Презентація на тему:
Европейська інтеграція

Сергій Штукарін Керівник проектів ВГО “УАЄС” www.eustudy.at.ua Європейська інтеграція шлях до субсидіарності

ЗМІСТ Європейська інтеграція: від задумів до перших практичних кроків Рада Європи: історія, інституції та конвенції з питань самоврядування Європейський Союз: історія, інституції, прийняття рішень та концепція субсидіарності

Європейська інтеграція Данте Аліг’єрі (1308 р.) - проект відновлення Римської імперії в межах християнської Європи - реалізовувався зусиллями королів Карла Великого, Оттона І, Карла V П’єр де Буа (радник короля Франції Філіпа XIІІ, поч. XIV) - план “Повернення Святої землі” - собор монархів під егідою Папи та арбітражного трибуналу, спільна боротьба проти мусульман

Європейська інтеграція Герцог де Сюллі (радник короля Франції Генріха IV, 1617 р.) - ідея “Великого плану” - федерація з 15 християнських держав, на чолі з сенатом, європейська армія для боротьби із загрозами Вільям Пенн (1693 р.) - публікація “Есе щодо сучасного та майбутнього миру в Європі” - європейський парламент Абат де Сен-П’єр (1713 р.) – “Проект вічного миру в Європі” - конгрес

Європейська інтеграція Еммануїл Кант (1795 р.) – “Проект вічного миру в Європі” - конгрес, рішення якого є обов’язковими для держав-учасниць Джузеппе Мацціні, Віктор Гюго (XIX ст.) - звільнення від монархічної влади, об’єднання в межах єдиної Європи Фрідріх фон Генц, Йоганн Каспар Блунтшлі – “концерт” європейських держав

Європейська інтеграція Й.Альтузіус, Ш.Монтеск’є, Ж.Руссо, Прудон - теорія європейського федералізму Клод Анрі де Сен-Сімон (1814 р.) - роздуми про єднання народів Європи в політичне ціле, зі збереженням незалежності Віктор Гюго (1849, Конгрес друзів миру в Парижі) - заклик до створення Сполучених Штатів Європи

Європейська інтеграція Ричард Куденхофе-Калергі (1922 р.) - стаття “Пан-Європа - проект”, створення європейського бюро, третейський договір, митний союз, єдина економіка Конституція Сполучених Штатів Європи (на кшталт конституції США). Парламент - з двох палат: народів та держав. Єдине утворення назовні, свобода кожної з держав всередині. Федеральний суд. Кодифікація права.

Європейська інтеграція 1923 рік - у Відні заснована Пан-Європейська спілка, національні комітети у близька 20 країнах Європи 1926 рік - у Відні перший Європейський конгрес (2 тисячі делегатів, 24 держави) - заклик до створення Європейської конфедерації: безпека, суверенітет, суд, військовий, митний та валютний союз, розвиток культури, захист меншин

Європейська інтеграція 1929 рік - Арістид Бріан (МЗС Франції, голова Пан-Європейської спілки) - виступ на Асамблеї Ліги Націй, заклик утворити європейську федерацію 1930 рік – “Меморандум про організацію федеративного європейського союзу” (поняття: спільний ринок, митний союз, рух товарів, капіталів та громадян, захист економічно відсталих регіонів, спільнота європейських народів)

Європейська інтеграція 19.09.1946 - промова У. Черчилля в університеті Цюриха - підтримка ООН, відтворення Європи - створення Сполучених Штатів Європи. Перший практичний крок - Рада Європи. 1947 - доктрина Трумена та “План Маршалла” - ставка на уніфікцію Європи 17.03.1948 - в Брюселі 5 країн створили Західноєвропейський Союз (Бенілюкс, Франція, Велика Британія) - колективна самооборона на 50 років

Європейська інтеграція 04.1948 - Європейська організація економічного співробітництва (16 держав-учасниць Плану Маршала) 7-10 травня 1948 р. - Конгрес європейських рухів в Гаазі “Конгрес Європи” - Звернення до Європейців - утворення Європейського Союзу, зі складу держав, що гарантують права людини і основні свободи.

