ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ЛЮДИНИ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
б) інвазивні, з використанням рентгеноконтрастних речовин: бронхографія Методики рентгенівського дослідження органів дихання Рентгеноморфологічні
б) інвазивні, з використанням рентгеноконтрастних речовин: ангіопульмонографія Методики рентгенівського дослідження органів дихання Рентгеноморфологічні
б) інвазивні, з використанням рентгеноконтрастних речовин: бронхіальна артеріографія; Методики рентгенівського дослідження органів дихання Рентгеноморфологічні діагностичний пневмоторакс; діагностичний пневмоперитонеум; пневмомедіастинографія в) з використанням кисню для контрастування:
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології Методики рентгенівського дослідження органів дихання
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології дигітальна рентгенографія Методики рентгенівського дослідження органів дихання
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології дигітальна рентгеноскопія Методики рентгенівського дослідження органів дихання
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології -рентгенівська комп’ютерна томографія Методики рентгенівського дослідження органів дихання
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології магнiто-резонанснi дослiдження Методики рентгенівського дослідження органів дихання
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології Методики рентгенівського дослідження органів дихання Віртуальна бронхоскопія
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології Методики рентгенівського дослідження органів дихання Віртуальна зовнішня бронхоскопія
ІІ. Комп’ютерні рентгенівські технології Методики рентгенівського дослідження органів дихання Віртуальна аортоангіографія
рентгеноскопія у фазі вдиху і видиху; рентгенопневмополіграфія; рентгенопневмокімографія Методики рентгенівського дослідження органів дихання Рентгенофункціональні
ІІІ. Інтервенційні рентгенохірургічні втручання під контролем традиційних або комп’ютерних технологій Методики рентгенівського дослідження органів дихання діагностична пункційна біопсія
Каротидна парагангліома шиї Ангіограма зовнішньої сонної артерії Ангіограма зовнішньої сонної артерії після емболізації РЕНТГЕНОЕНДОВАСКУЛЯРНІ ВТРУЧАННЯ
1. Обстеження доцільно розпочинати з оглядової рентгенографії ОГП, яка дає більше інформації, ніж рентгеноскопія. Тактика рентгенівського дослідження органів дихання
Методикою вибору є рентгенографія при напрузі на трубці 120 кВ, що дозволяє добре вивчити відділи легень, заховані за тінями ребер. При потребі виконують бокову рентгенограму також при 120 кВ. Оглядові рентгенограми можуть бути замінені великокадровими флюорограмами у прямій і боковій проекціях. При наявності ПРЗ дослідження можна розпочинати з рентгеноскопії, а потім доповнити його рентгенограмами чи флюорограмами. Тактика рентгенівського дослідження органів дихання
2. Після вивчення оглядових знімків проводять рентгеноскопію, наприклад, при підозрі на плеврит, або зразу ж проводять томографію. При рентгеноскопії вивчають лише ті зміни, які не виявляються іншими методами, чи важко виявляються. Наприклад, рухливість діафрагми, розкриття синусів, пульсацію серця, зміну прозорості легеневої тканини при підозрі на стороннє тіло у бронху і т. і. Тактика рентгенівського дослідження органів дихання
3. Після оглядових знімків і рентгеноскопії або зразу ж після рентгенографії або флюорографії проводять томографію. Тактика рентгенівського дослідження органів дихання
Рентгеноанатомія легень МЕЖІ ПЛЕВРАЛЬНИХ ЛИСТКІВ І ПРАВОЇ ЛЕГЕНІ, ВИГЛЯД ЗБОКУ МЕЖІ ПЛЕВРАЛЬНИХ ЛИСТКІВ І ЛІВОЇ ЛЕГЕНІ, ВИГЛЯД ЗБОКУ
Рентгеноанатомія легень На рентгенограмі ОГП у лівій боковій проекції тінь серця має більше кулясту форму і видно тінь дуги і нисхідної частини аорти. На рентгенограмі ОГП у правiй боковій проекції видно тінь серця у формі видовженого овалу, тінь хребта, ребер, корені легень.
