Засоби забезпечення дисципліни і законності в державному управлінні
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
У загальнотеоретичному розумінні "законність" розглядається як специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов'язковість юридичних норм у суспільстві і державі. Її суть полягає в обов'язковості виконання приписів правового характеру.
Законність у сфері державного управління ґрунтується на таких принципах: Загальнообов'язковість законів для всіх без винятку. Єдність законності. Неприпустимість протиставлення Законності і доцільності . 6н6еш 33336
Залежно від змісту, характеру, особливостей застосування, юридичних наслідків розрізняють такі способи забезпечення законності: а) контроль; б) нагляд; в) звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності.
Контроль є одним з найбільш поширених і дієвих способів забезпечення законності. Його сутність полягає в тому, що суб’єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об’єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції.
підзаконною, тобто контроль має здійснюватися тільки в рамках конкретних нормативних приписів; 2) систематичною, тобто нести регулярний характер; 3) своєчасною, тобто проводитися своєчасно, що значно підвищує його ефективність; 4) всебічною, тобто охоплювати найбільш важливі питання, поширюватися на всі служби і структури підконтрольних органів; 5) глибокою, тобто перевірці повинні підлягати не тільки ті підрозділи, які мають слабкі результати роботи, а й ті, що мають добрі результати. Ця вимога дозволяє виявляти і поширювати передовий досвід, попереджува- ти помилки та упущення; 6) об’єктивною, тобто виключати упередженість; 7) гласною, тобто її результати повинні бути відомі тим, хто підлягав контролю; До контрольної діяльності висувається цілий ряд вимог, згідно з якими вона повинна бути:
Найчастіше пропонуються такі класифікації: а) залежно від місця суб’єкта (що здійснює контроль) в системі державного управління . б) залежно від належності суб’єкта до державних або громадських структур виділяють: 1) державний контроль; в) залежно від адміністративно-правової компетенції суб’єкта; г) залежно від управлінської стадії, на якій здіснюєть-ся контроль, виділяють: 1) попереджувальний контроль; д) залежно від спрямованості контролю виділяють 1) зовнішній контроль; 2) внутрішній контроль; е) залежно від призначення контролю
Висновок: Збори мають право звертатися з пропозиціями до відповідної Ради, державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій. Ці пропозиції повинні бути розглянуті в місячний термін. Про результати розгляду повинні бути поінформовані ініціатори зборів.
Схожі презентації
Категорії