислота,бутадіон).
Лікування Для поліпшення кровообігу (периферичного, коронарного та церебрального) призначають: девінкан, вінкапан, апресин, папаверин гідрохлорид, апрофен, цинарізин, пірацетам, кавінтон.
Лікування Для підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи, зменшення порушень при вегетативно-сенсорній поліневропатії призначають прозерин, оксазил, галантамін. Вітамінотерапія: аскорбінова кислота, віт.В1, В2, В6, В12 Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, УФО) Бальнеологічне лікування
Схожі презентації
Категорії