Рентгеноанатомія легень БРОНХІАЛЬНЕ ДЕРЕВО Біфуркація трахеї розміщена на рівні V-VI грудних хребців, на 1 см назад від середини передньо-заднього діаметру грудної клітки. Трахея ділиться на 2 головних бронхи: правий – короткий і широкий та лівий – в 2 рази довший і вужчий. Правий головний бронх ділиться на верхньо-долевий, проміжний і нижньо-долевий. Лівий – на верхньодолевий і нижньодолевий. Долеві бронхи діляться на сегментарні, долькові і термінальні бронхіоли.
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини І. Загальний огляд знімка 1.Правильно встановити знімок на екран негатоскопа. 2.Визначити методику дослідження. 3.Визначити об’єкт дослідження. 4.Визначити проекцію, у якій зроблено знімок. 5.Оцінити якість знімка. 6.Провести загальний розгляд форми, величини і будови досліджуваного органа або частини тіла.
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини ІІ. Детальне вивчення знімка (рентгеноморфологічний та рентгенофункціональний аналіз і синтез) 1. Розмежування "норми" і "патології". 2. Виявлення і оцінка рентгенологічних симптомів захворювання
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини ІІІ. Співставлення знімка з іншими знімками тої ж частини тіла чи органа ІV. Співставлення рентгенівських даних з даними інших клінічних досліджень (клініко-рентгенівський аналіз і синтез) V. Формулювання висновків.
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини 1 .Загальний огляд рентгенограми а) правильно встановити знімок на екрані негатоскопа; б) визначити якість знімка; в) провести загальний рентгеноанатомічний розгляд знімка (величина і форма грудної клітки, топографія органів грудної порожнини).
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини 2. Вивчення стінок грудної порожнини а) об’єму і структури м’яких тканин грудної стінки; б) стану скелету плечового пояса і грудної клітки (ключиць, лопаток, ребер, грудних та нижніх шийних хребців, грудини). Відносно до кожної кістки встановлюється: положення, форма, величина, структура, контури, ядра окостеніння і росткові зони (у молодих), суглобові кінці і суглобові щілини. Відносно до ребер додатково визначаються: а) симетричність їх розміщення з обох боків і ширина міжреберних проміжків; в) стану діафрагми (положення, форми, контурів діафрагми, стану бокових відділів, реберно-діафрагмальних синусів, стану видимих піддіафрагмальних органів).
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини 3.Вивчення стану легень а) провести загальну порівняльну оцінку стану правої і лівої легень: - порівняння площі та форми легеневих полів, - порівняння їх прозорості; б) детально вивчити кожну легеню: величину, форму і окресленість легеневого поля, структуру тіні легені – повітряність різних відділів легені і легеневий малюнок (розподіл елементів легеневого малюнка), їх калібр, характер і контури; г) знайти відповідні рентгенівські синдроми і описати їх, спочатку основні, а потім другорядні.
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини 4. Вивчення органів середостіння: а) положення, форма, ширина і контури верхнього відділу середостіння; б) положення, форма і калібр трахеї; в) положення, форма, величина і окресленність серця і крупних судин; г) структура тіні середостіння.
Методика вивчення рентгенівських знімків органів грудної порожнини 5. Співставити рентгенограму з рентгенограмами органів грудної порожнини зробленими раніше. 6. Співставити рентгенівські дані з даними інших клінічних досліджень (клініко-рентгенівський аналіз і синтез). 7. Зробити висновки. 8. Оформити протокол дослідження.
Оцінка якості рентгенограми Оцінку якості рентгенограми органів грудної порожнини проводять у такій послідовності: 1) Повнота охоплення досліджуваного об’єкта 2) Положення пацієнта під час проведення дослідження 3) Чіткість контурів рентгенограми 4) Контрастність рентгенограми 5) Жорсткість рентгенограми.
Оцінка якості рентгенограми 1. Повнота охоплення досліджуваного об’єкта. На якісно виконаній рентгенограмі органів грудної порожнини мусить бути представлена вся грудна клітка – від верхівок до реберно-діафрагмальних синусів. Знімки грудної клітки доцільно проводити з використанням відсіювальних решіток. При цьому джерело випромінювання доцільно відділити від плівки на 1,5-2 м і отримати телерентгенограмі, яка зменшує проекційне нашарування і, завдяки майже паралельному ходу променів, отримати зображення істинних розмірів. У астеніків касету з плівкою слід розміщувати вертикально.
