Презентація на тему:
Особливості адаптації недоношених новонароджених. Організація виходжування та вигодовування недоношених дітей.

Особливості адаптації недоношених новонароджених. Організація виходжування та вигодовування недоношених дітей. Лекція: доцент Стеценко В.В.

В 2004 році народилось живими всього 415113 дітей, в тому числі 17537 передчасно народжених дітей, що становить 4,22 %. Розподіл новонароджених дітей за масою тіла при народженні (% від числа народжених живими): 2004 2003 500-1499,0 г - 0,57 0,60 у тому числі 500-999 г - 0,28 0.28 1500-1999 г - 1,09 1,03 2000-2499 г - 3,66 3,52 2500-2999 г - 15,94 15,50 3000-3499 г - 40,12 39,75 3500 г і більше - 38,59 39,63

Структура недоношених дітей по масі тіла при народженні (дані міжнародних наукових досліджень)

Структура недоношених дітей по масі тіла при народженні в середньому по Україні за 1991-2004 рр.

Виживання недоношених дітей після перших 6 діб в окремих вагових групах  

Смертність недоношених з малою масою тіла (Л . Гундерсон , К. Кеннер ).

Причини невиношування: I група - соціально-економічні і демографічні фактори: харчування вагітної; характер медичного обслуговування; професійні шкідливості; сімейний стан матері, доходи її сім'ї; небажана вагітність; кліматичні та сезонні фактори.

Причини невиношування: II група - соціально-біологічні фактори: вік батьків; шкідливі звички батьків; число попередніх медичних абортів, наявність спонтанних абортів; інтервал між пологами; результат попередньої вагітності, звичне невиношування; багатоплідна вагітність.

Причини невиношування: III група - клінічні фактори: З боку матері: інфекційні захворювання матері; ускладнення даної вагітності (токсикози, неправильне положення плода, аномальне прикріплення плаценти); хронічні соматичні захворювання матері; хронічні гінекологічні захворювання матері; оперативні втручання під час вагітності (лапаротомія); психічні і фізичні травми вагітної; імунологічна несумісність матері і плода; аномалії розвитку жіночих статевих органів (особливо матки).

Причини невиношування: III група - клінічні фактори: З боку плода: внутрішньоутробні інфекції; хромосомні захворювання плода; аномалії розвитку.

Основні фактори ризику: Кровотеча у матері перед пологами . Багатоплідна вагітність . Пологи в тазовому передлежанні. Відсутність стероїдної терапії для профілактики СДР. Перинатальна асфіксія. Чоловіча стать . Гіпотермія . Хвороба гіалінових мембран .

Ступені недоношеності: 1ст. - 35-37 тижнів; 2 ст. - 32-34 тижні; 3 ст. - 29-31 тиждень (глибоконедоношені); 4 ст. - 28 тижнів і менше (екстремально недоношені).

Залежність маси тіла від терміну гестації: 35-37 тижнів - 2001-2500 г.; 32-34 тижні - 1501-2000 г.; 29-31 тиждень - 1001-1500 г.; 28 тижнів і менше - 1000 г. і менше.

Немовлята з малою масою при народженні поділяються: Мала маса при народженні - менше 2500 г. Дуже мала маса при народженні - менше 1500 г. Екстремально (надзвичайно) мала маса - менше 1000 г. "Мікроновонароджені" - менше 800 г.

Ознаки недоношеності Непропорційна будова тіла . Виражена гіперемія шкіри (тонка, зморшкувата). Виражене lanugo. Підшкірно-жирова основа тонка. Зіяння статевої щілини. Порожня калитка. Недорозвиток нігтів на руках і ногах. М'які вушні раковини, вуха щільно притиснуті до голови і низько розміщені. Переважання мозкового черепа над обличчям. Мале тім'ячко завжди відкрите. Кістки черепа – м’які, податливі, незарощення швів. Недорозвиток грудних залоз.

Фактори перинатального ризику для недоношених дітей. Соціально-економічне становище родини: житлові умови; обмеження можливості отримання медичної допомоги; недостатній рівень санітарної культури; несприятливі впливи зовнішнього середовища.

Фактори перинатального ризику для недоношених дітей. Хвороби, що передаються статевим шляхом: гонорея, простий герпес, СНІД, гепатит, стрептококова інфекція; бактеріальний вагіноз.

