Презентація на тему:
Модернізація розрахунково-клірингової інфраструктури новації правового регулювання та можливі наслідки

Українська асоціація інвестиційного бізнесу ХХV науково-практична конференція “Професійне управління активами” Модернізація розрахунково-клірингової інфраструктури: новації правового регулювання та можливі наслідки А.Головко, радник Голови правління Всеукраїнського депозитарію цінних паперів Ялта - 2011

Верховна Рада України зареєструвала наступні законопроекти: 1. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження діяльності на фондовому ринку” (№ 8120, внесений Кабінетом Міністрів України). 2. “Про внесення змін до деяких законів України щодо централізації депозитарної системи України” (№ 8510, внесений Народним депутатом України І.М. Прасоловим). 3. “Про похідні (деривативи)” (№ 8576, внесений Народним депутатом України І.М.Прасоловим). 4. “Про внесення змін до деяких законів України щодо консолідації Національної депозитарної системи” (№ 8510/1, внесений Народним депутатом України А.П.Пінчуком). Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено до Кабінету Міністрів України законопроект: 5. “Про систему депозитарного обліку цінних паперів” (до Верховної Ради України не надійшов, реєстраційний номер відсутній)

Зміст новацій законодавства щодо клірингу і розрахунків: 1. Легалізація функціонування юридичної особи, яка має правовий статус центрального депозитарію цінних паперів (законопроекти № 8510 та “Про систему депозитарного обліку цінних паперів”). 2. Розподілення функцій обліку цінних паперів та розрахунків за договорами щодо цінних паперів між НДУ та іншими депозитаріями (законопроект № 8510). 3. Консолідація депозитаріїв верхнього рівня депозитарної системи та створення Центрального депозитарія цінних паперів (далі –ЦДУ) (законопроект № 8510/1). 4. Розподілення функції клірингу та функції розрахунків за договорами щодо цінних паперів між біржами та/або кліринговими установами і депозитаріями (законопроекти № 8120, “Про систему депозитарного обліку цінних паперів”). 5. Легалізація клірингової діяльності за строковими контрактами та похідними цінними паперами, здійснюваної біржами або кліринговими установами; відокремлення її від депозитарної діяльності (законопроект № 8576).

Що таке центральний депозитарій?

Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України (1995 рік) Система Національного депозитарію Система Національного депозитарію створюється з метою: запровадження та обслуговування електронного обігу цінних паперів; нематеріалізації або знерухомлення матеріальних цінних паперів та подальшого обслуговування обігу цінних паперів у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів. Система Національного депозитарію обслуговує всі види цінних паперів, включаючи іноземні, як в матеріалізованій, так і в нематеріалізованій формі. Система Національного депозитарію є основою для створення ефективної з низьким рівнем ризику системи виконання угод з цінними паперами. Система Національного депозитарію може бути кліринговою та виконавчою системою щодо укладання угод по цінних паперах. Кліринговим банком щодо грошових коштів для Національного депозитарію є Національний банк України. Сферою діяльності системи Національного депозитарію є: стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами; уніфікація документообігу по операціях з цінними паперами і нумерація українських цінних паперів згідно з міжнародними стандартами; відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у готівковій, так і у безготівковій формі; реальна поставка чи переміщення з рахунку цінних паперів проти одночасної оплати грошових коштів відповідно до інструкцій клієнта; акумулювання доходів (дивидендів, процентних виплат та виплат по погашенню тощо) по цінних паперах, взятих на обслуговування системою та їх розподіл по рахунках; регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою; розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютерних систем безготівкових рахунків для цінних паперів і грошових виплат, які пов'язані з банківськими та/або іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Функції центральний депозитаріїв на світових ринках (за даними компанії Thomas Murray та ECSDA) Базові функції CSD: 1) здійснює депозитарну діяльність стосовно максимально можливого числа типів, видів і випусків емісійних цінних паперів, що є в обігу на національному ринку цінних паперів; 2) здійснює депозитарну діяльність стосовно всіх випусків емісійних цінних паперів, що є в обігу на організованому ринку; 3) є головним депозитарієм для всіх національних випусків емісійних цінних паперів, якщо умови випуску не передбачають наявності реєстроутримувача, що виконує функції головного облікового інституту; 4) зберігає документи, які засвідчують випуски цінних паперів, відповідно до прийнятої форми випуску, для тих випусків, щодо яких центральний депозитарій є головним: рішення про випуск, глобальні сертифікати та/або інші документи відповідно до національного законодавства; 5) відкриває кореспондентські рахунки та інші рахунки в цінних паперах депозитаріям-резидентам, а також рахунки в цінних паперах іншим резидентам, для яких допускається відкриття рахунків у центральному депозитарії, здійснює ведення цих рахунків; 6) відкриває кореспондентські рахунки центральним депозитаріям інших країн та міжнародним депозитарно-кліринговим організаціям, здійснює ведення цих рахунків; 7) відкриває кореспондентські рахунки в центральних депозитаріях інших країн та в міжнародних депозитарно-клірингових організаціях, а також необхідні для здійснення депозитарних операцій грошові рахунки в необхідній валюті; 8) відкриває кореспондентські рахунки в інших організаціях-нерезидентах, що здійснюють ведення обліку цінних паперів своїх клієнтів, кореспондентські рахунки таким організаціям, якщо це допускається національним законодавством; 9) відкриває рахунки в цінних паперах іншим нерезидентам, для яких допускається відкриття рахунків у центральному депозитарії, здійснює ведення цих рахунків.

