Асфіксія новонароджених
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Асфіксія – за визначенням акад. Г.М. Савельєвої, це термінальна стадія будь-якої патології плода, в т.ч. і гіпоксії, для якої характерно відсутність дихання або наявність нерегулярних та неефективних дихальних рухів при збереженій серцевій діяльності.
Етіологія 1. Гіпоксія при захворюваннях і інтоксикаціях у матері: а) крововтрати, анемії, лейкози; б) шок; в) серцево-судинні захворювання в стадії декомпенсації у вагітних; г) захворювання дихальної системи, що супроводжуються порушенням газообміну (пневмонії, туберкульоз, емфізема легень тощо); д) інтоксикації, отруєння; е) наркоз, прийом наркотичних ліків; є) інфекційні хвороби матері.
2. Порушення внутрішньоутробного газообміну: а) справжні вузли пуповини; б) туге обвиття пуповини навколо шиї; в) випадіння петель пуповини; г) передчасне відшарування плаценти; д) передлежання плаценти; е) фетоплацентарна недостатність при пізніх токсикозах; є) переношена вагітність; ж) аномалії пологової діяльності.
3. Захворювання плода і порушення функції його ЦНС: а) вроджені вади ЦНС (аненцефалія, кили головного мозку); б) тяжкі форми вроджених вад серця; в) внутрішньочерепна травма; г) гемолітична хвороба новонароджених; д) лістеріоз, токсоплазмоз, інші внутрішньоутробні інфекції. 4. Часткова чи повна непрохідність дихальних шляхів дитини: а) вади розвитку дихальних шляхів; б) аспірація навколоплідних вод, слизу.
Патогенез гіпоксії плода і новонародженого залежить від наступних факторів: 1. Вміст О2 та СО2 в крові матері. 2. Стан маткового та матковоплацентарного кровообігу. 3. Стан кровообігу плода.
Недостатність одного чи декількох з цих факторів веде до ряду компенсаторнопристосовних реакцій: 1. Підвищення швидкості плацентарного кровотоку. 2. Гіперплазія плаценти. 3. Підвищення об’єму капілярної фетальної зони. 4. Підсилення кровотоку плода.
Діагностика внутрішньоутробної гіпоксії проводиться акушерами-гінекологами під час вагітності і пологів і грунтується на наступних критеріях: 1. З боку серцебиття плода – почащення, сповільнення, а потім аритмія. 2. Глухість його серцевих тонів. 3. Відходження меконію (домішки меконію в навколоплідних водах). 4. Посилення, а потім сповільнення рухів плода.
Первинне визначення тяжкості гіпоксії і асфіксії новонародженого проводиться по шкалі Вірджинії Апгар (по 2 бали на кожен з 5 показників: пульс, частота дихання, колір шкіри, тонус м’язів, вираженість безумовних рефлексів новонародженого). Оцінка проводиться на 1й, 5й, 10й і 15й хвилинах життя дитини. 1-ша хвилина визначає тяжкість внутрішньоутробного гіпоксичного ураження плода. 5-а хвилина визначає ефективність реанімаційних заходів і тяжкість стану новонародженого. 10-а хвилина визначає ефективність інтенсивної терапії в залежності від адаптаційних механізмів організму новонародженого. 15-а хвилина визначає кінцевий результат та прогноз перенесеної гіпоксії.
Схожі презентації
Категорії