Презентація на тему:
Спеціалізована школа № 250 з поглибленим вивченням математики

Спеціалізована школа № 250 з поглибленим вивченням математики Корнюшкіна В. Р., заступник директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи № 250 з поглибленим вивченням математики.

Тема дослідно - експериментальної роботи: „Вплив інтегративного та діяльнісного підходів на формування та розвиток інтелектуальних здібностей особистості за науково-педагогічним проектом «Росток» (наказ ГУОН від 01. 07. 2010 року № 126 « Про організацію дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах»).

Керівники: Керівник – Гуменюк Наталія Дмитрівна, директор спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики Деснянського району м. Києва. Науковий керівник – Пушкарьова Тамара Олексіївна, кандидат педагогічних наук.

Терміни реалізації експериментальної педагогічної програми: вересень 2009 року - грудень 2014 року. Етапи впровадження програми: Підготовчий (вересень-грудень 2010 року); Діагностично-концептуальний (січень - травень 2011 року).

Результати І етапу Учасники експерименту щорічно відвідують Всеукраїнський науково – практичний семінар за науково-педагогічним проектом «Росток», організований Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, поповнюють кабінети науково-методичною літературою; Учителями, які працюють за науково-педагогічним проектом «Росток», розроблена програма науково-дослідної та експериментальної роботи на поточний рік; У 1-А,1-Б,2-А, 3-А, 3-Б,4-А, 4-Б, 5-А, 5-Б, 6- А,7-А, 7-Б проходить апробація навчально-методичних комплектів щодо забезпечення викладання курсів математики, навколишнього світу - в початковій школі за проектом „Росток" та навколишнього світу в 5,6 класах і хімії 7-х класах. Учасники експерименту ознайомилися з його теоретико –методологічною основою, що спирається на праці відомих учених: -В.І. Бондар,І.Я. Лернера, М. І. Махмутова,О.Я.Савченко (вивчення методів та умов формування творчих здібностей учнів і вчителів). -І. Д. Беха, О. В. Киричука, С. І. Подмазіна (особистість як суб’єкт життєдіяльності та розвитку). -Л. С. Виготського. Д.Б. Ельконіна, Т.Я. Гальперіна, В.В. Давидова (теорія розвивального навчання та творчої діяльності дитини). Вивчено й узагальнено педагогічний досвід з проблем діяльнісного методу навчання учителя початкових класів Мітюхіної Ольги Миколаївни.

Результати ІІ етапу Проведення майстер-класів, семінарів-практикумів на базі відкритих уроків учителів, які працюють за програмою «Росток». Створення творчих груп учителів, які працюють за інноваційним проектом «Росток». Психодіагностика і визначення рівня розумових здібностей учнів школи, що навчаються за проектом „Росток".

Проведення зрізів знань Стартові контрольні роботи з математики (вересень); Підсумкові контрольні роботи за І семестр ( грудень); Підсумкові контрольні роботи за навчальний рік ( травень); Аналіз якості знань учнів.

Робота з батьками Анкетування батьків з питань вибору навчальної програми на наступний навчальний рік; Аналіз якості знань учнів на батьківських зборах; Відвідування уроків; Спільні засідання адміністрації школи та батьківських комітетів з питань якості знань учнів.

Використання психодіагностики рівня особистісної адаптації учнів 1 кл.; рівня слухової та зорової пам'яті, уваги; визначення множинних здібностей учнів (за Гарднером); рівня креативності (за Торренсом); логічного мислення, пізнавальної активності ( за Б. К. Пашнєвим);

Дослідження в 4-х класах Для досягнення поставленої мети було розроблено Програму дослідження, яка містить: Діагностику дитячої тривожності («Многомерная оценка детской тревожности» Е. Е. Ромицыной); Діагностику структури взаємин в учнівському колективі, виявлення «зірок» і «знехтуваних» (соціометрія); Діагностику ступеня задоволеності, конфліктності та згуртованості учнів класу (за опитувальником «Мій клас» Ю. Гільбуха); Діагностику рівня розвитку пізнавальної активності учнів (за опитувальником Б.К. Пашнєва); Діагностику стійкості уваги

