Презентація на тему:
Порівняльне вивчення вмісту валепотріатів та складних ефірів валеріани пагононосної і валеріани Гросгейма протягом доби Порівняльне вивчення вмісту валепотріатів т

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Запорізький державний медичний університет Кафедра фармакогнозії, фармакогнозії та ботаніки ботаніки ПАНЧЕНКО СВІТЛАНА ВАЛЕРІЇВНА Порівняльне вивчення вмісту валепотріатів та складних ефірів валеріани пагононосної і валеріани Гросгейма протягом доби НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: кандидат фармацевтичних наук, доцент Корнієвський Юрій Іванович

Вивчення вмісту валепотріатів та складних ефірів протягом доби в підземних органах Valeriana stolonifera Czern і Valeriana grosshemii Worosch. Мета роботи:

Матеріали і методи дослідження Об’єкти дослідження – підземні органи валеріани Гросгейма (V. grosshemii Worosch.) і валеріани пагононосної (V. stolonifera Czern.). Оптичну густину визначали на фотоколориметрі КФК-2, вміст валепотріатів та складних ефірів вираховували за формулою.

До складу ліпофільного екстракту підземних органів входять валепотріати, це складні ефіри органічних кислот та тритерпенових третичних кислот, похідних полігідроксициклопентана-С-пірану. Часто в їх молекулах є 5 гідроксильних груп, із яких 2 в положенні С8 можуть утворювати епоксид, а останні етерифіковані залишками органічних кислот. Молекули валепотріатів уразливі до дії лугів, кислот, кисню повітря, температури. Вони руйнуються при перегоні ефірної олії.

В кореневищах з корінням валеріани лікарської різного походження коливання вмісту суми валепотріатів складає від 1,01 до 3% при ідентичному їх якісному складі, представленому головним чином валтратом і ізовалтратом (50-90% від сумарного вмісту) ізовелероксигідрокси- дивалтратом (10-20%), дидровалтратом (1-5%), анетилвалтратом (1-3%), в досить незначних кількостях виявляються валехлорид, епі-7-дезацетилізовалтрат та інші речовини. Максимум накопичення валепотріатів протікає у вересні, що повністю погоджується з терміном збору офіційної сировини. Вони локалізуються переважно в субдермальному шарі кори підземних органів, що вказує на велику залежність вмісту цих сполук від величини поверхні кореня, ніж від його маси.

В різний час неоднакова інтенсивність діючих факторів на рослини, іноді змінюється і їх склад. В одних випадках зміни умов зовнішнього середовища закономірно розподілені в часі і носять регулярний характер; це періодичні явища, пов'язані з обертанням Землі, її обертанням навколо Сонця. Таке чергування світла і темряви, підвищення і зниження температури в добовому циклі, зміна сезонів року. В других випадках зміна середовища має аритмічний характер, наприклад, нетривале коливання погоди або освітлення при проходженні хмар. Поєднання регулярних і випадкових змін середовища створюють екологічний фон, який викликає необхідність організації рослин не тільки в просторі, але і в часі .

Для кількісного вивчення валепотріатів та складних ефірів у підземних органах валеріани використовували таку методику: 5,0 тонко подрібненої сировини, просіювали через сито з діаметром отворів 0,5 мм, заливали 90 мл суміші хлороформу і 95% спирту (5:1) і збовтували протягом 1 години. Потім фільтрували через паперовий фільтр "біла стрічка" в мірну колбу місткістю 100 мл. Залишок у колбі і осад на фільтрі промивали 10 мл суміші і доводили об'єм розчину тією ж сумішшю до мітки.

5 мл отриманого фільтрату випарювали на водяній бані, нагрітій до температури 70-80°С, насухо. У випарювальну чашку наливали 5 мл лужного розчину гідроксиламіну і залишали при кімнатній температурі на 20 хвилин. Потім додавали 10 мл 1 н. розчину хлористоводневої кислоти і 5 мл розчину хлориду заліза (III) в 0,1 н. розчині хлористоводневої кислоти. Розчин фільтрували і визначали оптичну густину на фотоколориметрі КФК-2 при довжині хвилі 540 нм в кюветі з товщиною шару 1 см. Розчином порівняння служила суміш із 5 мл 1% розчину хлориду заліза ( III ) в 0.1 н. розчині хлористоводневої кислоти в 15 мл води. Вміст валепотріатів і складних ефірів в сировині вираховували за формулою:   А* 0,324*100*100  Х = а*5*20 А – оптична густина розчину,що аналізується; 0,324 – поправочний коефіцієнт; а –наважка препарату,г; 5 –обєм розчину, взятого на аналіз, мл; 20 – загальний обєм розчину, що аналізується.

Дані наших досліджень показали, що середньодобовий вміст валепотріатів та складних ефірів в кореневищах з коренями валеріни пагононосної склав 1,250%, валеріани Гросгейма 1,150%. Максимальне відхилення від середньодобового вмісту в.пагононосної в напрямку збільшення припадало на 15 годину (на 80,48%), в.Гросгейма на 19 годину (на 74,04%), в напрямку зменщення: в. пагононосної – на 22 годину (58,32%), в.Горосгейма на 22 годину (38,48%).

Максимум вмісту валепотріатів у кореневищах із коренями валеріани пагононосної припадав на 15 (2,256%) і на 19 години (2,146%), мінімум їх концентрації відмічено о 22 годині (0,521%); аналогічно для валеріани Гросгейма на 19 годину (1,950%), мінімальна концентрація припадала на 22 годину (0,675%).

Висновки При порівнянні піків максимального накопичення валепотріатів та складних ефірів відмічено максимум їх накопичення о 19 годині. Вивчення добового ритму вмісту діючих речовин в лікарських рослинах представляє безсумнівну цікавість і вимагає подальших досліджень.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