Рада Європи Липень 1948 - меморандум французького уряду про створення Європейського Союзу - під впливом рішень Гаазького конгресу 18 серпня 1948 - проект переданий на розгляд Західноєвропейського Союзу 28 січня 1949 - досягнуто компроміс 5 травня 1949 - у Лондоні підписано Статут Ради Європи (5 країн ЗЄС, Італія, Данія, Ірландія, Норвегія, Швеція)

Рада Європи Основні завдання Ради Європи: Захист та зміцнення плюралістичної демократії в Європі Захист прав людини Сприяння розвитку соціальної єдності та культурного співробітництва на Європейському континенті Гарантія миру на Європейському континенті

Рада Європи Інституції Ради Європи: Комітет міністрів Парламентська Асамблея Конгрес місцевих та регіональных влад Ради Європи Європейський суд з прав людини Генеральний секретаріат

Рада Європи Конгрес місцевих та регіональних влад РЄ: 1957 - Постійна Конференція місцевих і регіональних влад Європи. 14.01.1994 - Конгрес місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ) - постійний консультативний орган РЄ 2003 - назву замінено на “Конгрес місцевих і регіональних влади Ради Європи”.

Рада Європи Конгрес місцевих та регіональних влад РЄ: Палата місцевих влад Палата регіонів 318 повних членів та 318 заступників Представлені понад 200 000 європейських муніципалітетів та регіонів Президент - Явуз Мілдон, Туреччина Генеральний секретар Ульрих Бонер

Рада Європи Делегація України у Конгресі (12 осіб): Указ Президента України № 373/2008 "Про склад делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2008–2009 роки" ЛУК'ЯНЧЕНКО Олександр Олексійович – Донецький міський голова (Заступники представників України в Палаті місцевих влад Конгресу) САЛИГІН Васілій Вікторовіч – голова Харківської обласної ради (Представники України в Палаті регіонів Конгресу)

Рада Європи Сучасний стан Ради Європи: 800 мільйонів європейців 47 країн членів (+5 країн спостерігачів) Генеральний Секретар - Террі Девіс Сайт: www.coe.int Україна приєдналася 9 листопада 1995 і стала 37-ю країною у складі РЄ. Бюро Інформації РЄ в Києві: www.coe.kiev.ua

Рада Європи Конвенції з місцевого самоврядування: Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 (діє з 1988), Європейська хартія міст (І-1992, ІІ-2008), Європейська конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Європейська хартія участі молоді у місцевому і регіональному житті

Рада Європи Європейська хартія місцевого самоврядування: “Місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.”

Рада Європи Європейська хартія місцевого самоврядування: “Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. Це положення ніяким чином не заважає використанню зборів громадян, референдумів або будь-якої іншої форми прямої участі громадян, якщо це дозволяється законом.”

Рада Європи Європейська хартія місцевого самоврядування: “Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом”.

Рада Європи Європейська хартія міст – ІІ: Маніфест нової урбаністики - “Стале місто знань і солідарності” “наши горожане не смогут в полной мере обеспечить жизнь своего города, если одновременно они не будут ответственными, активными и информированными гражданами.” “мы подтверждаем нашу приверженность принципу субсидиарности, который регулирует должное распределение полномочий между европейским, национальным и местным уровнем.”

Рада Європи Європейська хартія міст – ІІ: Маніфест нової урбаністики «Этот принцип должен применяться, например, как на широких городских надкоммунальных пространствах, так и на внутрикоммунальных территориях (кварталах, округах, районах), которые также должны иметь выборные собрания, бюджет и полномочия на местах.»

Рада Європи Європейська хартія міст – ІІ: Маніфест нової урбаністики «Помимо этого, распределение территориальных полномочий и ответственности должно сопровождаться на всех соответствующих уровнях выделением необходимых средств, прежде всего финансовых, для выполнения в полном объеме этих задач.”

Європейський Союз 9.05.1950 – Декларація Шумана: Робер Шуман, міністр закордонних справ Франції озвучує план об’єднання вугільної та сталеварної промисловості Франції та західної Німеччини (відкрите для інших країн Європи), План запропонований Жаном Моне (французький міністр) і підтриманий Конрадом Аденауером (канцлер Федеративної Республіки Німеччина)

Європейський Союз Ідею ЄСВС підтримали американці, як спосіб об’єднання Європи й розв’язання конфлікту між Францією та Німеччиною навколо Міжнародної Влади у Рурі, яку нав’язали французи для контролю над виробництвом вугілля та сталі в Німеччині – нове протистояння План не підтримали англійці, розпочали власний проект європейської інтеграції - Європейську асоціацію вільної торгівлі

Європейський Союз 18 квітня 1951 року: Паризький договір – Угода про створення Європейської спільноти вугілля та сталі за участю Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Більгії, Люксембургу (Бенілюкс з 1948) Угоду укладено на 50 років. В 2002 році ЄСВС припинила своє існування.