Оцінка якості рентгенограми 2. Положення пацієнта під час виконання знімка. При виконання знімка у передній прямій проекції центральний промінь повинен проходити точно по серединній сагітальній площині тіла пацієнта. При правильній установці пацієнта відстань між медіальними кінцями ключиць і остистим відростком (Т3), розміщеним на їх рівні, одинакові. Невеликий поворот пацієнта не являється причиною, щоб знімок визнати непридатним, але у цьому випадку потрібно вносити мисленно поправку. Слід також звертати увагу на виведення тіней лопаток назовні від легеневих полів, що досягається правильним положенням рук пацієнта (руки на талії, краще долонями назовні, лікті повернуті наперед. Треба звертати увагу, щоб пацієнт не підносив плечі вверх, оскільки у цьому випадку тіні ключиць нашаровуються на верхівки легень і частково перекривають їх.
Оцінка якості рентгенограми 3. Чіткість рентгенограми. Під цим терміном розуміють окресленість кожної деталі знімка. Чіткість залежить від тривалості експозиції, ступеня затримки дихання і відсутності найменших рухів пацієнта. Тестом для визначення чіткості знімка вважають контури тіні ребер, а саме їх передніх кінців, на яких, в першу чергу, помітна динамічна нерівність, зумовлена диханням під час експозиції.
Оцінка якості рентгенограми 4. Контрастність рентгенограми. На контрастній рентгенограмі повинно бути багато відтінків чорно-білого зображення. Серединна тінь має білий колір, ребра – сірий, міжреберні проміжки – близький до чорного. При відсутності чорного кольору рентгенограма перевантажена деталями легеневого малюнка, що заважає аналізу. Дуже чорні знімки теж мало придатні для аналізу, оскільки легеневого малюнка зовсім не видно.
Оцінка якості рентгенограми 5. Жорсткість рентгенограми. Залежить від проникності променів, що зв’язана з довжиною хвилі. Прийнято вважати, що при нормальній жорсткості рентгенограми органів грудної порожнини видно три-чотири перші грудні хребці, розміщені над серединною тінню. Якщо тіні хребців видно через серединну тінь, то такий знімок називають "жорстким" або суперекспонованим. Якщо перших 3-4 грудних хребців не видно, то знімок вважається "м’яким".
Рентгеносеміотика захворювань легень І. Синдром затемнення легеневого поля або його частини 2. Обмежене затемнення а) відповідає формі і розмірам частки або сегмента; Правостороня пневмонiя
Рентгеносеміотика захворювань легень І. Синдром затемнення легеневого поля або його частини 3. Кругла тінь 4. Кільцеподібна тінь 5. Вогнищеві тіні і їх обмежена дисемінація а) міліарні; б) дрібновогнищеві; в) середніх розмірів; г) великих розмірів
Рентгеносеміотика захворювань легень І. Синдром затемнення легеневого поля або його частини 6. Дифузна дисемінація вогнищевих тіней Вогнищевий туберкульоз верхньої долі лівої легені в фазі інфільтрації
І. Синдром затемнення легеневого поля або його частини Дифузна дисемінація вогнищевих тіней У лівій і правій половинах грудної клітки визначаються множинні пухлини гомогенної будови Метастази в легені
Рентгеносеміотика захворювань легень ІІ. Синдром просвітлення легеневого поля 1. Поширеного 2. Обмеженого
Рентгеносеміотика захворювань легень ІІІ. Синдром патологічних змін легеневого рисунка: 1. Підсилений 2. Збагачений 3. Ослаблений 4. Збіднений 5. Деформований
Рентгеносеміотика захворювань легень ІV. Синдром патологічних змін кореня легені і внутрішньогрудних лімфатичних вузлів
Рентгеносеміотика захворювань легень V. Синдром порушення бронхіальної прохідності 1. Гіповентиляція 2. Вентильна емфізема
Схожі презентації
Категорії