Суб’єкти господарської діяльності
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
1. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права 2. Індивідуальні підприємці як суб’єкти господарського права 3. Господарські організації: поняття, ознаки, види 4. Особливості правового статусу державних, казенних та орендних підприємств 5. Відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання
1. За економічними показниками і чисельністю працюючих: - малі; - середні; - великі; - мікропідприємства. 2. За сферою діяльності: - промислові; - торгові; - побутового обслуговування населення.
УНІТАРНІ – створені одним засновником: -державні, - комунальні, - на власності об’єднань громадян, - на приватній власності. КОРПОРАТИВНІ – мають два або більше засновників та створюються на основі об’єднання майна.
Структурні одиниці філії представництва відділення Наділяються частиною майна господарських організацій на підставі права оперативного використання; Можуть мати рахунки в установах банку.
Ознаки суб'єктів господарювання: 1) Визначеність організаціно-правової форми суб'єкта господарювання. Організаційна єдність спеціально створена для участі у процесі господарювання колективного об'єднання свідчить про те, що приймати участь у цьому процесі буде не окрема з цієї групи фізична особа, а всі разом як єдиний суб'єкт господарювання. У таких випадках для організаційної участі у безпосередній діяльності і керівництві колективне утворення мають внутрішню структуру і загального керівника. Наявність такої ознаки знаходить свій зовнішній прояв у наявності статуту або індивідуального положення про конкретного суб'єкта господарювання; 2) Легітимність існування у якості суб'єкта господарювання. Державна реєстрація суб'єкта господарювання в установленому законом порядку, тобто факт його легітимації, офіційного визнання його існування у правовому полі України. Тобто обрана громадянином організаційно-правова форма суб'єкта господарювання, яка не зафіксована розпорядженням про його реєстрацію, а стосовно до колективного утворення, крім того, відособленість майна не відображена у його самостійному балансі. Без цього, навіть фактично приймаючі участь у процесі господарювання, окрема фізична особа або група осіб, не можуть розглядатися як суб'єкти господарського права, легальні носії суб'єктивних прав і обов'язків, а також претендувати на їх охорону і захист, передбачений законодавством у рамках забезпечення суспільного господарського порядку.
3) Наявність господарських прав і обов'язків. Для участі у господарській діяльності будь-який суб'єкт господарювання повинен бути наділений необхідними для цього правами і обов'язками. Без цього він не може виконувати завдань, реалізовувати покладені на нього функції і достигати поставлених цілей. 4) Мають відособлену власність. До яких відносяться: основні фонди, обігові кошти, інші цінності. В цьому випадку суб'єкт господарювання є самостійним і не залежить від засновників та учасників. Майно суб'єкта господарювання відокремлюється та закріплюється за ним у правовій формі, елементами якої господарське право визначило установчі документи суб'єкта, самостійний або зведений баланс, який відображає вартість майна суб'єкта в цілому, поточний та інші рахунки в банках. При відсутності майнової відособленості не можна стати учасником господарських відносин, суб'єктом господарського права. 5) Несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями.
Усі суб'єкти господарювання повинні здійснювати свою діяльність у рамках існуючого у країні суспільного господарського порядку, в атмосфері правового поля, не допускаючи економічних правопорушень і злочинів, з застосуванням санкцій, передбачених законодавством..
Власність як економічна категорія - це відносини між людьми з приводу речей, які полягають у присвоєнні або в належності матеріальних благ одним особам і відповідно у відчуженні цих благ від усіх інших осіб. Власник має право використовувати належне йому майно (будівлі, споруди, засоби виробництва, вироблену продукцію, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери тощо) для підприємницької діяльності. Власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству. Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Всі суб'єкти права власності рівні перед законом.
1. Мале підприємництво як складова частина приватного сектора економіки в Україні перебуває в процесі становлення. 2. Мале підприємництво є основою ринкової економіки, її структурно-створюючим елементом. 3. Воно є головним сектором ринкової економіки, найбільш масовим, динамічним і гнучким. 4. Державна підтримка малого підприємництва не обов'язково пов'язана з додатковими фінансовими витратами, головне - виз начення правових і економічних основ розвитку малого підприємництва, установлення відповідних законодавчих прав і гарантій, а також усунення (ліквідація) адміністративних бар'єрів, що заважають становленню і розвитку малого підприємництва. 5. Необхідність державної підтримки в тому, що мале підпри ємництво, незважаючи на значні переваги, є сектором економіки, найбільш чутливим до таких несприятливих чинників, як інфля ція, циклічні коливання, податковий тиск, фінансові труднощі та конкуренція великих корпорацій.
Указ Президента України “Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки” від 25 грудня 2000 року № 1376/2000. Указ Президента України “Про боротьбу з корупцією на 1998-2005 роки” від 24 квітня 1998 року № 367/98 Закон України від 20.03.1991 р. «Про банки і банківську діяльність» (в редакції Закону від 07.12.2000 р.) // Урядовий кур'єр. — 2001. — 17 січня. Закон України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери та фондову біржу» // ВВР УРСР. - № 38. - Ст. 508. Закон України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» // ВВР України. — № 49. — Ст. 682. Закон України від 10.04.1992 р. «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону від 14.03.1995 р.) // ВВР України - 1995. - № 15. - Ст. 99. Закон України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» // ВВР України. - 1993. - № 23. - Ст. 243. Закон України від 05.10.1995 р. «Про боротьбу з корупцією» // ВВР України. - 1995. - № 34. - Ст. 266. Закон України від 07.03.1996 р. «Про страхування» (в редакції Закону від 04.10.2001 р.) // ВВР України. — 2002. — № 7. — Ст. 50.
Закон України від ЗО. 10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // ВВР України. — 1996. — № 51. — Ст. 292. Закон України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» // Голос України. — 1996. — 21 травня. Закон України від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» // ВВР України. — 1996. — № 20. - Ст. 82. Закон України від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» // Урядовий кур'єр. — 1997. — 14 серпня. Типовий статут закритого акціонерного товариства: Додаток № 2 до Положення про порядок створення господарських товариств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.10.96 р. Теньков О.С. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України: Від 16 січня 2003 р. – К.: Вид. А.С.К., 2004. – 720 с. Потюк М. Дочірні підприємства як юридичні особи. – Право України, №1, 1999.
Схожі презентації
Категорії