Європейський Союз 25 березня 1957 року: Римські договори: Угода про створення Європейської Економічної Спільноти (ЄЕС), Угода про створення Європейської спільноти з атомної енергії (Євроатом) Угоди вступили в дію з 1 січня 1958 року. Додаток – конвенція про спільні інституції: Парламентську Асамблею та Суд

Європейський Союз Інституції співтовариств: ЄСВС: Висока влада, Спеціальна Рада міністрів ЄЕС: Комісія Рада міністрів Євроатом: Комісія Рада міністрів Парламентська Асамблея Суд Європейських Співтовариств

Європейський Союз 8 квітня 1965: Угода про злиття органів трьох Спільнот. ЄСВС, ЄЕС та Євроатом - спільна Рада міністрів і Комісія 7 - 10 червня 1979: Перші прямі вибори до Європейського Парламенту 17 лютого 1986: Єдиний Європейський Акт – посилення Європарламенту, Суд Першої Інстанції, розширення сфер відповідальності Європейських Спільнот, “субсидіарність”

Європейський Союз 7.02.1992: Маастрихтська Угода – Угода про Європейський Союз 1.11.1993: набуття чинності УЄС, ЄЕС змінює назву на ЄСп, запровадження громадянства ЄС 1.01.1994: початок функціонування Єдиного внутрішнього ринку 2.10.1997: Амстердамська Угода 26.02.2001: Угода в Ніцці

Європейський Союз 1 січня 1973: Перше розширення: Данія, Великобританія, Ірландія (6 + 3) 1981: Греція (9 + 1) 1986: Іспанія, Португалія (10 + 2) 1990: Східна Німеччина (12) 1995: Австрія, Фінляндія, Швеція (12 + 3) 2004: Литва, Латвія, Естонія, Кипр, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Мальта, Чехія (15 + 10) 2007: Болгарія, Румунія (25 + 2)

Європейський Союз Офіційні країни-кандидати: Туреччина Хорватія Македонія Потенційні кандидати: Албанія Боснія і Герцоговіна Монтенегро Сербія Косово Україна (?) Бєларусь (?) Молдова (?) Російська Федерація (?)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ РЕГІОНИ / МУНІЦИПАЛІТЕТИ ГРОМАДЯНИ ‘ “Другий стовп” “Третій стовп” “Перший стовп”

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ РЕГІОНИ / МУНІЦИПАЛІТЕТИ ГРОМАДЯНИ ‘ “Другий стовп” “Третій стовп” “Перший стовп” Європейське спільнота з вугілля та сталі (ECSC) 1951-2002 Європейська спільнота з атомної енергії (Euroatom) 1957 Європейська (Економічна) Спільнота (EEC/EC) 1957 1992 Спільна зовнішня та безпекова політика (CFSP) 1992 Право-суддя та внутрішні справи (JHA) 1992

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ РЕГІОНИ / МУНІЦИПАЛІТЕТИ ГРОМАДЯНИ ‘ “Другий стовп” “Третій стовп” “Перший стовп” ECSC Euroatom EEC/EC CFSP JHA Рада Європейського Союзу (Рада міністрів) Європейська Комісія Європейський Парламент Європейський Суд Суд Аудиторів Європейський Центральний Банк Європейська Рада

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ РЕГІОНИ / МУНІЦИПАЛІТЕТИ ГРОМАДЯНИ ‘ “Другий стовп” “Третій стовп” “Перший стовп” Спільні стратегії Спільні дії Спільні позиції Спільні позиції Рамкові рішення Рішення Конвен-ції РЕГУЛЮВАНННЯ, ДИРЕКТИВИ, РІШЕННЯ, РЕКОМЕНДАЦІЇ, ДУМКИ ‘ “Другий стовп” “Третій стовп” “Перший стовп” Європейська Комісія Європейський Парламент Рада Європейського Союзу (Рада міністрів) Європейська Рада