Фактори перинатального ризику для недоношених дітей. Медична допомога під час пологів: положення плода, метод ведення пологів; тривалість пологів; інфекції; хвороби матері; анестезія.

Діагностичні критерії недоношених дітей. Народження на 28(22) - 37 тижні гестації з масою тіла у більшості дітей від 1000 до 2500 г, довжиною тіла 38 -47 см, окружністю голови 26 -34 см, грудей -24-33 см. Функціональна та морфологічна незрілість організму: ЦНС, легеневої, серцево-судинної систем (гіпотонія м язів, гіпорефлексія, гіпотермія, первинне недостатнє розправлення легень та ін.) Зниження співвідношення ліцетин/сфінгомієлін в навколоплідних водах, бронхіальному і шлунковому аспіратах. Зовнішні ознаки незрілості.

Діагностичні критерії недоношених дітей. Функціональна недостатність процесів саморегуляції і гомеостазу. Високі показники фетопротеїну. Пізній старт дозрівання захисних морфофункціональних структур. Висока частота набрякового синдрому в перші дні життя (40%), СДР (60-70%), ВЧК, вираженої і тривалої гіпербілірубінемії.

Шкала Сільвермана (для недоношених немовлят) Оцінка 0 - відсутність СДР. Оцінка 2-3 бали - початкові ознаки СДР. Оцінка 4-5 балів - СДР середньої тяжкості. Оцінка більше 5 балів - СДР тяжкого ступеня.

Особливості транзиторних станів у недоношених Фізіологічна жовтяниця (наростає до 7-8 дня, утримується 3 тижні і довше, високі показники білірубіну, загроза білірубінової енцефалопатії, потребує лікування); Фізіологічна еритема (еритема до 2 тижнів яскраво-червоного кольору); Фізіологічна втрата маси складає 9-14%, відновлюється на 2-3 тиждень; Токсична еритема, гормональний криз, сечокислий інфаркт, транзиторна лихоманка не спостерігаються у недоношених немовлят.

Етапи виходжування недоношених дітей Пологовий будинок Спеціалізований відділ Дитяча поліклініка

Стратегія виходжування недоношених дітей І. Реанімація та стабілізація в пологовому залі. Стратегія медичної допомоги: Детальний та вчасно зібраний анамнез: анте- та інтранатальний. Підготовлений персонал: навики, що охоплюють всі етапи проведення серцево-легеневої реанімації, досвід в оцінці життєздатності та етичних питаннях, емоційна чутливість спілкуванні з матір'ю. Тепловий захист, вчасні інтубації, адекватна вентиляція, оксигенація. Оцінка по шкалі Апгар і по шкалі Сільвермана. Залучення допоміжних обстежень: лабораторна та рентгенологічна діагностика. Вирішення проблем, пов'язаних з дихальною системою: застосування сурфактанту, глибина введення ендотрахельної трубки, "встановлення" об'єму легень.

Стратегія виходжування недоношених дітей II. Легеневі проблеми, що виникають при виходжуванні недоношених дітей. Стратегія надання медичної допомоги: 1. Застосування медикаментів: стероїди антенатально; сурфактант; стероїди постнатально; індометацин профілактично для профілактики ВАП.

Стратегія виходжування недоношених дітей II. Легеневі проблеми, що виникають при виходжуванні недоношених дітей. Стратегія надання медичної допомоги: 2. Вентиляція легень: врахування початкових параметрів і вибір методу оксигенотерапії; зменшення баротравми досягненням прийнятих газів крові; забезпечення рухливості ендотрахеальних трубок; особливі для недоношених дітей межі кисневої сатурації; стратегія "відлучення": дихання під позитивним парціальним тиском, носові канюлі.

Стратегія виходжування недоношених дітей III. Серцево-судинні проблеми Стратегія надання медичної допомоги: 1. Підтримання стабільності гемодинаміки: повний спокій; адекватна оксигенотерапія; обережне проведення інфузійної терапії (краплинно в/в з швидкістю 5-10 мл/год.). 2. Лікувальні заходи при ВАП.

