Презентація на тему:
Міжнародна регіональна інтеграція

Тема 12. Міжнародна регіональна інтеграція

Тема 12. Міжнародна регіональна інтеграція12.1. Сутність міжнародної економічної інтеграції12.2. Передумови створення міжнародної економічної інтеграції12.3. Етапи регіональної економічної інтеграції12.4. Особливості європейських інтеграційних процесів12.5. Європейський Союз: етапи розвитку, хвилі розширення, особливості побудови12.6. Інтеграційні процеси в Євроазійському регіоні12.7. Економічна інтеграція в Америці12.8. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії

Сутність міжнародної економічної інтеграції«Інтеграція» (латин. “integer”) – цілий Регіоналізація є процесом поступального формування спільного ринкового та відтворювального простору географічно, історично та культурно споріднених країн, який супроводжується уніфікацією умов торгівельно-економічної діяльності, зниженням та скасуванням взаємних обмежень з метою підвищення економічної ефективності та розв’язання глобально конкурентних завдань.Економічна інтеграція – це процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Національні економіки, спеціалізуючись на певних товарах та послугах, водночас доповнюють одна одну в системі світового господарства

Сутність міжнародної економічної інтеграціїМіжнародна економічна інтеграція – це:якісно новий етап розвитку світового господарства та форма прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств;відносини, що будуються на відсутності будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий рівень розвитку МЕВ;процес, що проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.

Характерні риси міжнародної економічної інтеграції1) зміна завдань та цілей економічної взаємодії держав, формування міжнародного економічного комплексу;2) спільне вирішення соціально-економічних проблем у подоланні проблеми обмежених ресурсів;3) виникає потреба у колективному регулюванні відтворювальних процесів, пошуку нових інтеграційних форм та методів управління економічною взаємодією;4) взаємодія різних галузей виробництва та науки стає однією з центральних сфер регіональної діяльності;5) створення регіональної відтворювальної системи з її міжнародними економічними зв’язками у сферах виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг;

Характерні риси міжнародної економічної інтеграції6) дія об'єктивних та суб'єктивних факторів;нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції;розвиток дезінтеграційних та реінтеграційних процесів.Дезінтеграційні процеси спричинені політичними, національними та релігійними причинами (наприклад, на євразійському просторі колишнього СРСР, у Центральній і Південно-Східній Європі, на Балканах та ін.). Розрізняють:а) локальну дезінтеграцію (провінція Квебек у Канаді, Шотландія та Уельс у Великобританії, Корсика у Франції, Каталонія та Країна Басків в Іспанії, фламандці – валлони у Бельгії, північ–південь в Італії, роз'єднання Чехословаччини на дві держави, розпад Югославії на декілька держав, дезінтеграційні тенденції у Південній Азії, Росії тощо);б) глобальну дезінтеграцію (розпад Радянського Союзу, Ради економічної взаємодопомоги).

Характерні риси міжнародної економічної інтеграціїРеінтеграція буває: 1) повна реінтеграція – відновлення того чи іншого інтеграційного угруповання у попередньому складі на тих же політико-економічних засадах;2) часткова інтеграція – коли об'єднуються окремі члени (учасники) інтеграційних угруповань на попередніх принципах або всі учасники, але на якісно нових засадах;3) розширена реінтеграція - включення у інтеграційні об'єднання, що відновлюються, нових учасників на тих чи інших засадах.

12.2. Передумови створення міжнародної економічної інтеграції Передумови створення економічного інтеграційного угруповання:політико-правові;інфраструктурні.соціально-культурні;соціально-економічна однорідність національних господарств ;економічні:5.1) наявність достатньо високих і близьких рівнів економічного розвитку країн, груп країн та регіонів світу;5.2) ресурсні та технологічні потенціали країн;5.3) наявність досить тривалого періоду й досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн;5.4.) ступінь зрілості ринкових відносин

Передумови створення міжнародної економічної інтеграції 5.5.) масштаби та перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн;5.6) економіко-географічна близькість країн та наявність спільних кордонів;5.7) спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами 5.8) демонстраційний ефект 5.9) “ефект доміно”.

