Презентація на тему:
НАТО як міжнародна організація безпеки і оборони

НАТО як міжнародна організація безпеки і оборони

Визначення безпеки Безпека – діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства, народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної згубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей, завдати невідшкодовних збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку

Елементи безпеки Наукова теорія (філософія), доктрина (концепція), політика, стратегія і тактика забезпечення безпеки Сукупність міжнародних і громадських (недержавних) інститутів і організацій, які забезпечують безпеку особистості та суспільства Засоби, методи і способи забезпечення безпеки

Типи безпеки За масштабом – міжнародна, регіональна, локальна За рівнями суб’єктності – особиста, суспільна, державна, колективна За суспільними сферами – політична, економічна, соціальна, гуманітарна, психологічна, військова, культурна

Міжнародні організації безпеки

Поширені в Україні стереотипи щодо НАТО НАТО була причиною “холодної війни” НАТО – це лише військова організація агресивного характеру НАТО – це світовий агресор і поліцейський НАТО – це організація, в якій домінують США (як колись СРСР домінував у Варшавському договорі) Сучасний світ НАТО не потребує НАТО керує військами держав-членів НАТО прагне до розширення, аби залучити до своїх операцій нове “гарматне м’ясо” Розширення НАТО спрямовано проти Росії Членство в НАТО вимагає високих оборонних витрат

Що таке НАТО?

Що спонукало країни Заходу до cтворення Організації Північноатлантичного договору? взаємна недовіра у відносинах колишніх союзників по антигітлерівській коаліції розбіжності в соціально-політичному ладі, системі цінностей і ідеології намагання Сталіна встановити контроль над країнами Східної та Центральної Європи

Фактори, що вплинули на формування НАТО

Події, що призвели до стану “холодної війни”: конфлікт навколо Ірану (Фултонська промова У.Черчеля 08.03.1946 р. – “Москва перегородила Європу залізною завісою”) підтримка керівництвом СРСР комуністів Греції, які розв'язали громадянську війну (жовтень 1946 р.) Доктрина Трумена (березень 1947 р.) відмова СРСР від плану Маршала (1947 р.) Комінформ (вересень 1947 р.) прихід комуністів до влади в Чехословаччині, де вони не мали підтримки більшості населення (лютий 1948 р.) блокада Західного Берліну радянською стороною (літо 1948 р.) Крім того, західні країни лякала радянська територіальна (180 тис. кв. км нових територій – 2,23 млн. населення) і військова експансія (1946 р. армія в СРСР становила 6 млн. чоловік, США, Великобританія, Канада – 870 тис. замість 4720 тис. в 1945 р.); на стосунки колишніх союзників також впливали розбіжності щодо мирної розбудови Європи (Німеччина, Австрія)

Процес створення організації Дюнкерський договір (1947 р.) Західний союз (17.03.1948 р. – Брюссель). Ініціатори: Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург (договір про співпрацю та колективну оборону) Переговори представників Західного союзу, США і Канади. (липень 1948 – лютий 1949 рр.) Підписання Північноатлантичного пакту (4 квітня 1949 р.) 1954 р. СРСР запропонував прийняти його до НАТО, але дістав відмову

Суть Північноатлантичного договору складений в дусі Статуту ООН – легітимність організації містить зобов'язання: а) країн-членів стосовно одна до одної б) стосовно до організації 1. Вирішувати всі міжнародні спори (як можливі учасники) мирними засобами (Ст. 1) 2. Сприяти розвитку мирних і дружніх міжнародних відносин (Ст. 2) 3. Розвивати оборонні можливості як індивідуальні, так і колективні 4. Проводити консультації в разі загрози небезпеки якійсь країні 5. Напад на одну з країн означає напад на всіх членів Альянсу (Ст.5) 6. Створення єдиного офіційного органу – Північноатлантичної ради (ПАР) 7. Принцип “відкритих дверей” – готовність приймати нових членів (ст.10) 8. Можливість перегляду та виходу з Договору (ст.12,13)

Структура та основи функціонування НАТО

Структурна схема НАТО

Керівні органи НАТО

Військова складова НАТО Особливості: НАТО не має власних збройних сил. Більшість сил, що надані в розпорядження Альянсу, залишаються під національним командуванням Винятком з цього правила є: а) інтегровані елементи військових штабів; б) структури ППО; в) деякі складові системи зв'язку; г) військово-морські сили постійного базування

Загальне керівництво військовою структурою здійснює Військовий комітет – вищий військовий орган Альянсу. * стратегічний – існує два командування – 1-стр. командування з операцій зі штабом у м. Монс (Бельгія) 2-стр. командування з трансформації зі штабом у м.Норфолк (США). * оперативний – два командування об'єднаних сил у м. Неаполь (Італія) і у м. Брюмсун (Нідерланди) * тактичний – шість командувань(два в Німеччині та по одному в Іспанії, Туреччині, Італії і Великобританії.

Трансформація НАТО 1. Причини: а) зміна ситуації в світі, б) необхідність збереження оборонних можливостей 2. Нові загрози і фактори нестабільності (безпека в глобальному контексті) 3. Посилення обороноспроможності, адаптація і модернізація військових структур. (Лондонська декларація 16-ти – липень 1990 р.)