За опитувальником Б.К.Пашнєва проводилось вивчення рівня пізнавальної активності учнів 4-х класів. Обстеженню підлягали учні 4-А, Б класів, які навчаються за програмою «Росток» та учні 4-В класу, що навчаються за звичайною програмою. Результати обстеження засвідчили, що серед учнів 4-А класу (класний керівник Назаренко Т.О.) мають високий рівень пізнавальної активності – 61%, середній – 39%, низький – жодного учня; серед учнів 4-Б класу (класний керівник Мітюхіна О.М.) мають високий рівень пізнавальної активності – 41%, середній – 55%, низький – 4%; серед учнів 4-В класу (класний керівник Матвеєва О.М.) мають високий рівень пізнавальної активності – 28%, середній – 52%, низький – 20%. Слід відмітити, що дані відповідей 32% учнів 4-А класу, 23% учнів 4-Б класу і 36% учнів 4-В класу виявилися недостовірними за шкалою щирості, що може свідчити про високий рівень домагань окремих учнів, страх невідповідності очікуванням оточуючих, бажання давати соціально очікувані відповіді. Дані вивчення рівня стійкості уваги засвідчують, що 100% учнів 4-А і 4-Б класів, що навчаються за програмою «Росток», мають високий рівень стійкості уваги.

Дослідження в 5-х класах Для досягнення поставленої мети було розроблено Програму дослідження, яка містить: Діагностику тривожності (методика МОДТ О.Є. Роміциної); Діагностику структури взаємин в учнівському колективі, виявлення „зірок” і „знехтуваних” (Соціометрія); Діагностику пізнавальної активності Пашнєва

Дослідження в 1-х класах Для досягнення поставленої мети була розроблена Програма дослідження, яка передбачає - спостереження за ходом соціально-психологічної адаптації учнів 1-х класів протягом вересня - жовтня 2006 року (Методика експертної оцінки адаптованості дитини до школи - Чирков В.І., Соколова О.Л., Сорокіна О.В.) і заповнення вчителем та батьками „Карти адаптації" першокласників; - відвідування уроків з метою спостереження за взаємодією вчителя і учнів; - вивчення рівня шкільної мотивації за анкетою для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації Н.Г.Лусканової; - соціометричні дослідження. Дослідження в 4-х класах

Олімпіади, ІІ, ІІІ етапи Брало участь 120 учнів, призових місць – 65 у районі, 5-у місті (фізика,географія, право). У районному конкурсі: Фізика – 10 Математика -2 Хімія -5 Географія -3 Біологія -3 Програмування -5

Науково-дослідницька діяльність у Малій академії наук 46 переможних місць у районі;9 - у місті. Секція “Алгебра і початки аналізу”-5 Геометрія -3 Прикладна математика -2 Інтернет-технології-3 Мультимедійні системи -3 Хімія -1 (в районі та місті) Мікробіологія -1

Перелік друкованих праць 1. Гуменюк Н. Д. “Знайомтеся: спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики”; 2. Корнюшкіна В. Р. “Розвиток розумових здібностей в інноваційній діяльності навчального закладу”; 3. Гусятнікова Т. А. “Розвиток творчої активності на уроках математики та української мови в початковій школі за інноваційною програмою “Росток”; 4. Шиндилюк Н.П. Інтегративний та діяльнісний підхід на уроках математики (науково –педагогічним проектом “Росток”); 5. Коваль Я.Ю. “Розвиваючий комплект з хімії для класів, що працюють у науково – педагогічному проекті “Росток”. 6.Качур О. В. “Робота практичного психолога школи з батьками обдарованих дітей”; 7. Луцик В.В. “Традиційні та нетрадиційні форми роботи з обдарованою дитиною”

“Дайте шанс Вашій дитині вчитися нестандартно, мислити та відходити від стереотипів!” Такий лейтмотив багатьох авторських програм розвитку дітей для початкових шкіл України. Корнюшкіна В. Р., заступник директора з навчально –виховної роботи спеціалізованої школи № 250 з поглибленим вивченням математики.

Висновок Експериментальна програма розвитку дитини «Росток» має значні переваги у порівнянні з іншими державними програмами. Вона дає високий результат знань, розвиває творче мислення, інтелектуальні здібності, формує особистість. Спеціалізована школа № 250 з 8 класу формує класи з поглибленим вивченням математики, тому розвивальний проект «Росток» забезпечує значно глибше засвоєння теоретичного матеріалу, створює міцний фундамент знань, розвиває математичну логіку, аналітичне мислення, сприяє розвитку розумових здібностей учнів. Програма отримала високу оцінку у вчителів та у широкого кола батьківської громадськості. Тому подальше впровадження розвивальної програми доцільне.