Функції центрального депозитарію (продовження) 10) здійснює кліринг за правочинами з цінними паперами; 11) здійснює перекази цінних паперів за результатами всіх договорів, укладених на організованому ринку цінних паперів; 12) здійснює перекази цінних паперів за результатами договорів, укладених на неорганізованих ринках цінних паперів; 13) забезпечує можливість використання режиму «поставка проти платежу» за договорами, укладеним на організованому та неорганізованому ринках цінних паперів; 14) забезпечує систему розрахунків «правочин за правочином» у режимі реального часу, а також системи розрахунків з використанням клірингу протягом одного дня з моменту укладання договору або в інший строк, передбачений його умовами; 15) здійснює ведення грошових рахунків депонентів у національній та іноземній валютах, виконання центральним депозитарієм цієї функції як кредитною організацією; 16) проводить грошові розрахунки за вчиненими з цінними паперами правочинами і виплата по цінних паперах zк кредитна організація; Кредитування цінним паперами, заставні операції, операції РЕПО: 17) підтримує систему кредитування цінними паперами з метою гарантування розрахунків за укладеними договорами; 18) виступає як третя сторона, що гарантує виконання умов договорів, по заставних операціях, договорах тристороннього РЕПО та в інших необхідних випадках. До додаткових функцій CSD належить: 19) здійснення функцій національної організації, що нумерує - присвоєння міжнародних кодів ISIN випускам цінних паперів і національних реєстраційних кодів; 20) інші функції (близько 18 функцій).

Ексклюзивні функції центрального депозитарію порівняно з депозитаріями другого (нижнього) рівня (кастодіанами, зберігачами): 1) CSD – розрахунковий депозитарій, що відповідає за поставку цінних паперів проти оплати (100% діючих установ зі статусом CSD); 2) CSD – клірингова установа (61% діючих установ зі статусом CSD); 3) CSD – установа, що обслуговує виключно емітентів емісійних цінних паперів (91% діючих установ зі статусом CSD) Решта функцій, здійснюваних CSD, притаманна і депозитарним установам нижнього рівня (“кастодіальні функції”)

Схема взаємодії за участю центрального депозитарія як клірингової установи (реалізована в Україні, за винятком єдиного центрального депозитарію) Фондова біржа Центральний депозитарій цінних паперів Розрахунковий банк

Схема взаємодії, що пропонується до реалізації в Україні (законопроект № 8120, законопроект “Про систему депозитарного обліку цінних паперів”) Замовлення на купівлю-продаж

Визначення поняття “кліринг”

Визначення поняття “клірингова діяльність”

Визначення поняття “клірингова установа”

Визначення поняття “центральний контрагент”

Управління ризиками післяторговельного обслуговування біржової торгівлі

Визначення поняття “центральний депозитарій” (законопроект № 8510) “Національний депозитарій є центральним депозитарієм цінних паперів в Україні.” 2. “Для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку у формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний депозитарій. Національний депозитарій функціонує у формі публічного акціонерного товариства. Уповноважений орган управління часткою держави у статутному капіталі Національного депозитарію визначається Кабінетом Міністрів України”. 3. “До виключної компетенції Національного депозитарію цінних паперів в Україні належать: обслуговування обігу державних цінних паперів, в тому числі провадження депозитарної діяльності з державними цінними паперами; зберігання глобальних сертифікатів цінних паперів та тимчасових глобальних сертифікатів цінних паперів. Національний депозитарій не має права провадити розрахунки за договорами щодо обігу цінних паперів, укладеними на фондовій біржі за виключенням: договорів щодо цінних паперів, розміщених за межами України; тимчасового провадження розрахунків за договорами щодо обігу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, у випадках, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.” 4. “Іншим учасниками Національної депозитарної системи забороняється виконувати функції, що віднесені цим законом до виключної компетенції Національного депозитарію.”

