Презентація на тему:
Поняття, об'єкти. суб'єкти та види ЗЕД

Принципи ЗЕД. Документальне оформлення експортно - імпортних операцій; Порядок отримання ліцензій на здійснення експорту і імпорту; Види ліцензій і квот у ЗЕД. Митне регулювання ЗЕД

ЗЕД – це діяльність суб’єктів ЗЕД, які побудовані на взаємовідносинах між ними та мають місце як на території України так і за її межами. Усі суб’єкти ЗЕД мають право здійснювати будь-які види ЗЕД незаборонені чинним законодавством.

Об’єктами ЗЕД є: Майно; Послуги; Товар Гроші Цінні папери

фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства , які мають цивільну дієздатність і постійно проживають на території України; юридичні особи , зареєстровані в Україні, і мають постійне місцезнаходження в Україні; об’єднання фізичних, юридичних фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України; структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України але мають постійне місцезнаходження на території України; спільні підприємства за участі іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зареєстровані в Україні; Україна в особі її органів – місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних операцій; Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

1) Принцип суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД: полягає у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов’язання України в галузі міжнародних економічних відносин. 2) Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва реалізується у : праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки; праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов’язку додержуватися при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності. 3) Принцип юридичної рівності і недискримінації: рівність перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; заборона будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів.

4) Принцип верховенства закону: регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України. 5) Принцип захисту інтересів суб’єктів ЗЕД : держава забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України здійснює рівний захист всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права. 6) Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів, дотримання вимог антимонопольного законодавства. В своїй діяльності держава керується також принципами оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обов’язковості розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті Також існує принцип митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Експорт та імпорт товарів, послуг; Надання послуг; Наукова, науково – виробнича та навчальна співпраця; Міжнародні фінансові операції; Кредитні та розрахункові операції; Спільна підприємницька діяльність; Товарообмінні (бартерні) операції; Лізингові операції (орендні) .

1. Експорт – продаж товару та його вивезення за кордон. 2. Імпорт – купівля товару та його ввіз на територію України. 3. Реекспорт – продаж раніше імпортованого без доробки товару за кордон ( вивезення раніше завезеного товару) 4. Реімпорт – придбання раніше імпортованого без доробки товару ( вивезення раніше вивезених товарів)

Первинні документи при експортно – імпортних операціях супроводжуються такими документами: Технічна документація; Товаро – транспортна документація; Транспортна, експедиторська і страхова документація; Складська документація; Митна; документація; Документи по нестачах і псуванню товарів; Розрахункова документація; Банківська документація; Контракт і копія контракту нотаріально засвідчена; Ліцензія на експорт, якщо товар підлягає ліцензії; Претензійно – арбітражна документація. Єдиним документом, що засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту є вантажна митна декларація.

Заявку на ліцензію; Лист-звернення про видачу ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення; Копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену керівником суб’єкта підприємницької діяльності; Копію контракту (ЗЕД), усі додатки й специфікації до нього, завірені керівником суб’єкта підприємницької діяльності. Сертифікат про походження товару, виданий ТППУ чи регіональною ТПП. Державний збір за видачу ліцензії становить 0,1 % від загального платежу, передбаченого угодою у валюті платежу. Заявка розглядається протягом 15 днів з дня реєстрації її в Міністерстві економіки України.

Подання неповного комплекту документів; Невідповідність документів чинному законодавству України; Вичерпання встановленої квоти на відповідну продукцію; Застосування до суб’єктів підприємницької діяльності або до його іноземного контрагента спеціальних санкцій у вигляді режиму індивідуального ліцензування або тимчасового зупинення ЗЕД згідно із ст. 37 ЗУ „Про ЗЕД”; Дії суб’єкта ЗЕД, що призводять до порушення даних Україною міжнародних зобов’язань; Порушення суб’єктом підприємницької діяльності України або його іноземним контрагентом ЗУ у сфері ЗЕД.

Перелік документів на отримання ліцензії на імпорт майже аналогічний переліку документів на отримання ліцензії на експорт. Існує одна відмінність: замість сертифікату про походження товару, до комплекту документів необхідно включити „Акт експертизи товару”, виданий ТППУ або її регіональним відділенням (має бути код товару від ТППУ).

