Презентація на тему:
Планування діяльності підприємства і роль в ньому перспективного планування

Планування діяльності підприємства і роль в ньому перспективного планування Вдовенко Юрій

Планування діяльності підприємства і роль в ньому перспективного планування 1. Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління 2. Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи 3. Минуле і сучасне перспективного планування в Україні 4. Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни 5. Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Традиційне уявлення про надійне підприємство, яке успішно функціонує - монолітна, стійка і централізовано керована організація. Стабільність – це добре чи погано?

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Для сучасних умов господарювання такі судження непридатні.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Сучасні організації органічного типу мають максимально відповідати динамічним змінам сучасного ринку.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Ці організації спроможні адаптуватися до змін зовнішнього середовища зі збереженням своїх функцій. Організації з меншою кількістю рівнів і більш широким контролем є гнучкішими і динамічнішими, ніж централізована структура.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Поняття «організаційний дарвінізм». Основні принципи природного добору можуть бути застосовані до організаційних структур.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Підприємства, що зуміли адаптуватися до умов «агресивного» зовнішнього середовища — виживають, розвиваються і розкривають свій потенціал, а ті, що не змогли цього зробити — гинуть.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Вперше принципи постійної адаптації до динамічних змін ринку були проаналізовані А. Чандлером 1966 року в книзі «Стратегія і структура».

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Альфред Чандлер “Стратегія і структура”

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Цей аналіз започаткував теорію, що дістала назву «еволюційна концепція».

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Основна ідея теорії Зовнішнє середовище підприємства й окремі сфери його діяльності підлягають природній еволюції, за якої посилюється нестабільність умов господарювання.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Під тиском конкуренції та посиленої зміні споживчого попиту відбувається прискорення темпів відновлення продукції, технологій і засобів комунікації.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління У підприємства на кожному рівні еволюції має бути набір чинників, що відповідає рівню зовнішньої нестабільності, — обсяги фінансування НДДКР і маркетингу, диференціація продукції та технологій.

Принцип реактивної адаптації Чандлера, стратегічного планування і управління Висновок Ідеї стійкої структури управління підприємством поступаються місцем ідеям її самоорганізації у формі адаптації до вимог ринку, який швидко змінюється і розвивається на принципах реінжинірингу бізнес-процесів і загального управління якістю.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи У першій Радянській Конституції був закріплений принцип спільності плану для всього народного господарства.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи 1925 р. - у широких масштабах починається планування діяльності держави. твердий річний бюджет вчасно складений план погодження з планами усіх галузей затвердження до початку року

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи Досвід радянського планування кінця 20-х - початку 30-х рр. привернув увагу багатьох країн і в подальшому був використаний ними. 30-і рр. - зменшується кількість нормативних актів з питань планування. Переважають адміністративні методи управління промисловістю.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи 50-і рр. - законодавство про планування одне з найбільш застарілих та потребує змін.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи Вносяться зміни: підприємства мали надавати обмежений перелік показників; техпромфінплани підприємств мали бути затверджені не пізніш як через півтора місяця після державного плану розвитку народного господарства.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи 1965 р. - нова господарська реформа. Удосконалення планування і стимулювання, розширення самостійності підприємств. Реставрована монопольно-галузева система управління.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи Відродження командно-адміністративної економіки і знищений позитив реформи - демократизацію планування господарської діяльності. “Застійний період” функціонування народного господарства.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи 80-і рр. - перебудова народногосподарського комплексу. Якісно новий етап у розвитку планування господарської діяльності підприємств.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи Основні тенденції: зміцнення зв’язку перспективного і поточного планування; розширення прав підприємств щодо планової роботи; розмежування компетенції між органами господарського керівництва і підприємствами; зростання ролі місцевих органів у плануванні господарської діяльності підприємств.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи В умовах поглиблення суспільного поділу праці, ускладнення господарських зв’язків директивне централізоване планування не може забезпечувати належну збалансованість економіки.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи Неспроможність централізованого директивного планування у Радянському Союзі виявилася у зниження темпів економічного зростання, низькій якості товарів і послуг та у нездатності забезпечити підвищення життєвого рівня населення.

Ієрархічна система планування народного господарства в умовах командно-адміністративної системи Висновок Система планування у Радянському Союзі - це закономірний процес розвитку системи державного управління адміністративно-командного характеру. Спроби реформувати систему директивного централізованого планування зазнали невдачі, політичні події призвели до розпаду Радянського Союзу.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Традиційний поділ планування: перспективне, поточне, оперативно-виробниче пов’язаний із термінами, на які розробляють техніко-економічні показники господарської діяльності.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Поділ є дещо умовним і не знайшов чіткого визначення у сучасних умовах. Ці плани повинні бути тісно пов’язані єдиною метою, практичною значимістю для конкретного підприємства.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Із розвитком внутрішнього ринку засобів виробництва і ринку предметів особистого споживання на структуру планів підприємств та його показники все більший вплив справляє попит споживачів.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Планово-директивне регулювання діяльності підприємств перетворюється в іншу якість – планово-ринкове регулювання. Перспектива - у розвитку індикативного (рекомендуючого), планування.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Суть індикативного планування Уряд впливає на розвиток національної економіки не шляхом вказівок і затвердження обов'язкових завдань для товаровиробника, а за допомогою координації їх діяльності і забезпечення інформацією.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні На відміну від директивного планування це система необов'язкових для суб'єктів ринкових відносин рекомендацій, є можливість коригувати програми (плани) розвитку економіки відповідно до змін у розвитку ринку.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Коли підприємствам надано свободу у використанні фондів, виборі продукції, пошуку партнерів, збуті продукції, поставках сировини і матеріалів, ціноутворенні тощо, немає потреби у важелях директивного управління.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні План, з одного боку, не може бути директивним, з іншого — суто індикативним, адже у багатьох підприємств є частка державної власності. До цього часу не сформована необхідна для ринкових відносин інфраструктура, відбувається процес реформування економіки.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Орієнтація на ринкові умови господарювання зумовлює необхідність перебудови системи планування. Дії вищих органів у цьому напрямку не завжди були успішними.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Як показує світовий досвід, майже всі країни застосовують державне регулювання. У 90-ті рр. сподіваючись на ринкове саморегулювання Україна почала відмовлятись від важелів планового впливу на економіку.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Спроби перейти до індикативного планування у 1992-1993 pp. не були вдалими. Для цього не було набуто досвіду і створено належних умов.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні У наступні роки система планування розвивалась в умовах, коли спочатку розроблявся бюджет, а потім план. Держава практично втратила важелі для управління економікою, а плани і програми, що складалися в цей період, були далекі від реальності.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні На сучасному етапі основою планування є ретроспективний аналіз економічного і соціального становища держави та прогнози його розвитку, в тому числі масштабів, темпів, структури виробництва, кон'юнктури ринку, соціальних індикаторів та інших характеристик і показників на коротко-, середньо-, довготермінову перспективу.