Визначення поняття “центральний депозитарій” (продовження) (законопроект № 8510/1) «Верхній рівень – це центральний депозитарій, що веде рахунки для зберігачів, здійснює розрахунки за договорами щодо цінних паперів та може здійснювати кліринг за такими договорами, встановлює договірні двосторонні повнофункціональні кореспондентські відносини щодо цінних паперів з депозитаріями інших країн, зобов’язаний мати спеціальні грошові рахунки та рахунки у цінних паперах в депозитарних установах інших країн і відкривати такі рахунки депозитарним установам інших країн». «Обслуговування обігу державних цінних паперів, в тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює центральний депозитарій”. «Розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснює центральний депозитарій, який забезпечує поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Депозитарій може провадити кліринг, що передує розрахункам, якщо це передбачено договором про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів». “Центральний депозитарій – юридична особа, яка утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства». Акціонерами центрального депозитарію можуть виступати держава в особі органу виконавчої влади, уповноваженого управляти державним майном, Національний банк України, зберігачі цінних паперів, фондові біржі та депозитарні установи інших країн. Частка кожного акціонера в статутному капіталі центрального депозитарію, в тому числі опосередкованого володіння, не повинна перевищувати п‘яти відсотків, крім держави, частка якої не повинна перевищувати двадцяти п‘яти відсотків статутного капіталу».

Визначення поняття “центральний депозитарій” (продовження) Законопроект “Про систему депозитарного обліку цінних паперів” 1. “Центральний депозитарій — юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства”. Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дати реєстрації у встановленому порядку Комісією Правил Центрального депозитарію. . . Акціонерами Центрального депозитарію може виступати лише держава, Національний банк України, депозитарна установа та фондова біржа.” 2. “Центральний депозитарій провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування емісій, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо цінних паперів власної емісії на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до отриманих депозитарних активів . . . Клієнтами Центрального депозитарію є емітенти, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти та клірингові установи.” 3. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів проводятся шляхом переказу: коштів фондовою біржею, кліринговою установою або розрахунковим банком на відповідні рахунки в порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією; цінних паперів Центральних депозитарієм на відповідні рахунки на підставі зереєстрованих в Комісії Правил Центрального депозитарію.” 4. “Центральний депозитарій на підставі укладеного з емітентом договору може забезпечувати здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, а також отримувати доходи за цінними паперами на окремий поточний рахунок для подальшого переказу коштів на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів. Депозитарні установи та депозитарії-кореспонденти зараховують зазначені кошти власникам цінних паперів на їх рахунки. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію, депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів.”

Консолідація депозитаріїв Лише один із законопроектів (8510/1) містить механізми створення центрального депозитарію шляхом консолідації нині діючих, а саме шляхом: а) злиття Національного депозитарію України з іншим (іншими) товариством (товариствами), яке (які) має (мають) ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію та ліцензію на здійснення розрахунково-клірингової діяльності; або б) приєднання Національного депозитарію України до іншого товариства, яке має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію та ліцензію на здійснення розрахунково-клірингової діяльності; або в) приєднання іншого товариства, ніж Національний депозитарій України, яке має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію та ліцензію на здійснення розрахунково-клірингової діяльності, до Національного депозитарію України; або г) отримання Національним депозитарієм України у власність цілісного майнового комплексу іншого (інших) товариства (товариств), яке (які) має (мають) ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію та на здійснення розрахунково-клірингової діяльності; або д) отримання іншим товариством, ніж Національний депозитарій України, яке має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію та ліцензію на здійснення розрахунково-клірингової діяльності, у власність цілісного майнового комплексу Національного депозитарію України; або е) створення нового акціонерного товариства, статутний капітал якого формується шляхом обміну його акцій на акції депозитаріїв, які мають ліцензії на здійснення депозитарної діяльності депозитарію та здійснення розрахунково-клірингової діяльності (у тому числі Національного депозитарію України) на день набрання чинності цим Законом.

Пункт 26 листа Уряду України (грудень 2010 р.) Міжнародному валютному фонду “З метою поліпшення функціонування системи обліку та клірингу цінних паперів, підвищення довіри до ринків та стимулювання розвитку ринків капіталу, ми маємо намір об'єднати у 2011 році два існуючих депозитарії, створивши єдиний центральний депозитарій, який цілковито відповідатиме міжнародно узгодженим стандартам. Центральний депозитарій буде управлятися в найбільш прозорий спосіб, базуючись на визнаних принципах корпоративного управління для забезпечення представництва інтересів учасників ринку та держави. Участь держави буде передбачати створення ефективної відповідної законодавчо-нормативної бази та зведення до мінімуму використання фінансування за рахунок державних коштів.”

Можливі наслідки