Передумови участі в інтеграційному об'єднанні

Рівні та типи регіоналізаціїМіжнародна економічна інтеграція має декілька рівнів свого розвитку:І. Макроінтеграційний рівень – це рівень, на якому обов’язковою умовою є створення наднаціональним органів, яким віддається право прийняття рішення та частина суверенітету; утворення умов інтеграційних процесів державними структурами; безпосередньою участю державних підприємств та організацій у міжнародному економічному співробітництві (ЄС, СНД);ІІ. Мікроінтеграційний рівень – це рівень, на якому відбувається розгортанні інтеграційних процесів через активізацію міграції капіталу та спеціалізації й кооперації компаній. Основною рушійною силою регіоналізації тут стали не держави, а ТНК (НАФТА, АТЕС)

Рівні та типи регіоналізаціїМікроінтеграція формується шляхом:2.1) горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування (Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda);2.2) вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах (Exoon, Mobil, Texaco). Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції);невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.

Рівні та типи регіоналізаціїТипи міжнародної економічної інтеграції торговельний: префереційні угоди, зона вільної торгівлі, митний союз;виробничий: митний ринок, економічний, валютний та політичний, союзи;торгово-виробничий: континентальна інтеграція, міжконтинентальна інтеграція

12.3. Етапи регіональної економічної інтеграції Преференційні угоди – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами;Зона вільної торгівлі – зона, де діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами;Митний союз - це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу;Спільний ринок – ринок, де ліквідуються будь-які обмеження на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів – капіталу і робочої сили

Етапи регіональної економічної інтеграції Економічний союз доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики;Валютний союз – гармонізація грошової та валютної політики введенням єдиної валюти;Політичний союз – створення єдиної політичної системи.Континентальна інтеграція – розширення інтеграційного об'єднання до меж континентуМіжконтинентальна інтеграція – створення зони вільної торгівлі між двома і більше інтеграційними об'єднаннями, які знаходяться на різних континентахГлобальна інтеграція – створення єдиного інтеграційного об'єднання на основі світової тріади

Ключові інтеграційні блоки країн

Інтеграційні процеси в ЄвропіІнтеграційні об’єднання, що функціонують в Європі:Європейський СоюзЄвропейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)Європейський економічний простірБенілюксЦентральноєвропейська зона вільної торгівлі (ЦЕФТА)Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ)Рада держав Балтійського моря (РДБМ)Середземноморський союз (СДС)

Етапи розвитку ЄС1950 р. - Голова Ради Міністрів Франції Р.Шуман і Ж.Моне запропонували створити Європейську федерацію, що ґрунтується на економічному об'єднанні;1951 р. - створено Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом;1954 p. - Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити Спільний ринок;1956 p. - міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом);1957 р. - Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний і набув чинності з 1958 p; 1968 р. - Митний союз країн ЄС з відповідними угодами про:відміну митних податків і зняття кількісних обмежень;введення єдиного митного тарифу для інших країн;проведення єдиної зовнішньоторговельної та аграрної політики.

Етапи розвитку ЄС

Етапи розвитку ЄСУ 1986р. – приймається єдиний Європейський акт, яким вносяться зміни до Римського договору і визначається створення єдиного внутрішнього ринку (ЄВР); Португалія та Іспанія; 1985 – вихід ГренландіїЗ 1987 року. – усуваються митні формальності,валютні бар'єри, відмінності в технічних стандартах, нівелюється відмінність у структурі і рівнях оподаткування, відміняються обмеження конкуренції в наданні держзамовлень. 1990 – НДР (об’єднання з ФРН)1992 р. – підписано Маастрихтську угоду про створення ЄС (чинна з 1 листопада 1993 р)Травень 1992р. - підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського економічного простору (ЄЕП); 1995 р. – Фінляндія, Австрія, Швеція2 жовтня 1997р. – підписання Амстердамської угоди про ЄС 1 січня 1999 р. – завершальна стадія створення Європейського економічного і валютного союзу: введено в обіг єдину грошову валюту – євро, до 2002 р. – здійснюватимуться безготівкові розрахунки;

Етапи розвитку ЄС2001 р. – Ніццькі договори2007 р. – Лісабонський договір1 травня 2004 р. – новий етап розширення ЄС. Число його членів за рахунок держав Центральної та Східної Європи, а також Прибалтики, збільшилося з 15 до 25;нові члени - Чехія, Польща, Угорщина, Мальта, Кіпр, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва. останній етап розширення ЄС 1.01.2007 – вступ Болгарії та Румунії.

