Презентація на тему:
Допоміжні засоби лікування

Червоний плоский лишай Захворювання нез’ясованої етіології, у зв’язку з цим існують кілька теорій його походження: Інфекційна (вірусна) – про це свідчить наявність ізоморфної реакції у прогресивній стадії хвороби; Неврогенна – нерідко хвороба розвивається після нервових стресів; Інтоксикаційна – вплив токсичної дії цілої низки медикаментів може також викликати розвиток хвороби; Імуноалергічна. Локалізація: згинальна поверхня зап’ясть, передпліччя, нижня частина живота, поперек, гомілки, зовнішні статеві органи, шия, бокові частини тулуба, слизові оболонки щік, язика.

Клініка: починається з продромальних явищ: нездужання; нервове збудження; слабкість. Елементи висипки виникають гостро. Первинним елементом є полігональної форми дермоепідермальна папула розміром 1 – 3 мм у діаметрі, синюшно – червоного кольору з воскоподібним блиском. Супроводжуються приступоподібним свербіжем. Діагностика: сітка Уікхема.

Діагностика Якщо змастити поверхню папул олією, просвічується характерна сітка Уїкхема, що складається з білястих або сіруватих смуг І крапок і нагадує мереживо.

Лікування  гіпоалергенна дієта седативні препарати електросон антибіотики (пеніцилін та його аналоги, тетрациклін). вітаміни ( В1, В12, А, Е, С, нікотинова кислота)

Місцево:  кортикостероїдні аерозолі, креми та мазі; при сильному свербежу протирають вогнища ураження 2 - 5 % розчином резорцину, 0,1 % розчином ментолу з 1 % хлоралгідратом; для зняття вираженої інфільтрації застосовують дігтярно – нафталанові мазі.

Псоріаз, або лускатий лишай Хронічне рецидивуюче захворювання, що становить 3-6 % від усіх шкірних захворювань, незаразне, причина якої невідома, основну роль у її розвитку відіграє спадковість, а впли стресів, сезонних кліматичних коливань провокує розвиток рецидивів.

Клініка Починається гостро з висипання дрібних, діаметром від 1 до 5 мм, яскраво - рожевих папул, що швидко покриваються сріблясто - білими лусочками. Папули поступово збільшуються в розмірах і перетворюються на бляшки різної величини, що різко відокремлені від неураженої шкіри (бляшковий псоріаз). Бляшки часто зливаються між собою, утворюючи значні за розмірами вогнища з неправильними обрисами, займаючи значні ділянки шкірного покриву та утворюючи вогнища з фігурними обрисами: „географічні”.

Стадії розвитку псоріазу :  прогресуюча (гостра) стаціонарна регресуюча (стадія завершення).

Прогресуюча стадія характеризується виникненням нових папул. Скарги на свербіж. Позитивна ізоморфна реакція (феномен Кебнера), що виражається появою псоріатичних папул на місці травми шкіри через 7 – 10 днів. Псоріатична тріада симптомів позитивна: стеаринова пляма; термінальна плівка; краплинна кровотеча.

Стаціонарна стадія - нові висипні елементи не з’являються. Інтенсивність свербежу менша, або він зникає. Феномен Кебнера негативний. Отримання тріади симптомів утруднене.

Регресуюча стадія характеризується сплющенням бляшок до повного їх зникнення з утворенням депігментованих плям.

Форми псоріазу: Папульозно-бляшковий Пустульозний Ексудативний Артропатичний Долоней та підошв Псоріатична еритродермія Вісцеральний Типи псоріазу: Літня форма (піріод виникнення рецидивів в основному влітку). Зимова форма (період виникнення рецидивів в основному взимку).

Діагностика Для псоріазу характерна тріада феноменів зішкрібування: 1) феномен «стеаоринової плями» зішкрібування предметним склом сріблястих лусочок у вигляді стеарину 2) феномен «псоріатичної плівки» - подальше зішкрібування призводить до оголення вологої червоної блискучої поверхні; 3) феномен «точкової кровотечі» - після видалення оголеної плівки виступають дрібненькі крапельки крові, що не зливаються.

Лікування: дієта з обмеженням повреної солі екстрактивних речовин, жирів, вуглеводів десенсибілізуючі (30% розчин тіосульфату натрію, 10 % розчин хлоріду кальцію) седативні засоби (броміди, валеріана, транквілізатори) антигістамінні препарати (тавегіл, лоратадін, кларитин, телфаст), сечогінні (гіпотіазид, фуросемід, цикламін), вітаміни (А, В1, В12, В6, фолієва кислота, аскорбінова кислота курсами) гепатопротектори (есенціале, хофітол) пірогенні препарати (пірогенал, продігіозан), імуностимулюючі препарати (тактивін, тималін, нейропептиди).

Місцева терапія застосовується з обережністю при вираженому запаленні. У прогресуючу стадію застосовують індеферентні мазі: 1 – 2 % саліцилова мазь, крем Уни, кортикостероідні креми та мазі. У стаціонарній стадії концентрація мазей збільшується, застосовуються: 5 – 10 % нафталанова мазь, 3% саліцилова мазь, 2

Рожевий лишай (лишай Жибера) - Це еритематозно-сквамозний дерматоз інфекційно-алергічного походження. Часто захворювання розвивається після інфекційних хвороб, що супроводжуються лихоманкою, вакцинації. Первинний елемент – пляма. Триває від 4 до 6 тижнів, в окремих випадках - до півроку. Інфекція не передається.

Плями рівні, дещо рельєфні та полущені по краях світло-червоного або рожево-жовтого кольору. Буває неприємний свербіж. Висип має розмір 1-2 см в діаметрі, всередині шкіра наче прим'ята, а зовні має помітну червону окантовку. На шкірі утворюється пляма яскраво-рожевого кольору - «материнська бляшка». Вона буває покрита лусочками, які потім відлущуються. Це явна ознака утворення рожевого лишаю. Локалізація: груди, живіт, пахові складки, стегна, плечі, шия. Найрідше лишай з'являється на обличчі.

Лікування бовтанки (олійні розчини або водно-спиртові з порошком); мазі, основою для яких послужили глюкокортикоїди; антигістамінні препарати; вітаміни C і PP; препарати кальцію. Дієта. Рекомендується обмежити або зовсім виключити такі продукти: Цитрусові та фрукти з червоним пігментом; Яйця; Чай, кава і міцні напої; Горіхи; Шоколад; Гострі страви.

Догляд за хворими Слід особливо остерігатися різних подразнень, щоб не загострювати процес. Рекомендують не носити синтетичний та вовняний одяг. Не слід митися з милом і мочалкою, замість мочалки треба використовувати м’які фланелеві клаптики тканини. Із раціону виключити гострі, солоні продукти.