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ РЕГІОНИ / МУНІЦИПАЛІТЕТИ ГРОМАДЯНИ ‘ “Другий стовп” “Третій стовп” “Перший стовп” РЕГУЛЮВАНННЯ – Безпосередньо стосуються кожного без необх. вживання національн. заходів ДИРЕКТИВИ – Встановлюють цілі, але кожна держава самостійно вирішує щодо механізмів впровадження на національному рівні. Обов’язковим є лише результат, а не правові заходи його досягнення РІШЕННЯ – спрямовані на конкретного реципієнта. Є обов’язковими для всіх, кого стосуються РЕКОМЕНДАЦІЇ, ДУМКИ – не обов’язкові Європейська Комісія Європейський Парламент Спільні стратегії Спільні дії Спільні позиції Спільні позиції Рамкові рішення Рішення Конвен-ції Рада Європейського Союзу (Рада міністрів) Європейська Рада

Європейський Союз Основною процедурою прийняття рішень в Європейському Союзі є процедура спільного прийняття рішень (codecision) Використовуючи цю процедуру, приймаються 2/3 усіх рішень Інші процедури: консультація (consultation), співпраця (cooperation)

Європейський Союз В процедурі спільного прийняття рішень Рада ЄС та Європарламент мають однакові повноваження В консультаційній процедурі – вимагається отримання думки Європарламенту перед тим, як Рада ЄС прийме законопроект, поданий Європейською Комісією Процедура співпраці - остаточне рішення приймає Рада ЄС

Європейський Союз Субсидіарність: Вперше вказана в Єдиному європейському акті (1986) Закріплена в Угоді про Європейський Союз (Маастрихтська угода) Один із основоположних принципів Європейського Союзу, запозичений з католицького канонічного права і спрямований на забезпечення такого механізму ухвалення рішень, який був би якомога ближчий до громадян

Європейський Союз Субсидіарність: Принцип передбачає постійну перевірку обґрунтованості дій Співтовариства з погляду можливостей, що існують на національному, реґіональному та місцевому рівнях. Інакше кажучи, це принцип, згідно з яким будь-які заходи крім тих, що винятково належать до його компетенції, вживаються на рівні Союзу лише за умови, що вони ефективніші за відповідні заходи на національному, реґіональному або місцевому рівні.

Європейський Союз Субсидіарність: Цей принцип тісно пов'язаний з принципами відповідності та необхідності, які вимагають, щоб будь-який захід, здійснюваний Союзом, не виходив за рамки, необхідні для досягнення цілей Угоди. На засіданні Європейської Ради в Единбурзі у грудні 1992 р. було визначено засади субсидіарності і закладено керівні положення щодо тлумачення Статті 5 (колишньої Статті 3b), яка містить цей принцип в Угоді про ЄС.

Європейський Союз Субсидіарність: Висновки засідання Ради були викладені в декларації, яка до цього часу лишається наріжним каменем принципу субсидіарності. В рамках Міжурядової конференції, яка розпочалася в лютому 2000 р., Комітет реґіонів звернувся з проханням до повнити принцип субсидіарності таким чином, щоби він офіційно визнавав роль місцевих та реґіональних органів управління.

Європейський Союз Субсидіарність: Щороку Європейська Комісія складає для Європейської Ради та Європейського Парламенту звіт під назвою “Вдосконалення процесу законотворення” (“Better lawmaking”), присвячений, головним чином, застосуванню принципу субсидіарності.

Європейський Союз Субсидіарність: Проект Договору, що засновував Конституцію для Європи (провалений), встановлював процедуру, за допомогою якої 1/3 усіх національних парламентів могли би вимагати перегляду Комісією проекту акту законодавства, що розглядається з порушенням принципу субсидіарності.

Дякую за увагу! Запитання? Контактна інформація: Центр політологічних досліджень Вул. Університетська, 24, офіс 48 Донецьк 83055, Україна Тел./факс: +38 (062) 304 40 97 Моб.: +38 (050) 917 26 11 Е-пошта: shtukarin@gmail.com Інтернет: www.eustudy.at.ua