X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Синдром тривалого здавлення

Завантажити презентацію

Синдром тривалого здавлення

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Синдром тривалого здавлення

Слайд 2

Зміст: Визначення. Причини розвитку. Механізм розвитку СТЗ та симптоматика. Періоди розвитку травматичного токсикозу. Надання першої допомоги при СТЗ. Подальше лікування. Висновок.

Слайд 3

Визначення

Слайд 4

Травматичний токсикоз, або Синдром тривалого здавлювання — виникає при тривалому стисканні ділянок тіла важкими предметами або при тривалому перебуванні в одному положенні на твердій поверхні чи фіксованому положенні (застрягання в селевій багнюці). Синдром тривалого здавлювання (СТЗ) — надзвичайно тяжке пошкодження, яке може виникати при тривалому здавлюванні тканин через усмоктування продуктів порушеного обміну речовин.

Слайд 5

Причини розвитку

Слайд 6

Найчастіше в мирний час СТЗ розвивається при стихійних лихах, ДТП, важкому алкогольному сп'янінні, вживанні різноманітних психотропних та наркотичних засобів (метадон, дезоморфін) тощо.

Слайд 7

Механізм розвитку СТЗ та симптоматика

Слайд 8

Пусковим механізмом СТЗ є звільнення від здавлювання — декомпресія. В перші години після декомпресії стан постраждалого може бути задовільним і не викликати у сторонніх занепокоєння. Це може привести до недооцінки тяжкості пошкодження, неповноцінного надання допомоги й до загибелі постраждалого. Відразу після декомпресії на кінцівці видно садна, заглибини, що повторюють форму предметів, які здавлювали, шкіра кінцівки бліда, місцями помірно синюшна, холодна на дотик, чутливість відсутня.

Слайд 9

Через 30-40 хв починає розвиватися набряк. Загальний стан різко погіршується через 2-3 години після декомпресії, з'являються жага, нудота, блювання, в'ялість, сонливість та швидко розвивається гостра ниркова недостатність. Через 6-12 годин після звільнення від здавлювання виникає тяжкий стан, викликаний всмоктуванням великої кількості токсинів з пошкоджених м'язових тканин та блокування нирок токсичними продуктами розпаду.

Слайд 10

Розвивається гостра ниркова недостатність. Смерть настає від ниркової коми. Якщо постраждалий знаходиться довго у стані здавлювання (більше 4 годин) у нього виявляють спрагу та різке знесилення організму. З часом симптоми зневоднення організму підсилюються і у такої людини стають сухі та потріскані губи і шкіра, очі можуть «западати», знижується артеріальний тиск.

Слайд 11

Періоди розвитку травматичного токсикозу

Слайд 12

У розвитку травматичного токсикозу розрізняють три періоди: ранній, проміжний та пізній. Ранній період характеризується збудженням. Потерпілий намагається звільнитися від предмета, що його здавлює, просить допомоги.

Слайд 13

Після перебування у такому стані протягом 1,5—2 год розвивається проміжний період. В організмі починають проявлятися токсичні явища. Збудження проходить, потерпілий інколи впадає в дрімотний стан, відчуває загальну слабкість, сухість у роті, спрагу.

Слайд 14

В пізній період стан людини різко погіршується: знову з'являється збудження, неадекватна реакція на навколишній світ, потерпілий марить, може бути озноб, блювання. Зіниці потерпілого спочатку сильно звужуються, а через деякий час розширюються. Пульс слабкий, частий. У тяжких випадках наступає смерть

Слайд 15

Надання першої допомоги при СТЗ

Слайд 16

1. Якщо є можливість, одразу починають внутрішньовенну інфузію (бажано без препаратів, що містять калій). 2. Усунути причину здавлювання. 3. Якщо кінцівки мають синюшний колір, холодні й сильно травмовані, на них накладають джгут, але не сильно затягують, щоб не порушити кровообіг. Це уповільнить розповсюдження кров'ю токсичних речовин з розтрощених ділянок. Якщо кінцівки теплі на дотик, пошкоджену кінцівку обкласти ватою чи іншим м'яким матеріалом і туго забинтувати звичайним чи еластичним бинтом.

Слайд 17

4. Травмовану кінцівку обкладають пакетами з льодом або холодною водою, накладають транспортну шину, як при переломі. 5. Якщо є можливість, то вище місця накладення джгута чи бинта кінцівку обколюють новокаїном(при відсутності алергії на нього). 6. Обов'язково необхідно ввести знеболювальні та серцеві засоби.

Слайд 18

7. Якщо постраждалий може пити рідину, з перших хвилин допомоги рекомендується дати випити теплий напій (чай, каву з невеликою кількістю соди — 2 ч.л. соди на 0,5 л рідини). Сода сприяє відновленню кислотно-лужної рівноваги, а рідина — виведенню токсинів з організму з сечею. Кількість першої пероральної порції рідини має бути невеликою, особливо при масивному і/чи довготривалому перебуванні у стані здавлювання! 8. Потерпілого тепло закутати та обережно транспортувати у лікарню.

Слайд 19

Подальше лікування

Слайд 20

Подальше лікування в лікарні полягає в відновленні водного балансу різними шляхами, відповідній хірургічній обробці пошкоджених ділянок та заміщення функції нирок (гемодіаліз) до часу відновлення їх функції або до переходу в хронічну хворобу нирок (хронічна ниркова недостатність). У критичних випадках, коли симптоми інтоксикації організму наростають, незважаючи на лікування, вдаються до ампутації травмованої ділянки (якщо це можливо).

Слайд 21

Висновок

Слайд 22

Здавлення кінцівок виникають в мирній і військовій обстановці при обвалах, автокатастрофах, аварії поїздів, землетрусах, руйнуваннях будівель. Внаслідок тривалого здавлення відбувається порушення кровообігу в тканинах, доставки до них поживних речовин і кисню. Внаслідок цього виникає омертвіння тканин з виділенням в організм отруйних продуктів їх життєдіяльності. У важких випадках смерть може настати в найближчі 2-4 дня від порушення функції нирок, печінки, серцево-судинної системи

Слайд 23

Дякую за увагу! Підготувала Учениця 11-А класу Дишкант Анна-Марія

Завантажити презентацію

Схожі презентації

Презентації по предмету Медицина