Інфузійна терапія

Стратегія виходжування недоношених дітей IV. Рідина та електроліти. Стратегія медичної допомоги: Врахування співвідношення рідини та електролітів після народження і пізніше (дисбаланс електролітів, об'єм рідини, що призначається). Щоденне зважування дитини. Ретельний облік введеної і виведеної рідини (враховуються всі розчини, промивання катетерів і струминні введення медикаментів, контроль діурезу і випорожнень). Підтримка вологості для зменшення втрат рідини диханням і поверхнею шкіри. Контроль кислотно-лужної рівноваги з урахуванням функції нирок, використання діуретиків та нефротичних ліків. Ретельний аналіз і обережна корекція електролітного дисбалансу.

Стратегія виходжування недоношених дітей V. Вигодовування. Стратегія медичної допомоги: Індивідуальність вигодовування з урахуванням ступеня недоношеності, зрілості дитини та його стану (зонди, соска, груди матері). Максимальне використовування свіжого материнського молока. Раннє використовування парентерального годування. Застосування харчових додатків (калорії, вітаміни, залізо). Ретельний контроль антропометричних даних для аналізу достатності харчування.

Стратегія виходжування недоношених дітей VI. Імунологічні аспекти. Стратегія медичної допомоги: Вчасне призначення антибіотиків при ризику інфекції. Ретельний бактеріологічний контроль дитини та всього, що з нею стикається. При появі найменшого інфекційного вогнища ведення дитини як з групи високого септичного ризику. Висока частота нозокоміальних інфекцій спричиняє ретельний та суворий епідеміологічний контроль та проведення протиепідемічних заходів.

Стратегія виходжування недоношених дітей VII. Печінкові проблеми. Стратегія: Консервативне лікування гіпербілірубінемії з застосуванням фенобарбіталу, фототерапії та дезінтоксикаційної терапії. Зниження кратності введення ліків у порівнянні з доношеними дітьми.

Стратегія виходжування недоношених дітей VIII. Проблеми пов'язані з ЦНС. Стратегія: Забезпечення стабільності гемодинаміки. Забезпечення стабільності зовнішніх впливів (макс. повний спокій, обмеження лікарських оглядів та процедур, індивідуальне лікування). Контроль динаміки неврологічних симптомів. Нейросонографічний контроль (УЗД головного мозку в динаміці). Динамічне тривале спостереження невропатологів. Рання реабілітаційна допомога при потребі.

Стратегія виходжування недоношених дітей IX. Терморегуляція. Стратегія: В пологовому залі: висушування, теплі пелюшки, шапочки, променеві обігрівачі. Променеві обігрівачі при проведенні процедур. Огляд дитини лише через відкриті віконечка кювезу. Ретельний контроль t° режиму кювезу. Часта заміна пеленок. Одяг дитини: шапочки, шкарпетки. Ліжечка з обігрівом, використання грілок.

Інкубатор для новонародженого

Для запобігання охолодження дитини використовують: *джерела променевого тепла , * ліжечка, що мають підогрів, * кувези

Стратегія виходжування недоношених дітей X. Догляд за шкірою. Стратегія: Максимальна чистота шкіри і використання змазуючих стерильних засобів (переварена олія). Обмежити фіксування на шкірі катетерів, датчиків, і т. п. лейкопластирем чи клейкими речовинами. Уникати використання розчинів для зняття клеючих речовин і фіксаторів. Купати в стерильній теплій воді. Використання стерильної білизни. Ретельна антисептична обробка будь-яких порушень цілості шкіри. Збирати кров на дослідження ч/з пупковий катетер, пізніше дослідження проводити лише при суворій необхідності.

Основні принципи диспансеризації недоношених немовлят Динамічний нагляд за фізичним і психомоторним розвитком; Контроль за проведенням раціонального вигодовування; Профілактика, рання діагностика та лікування рахіту, анемії; Своєчасне виявлення та лікування неврологічних і ортопедичних порушень, порушень функцій зору і слуху;

Профілактика народження недоношених дітей Охорона здоров’я майбутньої мами, починаючи з дитинства; Запобігання медичним абортам; Створення сприятливих умов для вагітної в сім’ї та на виробництві; Своєчасне виявлення вагітних із загрозою передчасних пологів.

Отже, необхідною умовою виходжування недоношеної дитини є не тільки увага і професійна кваліфікація лікарів, але й бажання і розуміння батьків. Тільки спільними зусиллями медицини та сім’ї можна досягти найкращих результатів.

Дякую за увагу!