Презентація на тему:
Прості моделі аналізу стратегій

Прості моделі аналізу стратегій Вдовенко Ю.С.

Прості моделі аналізу стратегій 1. Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування 2. Аналіз розриву 3. Аналіз динаміки витрат і крива досвіду 4. Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу 5. Модель “продукт–ринок”

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Корпоративна стратегія – це загальний напрямок діяльності підприємства. Корпоративна (загальна) стратегія підприємства формується вищим керівництвом.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Завдання: вибрати й розгорнути основні елементи корпоративної стратегії встановити роль кожного підрозділу підприємства при реалізації стратегії визначити способи розподілу ресурсів між ними.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Корпоративні (загальні) стратегії: стратегії зростання стратегії стабілізації стратегії скорочення.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Стратегія зростання – збільшення підприємства. вертикальна інтеграція горизонтальна інтеграція

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Зворотня вертикальна інтеграція – придбання або посилення контролю над постачальниками. Створення дочірніх структур, що здійснюють постачання, або придбання компаній-постачальників. Перевага стратегії - зменшення залежності від коливання цін на комплектуючі і запитів постачальників.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Випереджуюча вертикальна інтеграція –придбання або посилення контролю над структурами, які знаходяться між фірмою і кінцевим споживачем (системами розподілу і продажу). Перевага - можливість здійснювати контрольні функції на всіх етапах виробництва – від сировини і матеріалів до готового виробу та його реалізації.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Горизонтальна інтеграція – пошук можливостей росту на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, відмінної від тієї, що використовується.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Стратегія стабілізації – зосередження на існуючих напрямках бізнесу та їх підтримка.

Стратегії зростання, стабільності, скорочення та їх застосування Стратегію скорочення використовують тоді, коли існування підприємства перебуває під загрозою.

Аналіз розриву Стратегічний аналіз можна виконувати у два етапи: порівняння планових орієнтирів підприємства і реальних можливостей, які пропонує середовище; аналіз розриву між ними; аналіз можливих варіантів майбутнього підприємства; визначення стратегічних альтернатив.

Аналіз розриву Аналіз розриву (прогалини) – метод стратегічного аналізу, який дає можливість встановити наявність розриву між цілями підприємства та його можливостями і за наявності такого розриву запропонувати методи його заповнення

Аналіз розриву

Аналіз розриву Етапи аналізу розриву. Визначення стратегічних цілей підприємства. Визначення можливостей підприємства на момент дослідження і на перспективу.

Аналіз розриву Етапи аналізу розриву. Розрахунок конкретних показників стратегічного плану, які відповідають цілям підприємства. Розробка спеціальних програм і тактичних дій, необхідних для заповнення розриву.

Аналіз розриву Перевага методу - визначення кількісних параметрів результативності стратегії підприємства.

Аналіз динаміки витрат і крива досвіду Криву досвіду у 1926 році запропонував американський військовослужбовець. Витрати на виробництво одиниці продукції знижуються на 20% кожного разу, коли обсяг виробництва подвоюється. Ця кореляційна залежність властива фізичним виробничим процесам.

Аналіз динаміки витрат і крива досвіду

Аналіз динаміки витрат і крива досвіду Зниження витрат при збільшенні обсягу виробництва зумовлюється: перевагами у технології, що з’являються з розширенням виробництва; досвідом ефективної організації виробництва; ефектом економії на масштабах.

Аналіз динаміки витрат і крива досвіду Основним напрямком стратегії підприємства є завоювання найбільшої частки ринку. Найбільший конкурент має можливість досягти найнижчих витрат і відповідно найбільших прибутків.

Аналіз динаміки витрат і крива досвіду Основний недолік моделі - враховується лише одна із внутрішніх проблем організації і не приділяється увага зовнішньому середовищу.

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу В основу аналізу динаміки ринку покладено модель життєвого циклу товару (ЖЦТ), яка є аналогією життєвого циклу біологічної істоти.

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу ЖЦТ на ринку поділяється на кілька основних етапів, кожному з яких відповідає певний рівень збуту та інші характеристики

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу А – зародження і вихід на ринок – незначний обсяг збуту й орієнтована на зростання стратегія;

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу В – розвиток – істотне збільшення обсягу збуту і стратегія швидкого зростання;

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу С – зрілість – стабільно великий обсяг збуту і стратегія, орієнтована на стабільність;

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу Д – насичення ринку і спад – зменшення обсягу збуту і стратегія скорочення.

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу Основна мета ЖЦТ – правильно визначити стратегію діяльності на кожному етапі існування товару на ринку.

Аналіз динаміки ринку, модель життєвого циклу Моделі кривої досвіду і ЖЦТ є найпростішими у стратегічному аналізі, оскільки пов’язують формування стратегії лише з одним із факторів діяльності підприємства.

Модель “продукт–ринок” Запропонував А.Стейнер у 1975 році. Це матриця, яка допомагає визначити ступінь ризику (або ймовірність успіху) за певних поєднань двох факторів – ринку і продукту.

Модель “продукт–ринок” Враховується стан ринків і товарів, які поділяються на існуючі, нові, але пов’язані з існуючими, і зовсім нові.

Модель “продукт–ринок”

Модель “продукт–ринок” Модель використовують: при виборі певного виду бізнесу залежно від ступеня ризику, який може собі дозволити підприємство. при формуванні портфеля бізнесів, особливо при розподілі інвестицій між СОБ.