Презентація на тему:
Міжнародна економічна інтеграція

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: “ Міжнародна економічна інтеграція” Виконала: Студентка групи ФК-34 Кузьмук О. В. Викладач: Бабінська О.В.

Основними передумовами МЕІ є: формування спільного міждержавного господарського простору; соціально-економічна однорідність національних господарств; наявність тривалого періоду і досвіду взаємного економічного співробітництва; географічна близькість, наявність спільних кордонів; цілеспрямована діяльність державних органів, партій, соціальних груп і класів щодо напрямку інтеграційного процесу.

З 1947 по 1995 р. у світі було створено більш 60 інтеграційних угруповань. Об'єднання останніх визначалося цілою низкою передумов: схожість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається між промислово розвиненими або між країнами, що розвиваються; • географічна наближеність країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично сформованих економічних зв'язків;  • спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами в області економічног о розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо. За своєю сутністю економічна інтеграція покликана вирішити низку конкретних проблем, які реально існують перед країнами, що інтегруються; • демонстраційний ефект. У країнах, що входять до інтеграційних об'єднань, як правило, відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного росту, зниження інфляції, ріст зайнятості і т.д.), що справляють певний психологічний вплив на інші країни. Демонстраційний ефект має прояв, наприклад, у бажанні країн колишнього СРСР якнайшвидше стати членами ЄС, навіть не маючи для цього макроекономічних передумов; • «ефект доміно». У цілому країни утворюють інтеграційні об'єднання, що, незважаючи на численність у сучасної світовій економіці та різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі. 

Європейський Союз є найвпливовішим інтеграційним об’єднанням сучасності. Початок його створення пов’язаний з укладанням угоди про функціонування Європейського об’єднання вугілля і сталі у складі Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга (1951 рік).

Зони вільної торгівлі (1958 – 1969 рр.); Митний союз (1968 – 1976 рр.); Європейська валютна система (1979 р.); Європейський парламент (1979 р.); Спільний ринок (1987 – 1992 рр.); Економічний союз (1993 – до сьогодення); Європейський валютний інститут (1994 р.); Безготівковий обіг євро (1999 р.); Введення євро в готівковий обіг в 12-ти країнах-членах ЄС (2002 р.). У 1957 р. була укладена угода щодо створення Європейського економічного співтовариства. З часом були створені:

Інституціональна структура ЄС ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПОЛІТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Комісія ЄС (КЄС) Виконавчий орган складається з голови і виконавчої комісії, які призначаються урядами країн-членів ЄС за встановленою квотою. Економічна і соціальна рада Консультативний орган. Складається з 183 чол., які призначаються на 4 роки урядами країн-членів ЄС . Європейський Парламент Складається з 518 депутатів, які обираються прямим загальним голосуванням громадян країн-членів Контрольна палата Складається з 12 чоловік, які призначаються на 4 роки главами держав. Рада ЄС (Рада Міністрів ЄС). Сесії проводяться у разі необхідності на рівні міністрів, які відповідають за ту чи іншу форму діяльності. Суд ЄС Складається з 13 суддів і 6 генеральних адвокатів.

Європейський Союз(1993 р.) Єдина зовнішня політика у галузі базпеки Європейське співтовариство Договори про створення: ЄОВС – 1952 р. ЄЕС – 1957 р. Євроатом – 1957 р. Співробітництво у сфері правосуддя і внутрішньої політики

Регіональні сегменти загальноєвропейської економічної інтеграції Європейський континентальний ринок Балтій-ський ринок ЦЕФТА ЄС ЄАВТ СНД ЧЕС

Поле регіональних інтересів України УКРА-ЇНА ЦЄВЗТ Балтійський ринок ЄАВТ ЄС ЧЕС СНД

Розвиток відносин з Європейським Союзом у довгостроковій перспективі має залишатися одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України. Основні зусилля мають спрямовуватися на: - інтеграцію господарства України у загальноєвропейський економічний простір шляхом розширення доступу українських товарів на європейські ринки, ліквідацію технічних бар'єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації; - підтримку вітчизняних товаровиробників і вдосконалення міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів; - гармонізацію економічного законодавства у відповідності до стандартів ЄС і ГАТТ/СОТ та створення економічних і правових передумов для створення зони вільної торгівлі Україна-ЄС.