Етапи розвитку і стратегічні концепції НАТО

Сучасна стратегічна концепція (1999 р. – самміт у Вашингтоні) Мета НАТО – захищати свободу та безпеку всіх членів Альянсу Підхід до безпеки у ХХІ ст. Альянс прагне зберегти мир і зміцнити безпеку та стабільність євроатлантичного регіону. Для цього необхідно: а) діяти як організація, що забезпечує стабільність у євроатлантичній зоні; б) слугувати форумом для проведення консультацій у галузі безпеки; в) забезпечувати стримування і оборону проти будь-якої агресії, спрямованої проти будь-якого члена НАТО; г) робити внесок в ефективне запобігання конфліктам і брати активну участь у врегулюванні кризових ситуацій д) розвивати партнерство, співпрацю і діалог з іншими країнами євроатлантичної зони Визначила ризики в галузі безпеки як “багатовекторні та важко передбачувані”

етнічні конфлікти порушення прав людини політична дестабілізація розповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї та засобів її доставки терористичні дії, саботаж організована злочинність Нові ризики і фактори нестабільності:

Напрями трансформації Скорочення збройних сил країн-членів НАТО Реорганізація командної структури (65-20-11) Співпраця НАТО та ЄС в галузі безпеки Партнерство заради безпеки (РЄАП: 26+20, ПЗМ, Середземноморський діалог: 26+7) Особливе партнерство з Росією та Україною Зміщення акцентів діяльності з військових на політичні Допомога країнам потенційним членам в підготовці до вступу до організації (політика відкритих дверей) Розширення цивільного виміру діяльності: у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації наукова програма «Безпека через науку» цільові та трастові фонди ПЗМ

Напрями еволюції НАТО Політичні цілі Військова стратегія/доктрина Геополітичний простір Членство Стосунки з іншими структурами в галузі безпеки Стосунки з державами, які не входять до складу НАТО Внутрішні принципи „Висновки з нових реалій” Військові інфраструктури

На досягнення цієї мети були спрямовані три ключові ініціативи, проголошені на Празькому самміті у листопаді 2002 р.: створення Сил реагування НАТО; реформа військовокомандної структури; вдосконалення своєї спроможності виконувати нові місії Альянс посилює військові ресурси і адаптує їх до нових умов

Еволюція НАТО – висновки Від усвідомлення загрози – до структур з чітко визначеними можливостями Від політики утримання від воєнних дій – до політики стабільності Від захисту території Альнсу – до переорієнтації сил на стабільність та захист прав людини Від масштабних структур – до легких/мобільних сил Від „атлантицизму” – до глобальних турбот Від акценту на збройні сили – до підходу, орієнтованого на результат

Розширення політичних і стратегічних інтересів Заходи з врегулювання криз Діалог з питань озброєння та роззброєння Співпраця з партнерами (РАЕП, ПЗМ, Середземноморський діалог) Розширене розуміння і тлумачення загроз і небезпек (більш широкий підхід до безпеки) Агресія проти членів договору Етнічні конфлікти Тероризм Поширення ядерної зброї Організована злочинність Неконтрольована міграція Торгівля наркотиками і людьми Екологічна нестабільність Відмивання грошей, корупція Розширення геостратегічного простору дії Альянсу (дії за межами території, визначеної договором – ст. 5 Стратегічної концепції 1999 р.) - 1990 р. – допомога Кувейту (проти Ірану) - 1994 р. – Боснія, Герцеговина - 1999 р. – Югославія - 2002 р. - Афганістан 2004 р. (26 країн) 1999 р. (19 країн) 1949 р. (12 країн) 1955 р. (15 країн) 1982 р. (16 країн) Розширення НАТО відкритий Альянс, але успішний Альянс… дилема розширення 2008 р. (28 країн)

Основні критерії щодо членства в Альянсі демократія ринкова економіка добросусідство етнічна безпека демократичний контроль над збройними силами можливість сприяння безпеці Альянсу громадська підтримка НАТО суспільством

Вимоги щодо вступу країн до НАТО – І Вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом Демонструвати відданість принципам верховенства права та прав людини Вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин Встановлювати належний демократичний контроль над своїми збройними силами Утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН Сприяти розвитку мирних та дружніх відносин шляхом зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності та благополуччя Продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі Партнерство заради миру та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО

Вимоги щодо вступу країн до НАТО – ІІ Демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за довкілля Робити свій внесок військового характеру в колективну оборону та у виконання нових завдань, що поставлені перед Альянсом, а також будуть готові взяти на себе зобов’язання щодо поступового удосконалення свої обороноздатності Належним чином брати участь у роботі установ НАТО Прагнути до здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності Створювати через національну програму необхідну структуру з питань планування та виконання таких оборонних бюджетів, які б відповідали визначеним пріоритетам у сфері оборони та передбачали б відповідні схеми навчання для ознайомлення персоналу з існуючою в НАТО практикою та процедурами з метою підготовки до можливої в майбутньому участі в роботі структур Альянсу Знайомитися з належними правовими механізмами та угодами, якими керується НАТО для забезпечення співробітництва у своїй структурі та формальним юридичним процесом, що передує членству

Висновки: 1. НАТО є трансатлантичною військово-політичною структурою, яка забезпечує вирішення проблем, що виникають у галузі безпеки 2. Змінюється характер загроз і засоби реагування на них, проте засадничі принципи Альянсу залишаються незмінними 3. НАТО еволюціонує і перетворюється з організації, що відігравала роль щита колективної оборони, на керівну організацію в галузі безпеки в значно ширшому сенсі, яка являє собою співтовариство, об'єднане спільними інтересами, так само, як і спільними цінностями.

Дякую за увагу!