Проблеми розвитку ЄС1. Досягнення гомогенності економічного простору є доволі ефемерною надією «новообранців» в ЄС не тільки в межах найближчих семи років, а й 20–25-ти, адже, як показали розрахунки за моделями державного споживання Барро, проведені у Світовому Банку, виробництво ВВП на душу населення і через 20 років в нових країнах (зокрема в Латвії, Литві, Словаччині, Болгарії та Румунії) буде, за оптимістичнішими прогнозами, в 1,5–2 рази відставати від середнього по ЄС рівня, не кажучи вже про відставання від держав–лідерів Євросоюзу. .

Проблеми розвитку ЄС2. Флоридизація населення (прогресивне старіння європейських націй) уже у 2010–2015 роках заставить переглянути міграційну політику щодо країн колишнього СРСР, зокрема найближчих сусідів. Якщо такого не відбудеться, то питома вага мігрантів (легальних і нелегальних) з держав «третього світу» буде зростати в арифметичній прогресії, а відтак проблема ідентифікації європейської нації (відтепер уже не обов’язково християнської) стане найбільш актуальною. 3. Формування нових інтеграційних блоків в Азії, таких як АСЕАН-ІІ, акселерований розвиток Китаю та Індії, швидше за все загострить як глобальну конкуренцію, так і паназійську, що вимагатиме від ЄС пошуку нової парадигми розширення і перегляду концепції концентричних кіл уже у 2020–2025 роках.

Інтеграційні об'єднання в Євроазійському регіоні1. Співдружність незалежних держав (СНД)2. ГУАМ3. Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)4. Єдиний економічний простір (ЄЕП)5. Шанхайська організація співробітництва (ШОС)

Формування європейського континентального ринкуу 1966 р. між ЄАВТ та ЄЕС була утворена зона вільної торгівлі.у 1977 р. у торгівлі ЄАВТ та Європейського Економічного Співтовариства було відмінено мито на торгівлю промисловими товарами. у 1984 р. торговельні тарифи між країнами ЄЕС та ЄАВТ були повністю ліквідованіпротягом 1990 – 1993 рр. були укладені угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, Чехією, Словаччиною, Ізраїлем, Польщею, Румунією, Угорщиною та Болгарією.1994 країни ЄАВТ (за винятком Швейцарії та Ліхтенштейну) стали членами Європейського економічного простору

Середземноморський союз

Країни-члени Середземноморського союзу:Албанія, Боснія та Герцеговина, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Монако, Сирія, Туніс, Терція, Хорватія, ЧорногоріяЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція;Ліга арабських держав: Алжир, Бахрейн, Держава Палестина, Джібуті, Ємен, Катар, Комори, Кувейт, Мавританія, Марокко, ОАЕ, Оман, Сомалі, Судан, ТунісВелика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія – спостерігач.

Інтеграція країн Африки Економічне співтовариство держав у Західній Африці (ЕКОВАС) -1975Митний і економічний союз країн Центральної Африки (ЮДЕАК)Економічне співтовариство країн Великих озерЗахідно-африканський валютний союз

Інтеграційні процеси в Америці Південноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) 1994 р.Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР) березень 1991 р.Карибська асоціація вільної торгівлі (КАРАФТА), 1965-1973 рр.; Карибське співтовариство та Карибський спільний ринок (КАРІКОМ), 1973 р.;Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ), 1960-1980 рр., у 1980р. – замінено на Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ)Організація американських країнЛАЕС.Південноамериканська зона вільної торгівлі (САФТА) ;Андська група (Андський пакт або Картахенська угода), 1969 р.;Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), 1960р.

