Презентація на тему:
ринки

ЕКОНОМІЧНІ БЛАГА, ЇХ КОРИСНІСТЬ. ТЕОРІЯ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ.

Споживацькі переваги – це ранги, які споживач встановлює для альтернативних варіантів задоволення потреб.

Корисність – це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або ж від якої-небудь діяльності.

підходи до пояснення поведінки споживача: Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від англ. utility - корисність). Ординалістська модель - блага, як носії певної корисності для споживача, можуть бути виміряні тільки порядково: споживач здатний визначитися з черговістю, послідовністю, в якій він обирав би ці блага для задоволення своїх потреб.

У теорії споживчого вибору для спрощення ситуації виходять з таких основних припущень: 1) Раціональність поведінки споживача 2) Споживчі переваги сформовані. 3) Вибір споживача має обмеження. 4) Незалежність споживача або відсутність зовнішніх ефектів.

Економічна теорія виходить з того, що між корисністю та кількістю продуктів, що споживається, існує певний функціональний зв’язок. Його відображає функція корисності, як співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності, що його досяг споживач:   ТU – корисність; Qx, Qy, Qn – обсяги відповідних спожитих товарів.

Сукупна корисність – це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих товарів чи послуг. Сукупна корисність зростає у процесі споживання, але все меншими і меншими темпами.

Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю MUn =TUn –TUn-1 n – кількість спожитих товарів MU – гранична корисність (від англійського marginal utility) TU – загальна корисність (total utility)

Спостереження за поведінкою споживача виявили, що кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня. Перший закон Госсена: величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби. MUn < MUn-1

Склянка лимонаду за порядком Гранична корисність MU (ютиля) Загальна корисність ТU (ютиля) 1 10 10 2 8 18 3 6 24 4 5 29 5 3 32 6 1 33 7 0 33 8 -1 32 9 -2 30 10 -3 27

Обмеження застосування закону

Винятки деякі блага (антикваріат, колекціонування) антиблага (алкоголь та наркотики для залежних від них осіб) 

Вибір споживача з ординалістських позицій Споживацький вибір Споживацькі переваги Ціни на товари Доходи споживача

Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам та послугам 1. Здібність до ранжування альтернатив: а) це здібність людей ранжувати альтернативні комбінації товарів та послуг у тому порядку, який характеризує різний рівень задоволення від їх споживання; б) якщо є дві альтернативи, споживач може або віддавати перевагу одній з них, або вважати їх рівноцінними. 2. Транзитивність потреб споживача: а) це послідовність задоволення потреб, певний логічний зв'язок між різними ступенями задоволення потреб; б) якщо споживач віддає перевагу набору А перед набором В, а набору В перед набором С, то це означає, що набір А має перевагу перед набором С; в) транзитивність означає узгодженість у віддані переваги. 3. Більша кількість товару мас перевагу над меншою: а) передбачається, що споживач завжди захоче отримати більшу кількість товару, а не меншу, якщо товари якісні; б) йдеться про те, що потреби в товарах та послугах не можуть бути цілком насиченими.

Крива байдужості

Карта кривих байдужості Qу U3 U2 U1 Q х

Карта кривих байдужості має певні властивості: 1. Набори товарів на кривих, що більш віддалені від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацьких задоволень, ніж ті, що знаходяться на менш віддалених кривих.   2. Криві байдужості не перетинаються. Якщо припустити, що криві байдужості U1 та U2 перетнулися, то вони мають спільну точку Z. Тоді набір товарів Z має таку ж корисність, що і набір X, що знаходиться на кривій U1, і набір Y, що знаходиться на кривій U2. Згідно з принципом транзитивності X=Y. Однак це неможливо, оскільки ці точки належать різним кривим байдужості. 3. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага (прояв закону спадної граничної корисності). 

Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару Y, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на даній кривій байдужості.

Повні субститути (замінники) — товари, які повністю можуть бути замінені один одним з постійним коефіцієнтом заміни

Повні доповнення — товари, які можуть споживатися в фіксованій пропорції.

Нейтральне благо

Бюджет – це кількість грошей, яка доступна для витрат споживача в певний період часу.

Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Щоб зробити конкретний аналіз як впливає бюджет споживача на його вибір потрібно зробити певні виключення:

дохід споживача дорівнюватиме всім його витратам, які він здійснює де Рх і РY – ціни відповідних благ

Поняття рівноваги споживача. Другий закон Госсена Рівновага споживача — це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає: як тільки cпоживач отримує даний набір товарів — у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.

Припустимо, що MUA / РА > MUB/ Рв Наприклад, MUA = 40 ютилів за 1 кг, РА = 2 грн/кг, MUB= 50 ютилів за 1 кг, Рв = 4 грн/кг, тому: MUА/PA = 40/2> 50/4 = MUB/PB Очевидно, що при цьому покупець не досягає максимуму задоволення. Він може скоротити споживання товару В на 1 кг, втративши 50 ютилів. Але на зекономлені 4 грн. можна купити 2 кг товару А, що дасть додатково приблизно 80 ютилів (приблизно, тому що другий кілограм товару А може принести меншу корисність, наприклад, 39, а не 40 ютилів). Чистий виграш становитиме приблизно 80 - 50 = 30 ютилів. Із зменшенням споживання товару В збільшується його гранична корисність і, навпаки, із збільшенням споживання товару А зменшується його гранична корисність. Тому різниця між MUA / РА і MUB/ Рв буде зменшуватися. Перерозподіл витрат буде тривати до тих пір, поки відношення граничної корисності до ціни для кожного, реально спожитого товару не стане однаковим

Оптимум споживацького вибору Другий закон Госсена полягає в тому, що споживач повинен розподілити свій дохід на покупку товарів так, щоб остання одиниця доходу яка буде витрачена на покупку товару принесла максимальне задоволення споживачеві. При заданих цінах і бюджеті споживач досягне максимуму корисності тоді, коли відношення граничної корисності до ціни однаково по всіх споживаним благ. MUA / PA = MUБ / PБ де MU – гранична корисність і P – ціна відповідно останньої придбаної одиниці продуктів А і Б Рівність називають рівнянням рівноваги з кардиналістських позицій.

Множину можливого вибору споживчих кошиків, доступних для споживача відображає бюджетна лінія.

Властивості бюджетної лінії: Відображає множину можливого вибору Має від’ємний нахил,тобто є спадною,кут нахилу відображає відносні ціни які і визначають пропорції заміни благ Зміна ціни одного з благ зміщує кут нахилу бюджетної лінії Зміна доходу споживача переміщує її паралельно до попередньої

вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетного обмеження

Стан рівноваги споживача на основі ординалістичного підходу

Крива “дохід-споживання” (рівень життя)

Залежно від своєї корисності блага поділяються на Блага з додатною корисністю (Goods) — це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування). Блага з від'ємною корисністю або антиблага (Bads) — це блага, збільшення яких небажане для людини (наявність С02 у повітрі або радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в кожної людини є особисті антиблага).

Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання: Нормальні блага - блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу (більшість товарів і послуг). Блага низької споживчої цінності — блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди; дешеві продукти харчування).

Залежно від впливу ціни на обсяг споживання: Звичайні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зниженні ціни (більшість товарів і послуг). Блага (товари) Гіффена — блага, обсяг споживання яких зростає при підвищенні ціни.