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні На базі цих розробок і розрахунків формують перспективні цілі і пріоритети соціально-економічного розвитку, а також відповідну державну політику (податкову, фінансову, цінову, структурно-інвестиційну, галузеву, науково-технічну, соціальну, екологічну).

Минуле і сучасне перспективного планування в Україні Висновок Відбувається перехід від директивного до індикативного планування, зміни не є системними, сформована система перспективного планування потребує удосконалення, орієнтованого на ринкові умови господарювання.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Підприємства розвиваються в умовах зростаючої складності внутрішньофірмових і, особливо, зовнішніх відносин. Проблема управління - забезпечення конкурентоспроможності в умовах безупинної мінливості зовнішнього середовища.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни На погіршення фінансового стану вітчизняних підприємств найбільше впливає їх енергомісткість, утримання складної виробничої та соціальної інфраструктури. Виробництво досі орієнтується на обсяги, а не якості продукції. Відсоток відходів значний, а технології їх переробки не використовуються.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Проблеми організації системи планування на українських підприємствах: нереальність планів; оперативність складання планів; прозорість планів для керівництва; відрив довгострокових планів від короткострокових; реалізація планів; комплексність.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни На підприємствах не формується плановий баланс, не аналізується його структура, не прогнозується динаміка зміни фінансової стійкості й ліквідності.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Створення надійної і гнучкої системи управління, спрямованої на вирішення питань бюджетної, кредитної та інвестиційної політики дає змогу підприємствам суттєво підвищити ефективність діяльності.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни У короткостроковому періоді найважливішим елементом забезпечення фінансової стійкості підприємства є бюджетування. Бюджетування забезпечує можливість в єдиному форматі розробляти і контролювати виконання плану, оперативно оцінювати відхилення фактичних показників від планових.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Упровадження бюджетування на українських підприємствах зіштовхується з методичними та організаційними проблемами. Крім тимчасових витрат вимагається наявність фахівців в області фінансів та комп’ютерних технологій. Процес упровадження може тривати роками.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни В умовах сучасної кризи планування відіграє важливу роль для діяльності малих і середніх підприємств, на яких вона має найбільший вплив.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Криза відіграє роль фільтра для нерентабельних та неефективних підприємств, усуваючи їх з ринку і надаючи можливість підприємствам з вдалим і актуальним бізнес-планом зайняти свою нішу.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Важливою проблемою планування є забезпечення обґрунтованості плану, його реальності.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Для забезпечення обґрунтованого планування та виконання плану необхідною є підготовка регламенту його складання залежно від розміру підприємства та специфіки діяльності, організаційно-правової форми, належним чином опрацьованої та достовірної інформації.

Проблеми планування на підприємстві в умовах трансформації економічної системи країни Висновок За рахунок планування можна досягти зміцнення підприємства при умові виконання прогнозованих обсягів операційної та інвестиційної діяльності на засадах фінансової стійкості, створення передумов для отримання чистого прибутку, достатнього для самоокупності та самофінансування.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою Адміністративно-командна система - п’ятирічні плани. У директивному порядку розроблялись на всіх рівнях управління — від загальнодержавного до підприємства.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою В умовах ринку різко зростає ступінь нестабільності діяльності підприємств, збільшується конкуренція - директивна система планування стає недієздатною.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою На зміну традиційному перспективному плануванню приходить стратегічне. У США до необхідності виокремлення стратегічного планування як самостійної сфери управлінської діяльності прийшли на початку 70-х років (Ансофф І., Кінг У., Кліланд Д.).

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою Стратегічне планування відрізняється від перспективного: щодо трактування майбутнього. Традиційний підхід - майбутнє може бути передбачене із минулого через екстраполяцію тенденцій. Стратегічне планування - існує багато факторів, які заважатимуть цьому.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою типовим результатом перспективного планування була постановка оптимістичних і нереальних цілей, які відрізнялись від дійсних результатів. Наприклад, за 1959-1990 рр. жоден п’ятирічний план розвитку сільського господарства СРСР не був повністю виконаний.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою Головна особливість стратегічного планування полягає у відсутності припущення, що майбутнє має бути обов’язково кращим від минулого.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою Основа стратегічного планування - аналіз перспектив підприємства, основним завданням якого є виявлення напрямів, небезпек, шансів, окремих надзвичайних ситуацій, які здатні змінити існуючі тенденції.

Стратегія як головний елемент перспективного управління фірмою Висновок Стратегічне планування являє собою сукупність дій і рішень, які приймає керівництво у процесі розробки специфічних стратегій, спрямованих на досягнення організацією своїх цілей.