Головною державною інспекцією захисту рослин Міністерства агро політики; Міністерством екоресурсів: З Міністерством охорони здоров’я; З Державним департаментом ветеринарної медицини; З Міністерством освіти і науки; З Національним банком. Державний збір за видачу імпортної ліцензії становить 15 неоподаткованих мінімумів громадян.

1. Невідповідність документів чинному законодавству України; 2. Застосування до суб’єктів підприємницької діяльності або до його іноземного контрагента спеціальних санкцій у вигляді режиму індивідуального ліцензування або тимчасового зупинення ЗЕД згідно із ст. 37 ЗУ „Про ЗЕД”; Порушення суб’єктом підприємницької діяльності України або його іноземним контрагентом ЗУ у сфері ЗЕД.

В Україні вперше режим ліцензування та квотування щодо експорту застосовано в 1992 р.Основними причинами регулювання експорту полягає у величині різниці між цінами.В 1994 році введено обмеження щодо імпорту в Україні.

Види квот: Глобальна – це квота, що встановлюється щодо товару без визначення певних країн; Групова - це квота, що встановлюється щодо товару з визначення групи країн; Індивідуальна – із визначенням конкретної країни. При кожному виді товару може встановлюватися тільки один вид квот.

Види ліцензії: Відкрита – це дозвіл на експорт товару протягом певного часу з визначенням його загального обсягу; Разова – це разовий дозвіл, що маєінший характер і видається для кожної окремої операції конкретним суб`єктам ЗЕД; Генеральна – це відкритий дозвіл на операції з певного товару протягом періоду дії ліцензування товару.

Митний контроль включає: Митне оформлення Сплату митних зборів та мита Огляд речей та особистий огляд Процедура митного контролю починається, як правило, з пропозиції працівника митниці перед початком митного контролю задекларувати всі цінності, які громадянин везе з собою, незалежно від того, в який бік він їде.

Постановою КМУ від 13 грудня 2001 року №1652 визначено конкретний перелік предметів, віднесених до особистих речей громадян: Особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки, які були в користуванні Предмети, такі як одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначенні виключно для власного користування і мають, як правило, ознаки таких, які були у користуванні, або нові, що ввозяться, як правило, в одному екземплярі. Предмети особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки. Індивідуальне письмове та канцелярське приладдя. Фотоапарат, кіно- та відеокамера, приладдя до них. Бінокль. Переносний музичний інструмент. Переносний звуковідтворювальний пристрій з плівками, платівками, дискетами. Переносний радіоприймач. Переносний телевізор. Переносний персональний комп’ютер та приладдя до нього. Калькулятор, електронна записна книжка. Дитячий, інвалідний візок. Спортивне приладдя.

При проходженні митного контролю громадяни мають право: Бути присутніми під час огляду предметів, що їм належать Своєчасно і повно ознайомитись з офіційними текстами законів, інших правових актів, які стосуються митної справи Залишати в митниці на збереження валюти, цінності, речі, предмети, що не пропускаються через кордон митницею При проходженні митного контролю громадяни зобов’язані: - Виконувати законні вимоги службових осіб митних органів - Подавати митниці для проведення митного контролю декларацію та інші документи, що передбачені діючим законодавством. Самостійно на вимогу працівника митниці розпаковувати та запаковувати речі, предмети, які підлягають митному контролю, відкривати багаж, ручну поклажу, місткості та інші речі.

Права та обов’язки працівників митниці при виконанні службових обов’язків : При виконанні службових обов’язків працівники митниці мають право: Перевіряти відомості, заявлені громадянами в митній декларації та інших документах, що необхідні для митного контролю Використовувати технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя громадян Зупиняти в зонах митного контролю осіб, при наявності підстав вважати, що вони мають при собі або в НСБ предмети, що підлягають декларуванню, оподаткуванню Здійснювати огляд та переогляд речей з розпакуванням місць багажу Не пропускати через митний кордон предметів, валют, цінностей, переміщення яких заборонено або повинно супроводжуватись спеціальними законодавчо встановленими документами Вилучати без повернення та відшкодування вартості предмети, заборонені згідно з законодавством до переміщення через митний кордон. Оцінювати вартість предметів, що підлягають митному оподаткуванню Приймати від громадян кошти від сплати податків, митних зборів, ПДВ, акциз. У виняткових випадках проводити особистий огляд Затримувати громадян, що вчинили правопорушення, на термін до 3-х годин з моменту закінчення митного контролю.

Тестовий контроль