Особливості інтеграції в Північній Америці1. Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) має континентальні масштаби. У світовому господарстві – це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою;2. Країни, існує чималий розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів, що ускладнює створення єдиного господарського комплексу. Наприклад, обсяг ВВП у 1996 р. склав (у млрд. дол.) у США - 6785, у Канаді - 607, у Мексиці - 608. Але якщо по ВВП на душу населення, продуктивності праці і ряду інших основних економічних показників Канада наблизилася до рівня США, то Мексика значно відстає і від США, і від Канади;3. З яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США – світовий лідер з величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою;

4. Угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо;4. Угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо;5. Країни-члени НАФТА є водночас і атлантичним, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.У НАФТА слабко розвинуті мережі органів міжнаціонального регулювання і цілком відсутні органи наднаціонального регулювання інтеграційних процесів, що є в ЄС.

Утворення зони вільної торгівлі Американського континенту (ФTAA)Ідея об’єднання західної півкулі виникла ще у 80-х роках ХІХ ст. як спроба протистояти зростаючому впливу Європи на Латинську Америку. Мексика стає мостом між Північною та Латинською Америкою, пропонуючи латиноамериканським країнам підписувати з нею угоди про вільну торгівлю, які б стали кроком до їх подальшої інтеграції до НАФТА.на початку 1991 року був підписаний першій договір між Мексикою та Чилі;у вересні 1992 р. угода про вільну торгівлю була підписана з 5 країнами Центральної Америки: Гватемалою, Гондурасом, Сальвадором, Нікарагуа, Коста-Рікою;восени 1992 року вони підписали договір про вільну торгівлю з країнами КАРІКОМ;

Утворення зони вільної торгівлі Американського континенту (ФTAA)до 1994 року країни Латинської Америки підписали більш 20 угод про вільну торгівлю, що привело до зростання міжрегіональної торгівлі на 135% вже з 1986 по 1992 рр. у 1994 році в Майями на самміті лідерів 34 країн західної півкулі була підписана домовленість про створення до 2005 року зони вільної торгівлі Американського континенту (ФTAA);у 1996 році Чилі та Канада підписали угоду про вільну торгівлю. у 1996 р. МЕРКОСУР підписав угоду про вільну торгівлю з Чилі та Болівією.

Інтеграція країн Азії Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Організація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК) Австралійсько-Новозеландська зона вільної торгівлі, Південно-Тихоокеанський форум (ПТФ), Тихоокеанська економічна рада (ТЕР).

Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АТЕС) АТЕС, заснована в 1989 р. Члени : Австралія (1989), Бруней-Дурасалам (1989), В’Єтнам (1989), Гонг Конг, Індонезія (1989), Китай (1989), Канада (1989), Малайзія (1989), Мексика (1989), Нова Зеландія (1989), Папуа Нова Гвінея (1989), Перу (1989), Республіка Корея (1989), Сінгапур (1989), США (1989), Таїланд (1989), Тайвань (1989), Філіппіни (1989), Чилі (1989), Японія (1989). У 1998 р. до АТЕС приєдналася Росія.АТЕС є форумом держав регіону. Організація має консультативний статус. У її рамках виробляються правила ведення торгівлі, інвестиційної та фінансової діяльності; проводяться зустрічі галузевих міністрів й експертів з питань співробітництва у різних галузях (енергетика, риболовство, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля). Усі рішення приймаються на основі консенсусу.

АТЕС Основна мета АТЕС:шляхом об'єднання країн у даному угрупованні стимулювати взаємне співробітництво в різноманітних сферах: на ринку товарів і капіталів, у сфері транспорту, енергетики й ін;утворення зони вільної торгівлі до 2020 р., а всі необхідні умови для цього повинні бути забезпечені промислово розвиненими країнами об'єднання до 2010 р.;співпраця із питань освоєння океану та забезпечення ресурсами; розвиток промисловості; удосконалення економічної співпраці; прискорення взаємних капіталовкладень;вивчення і розв’язання валютних проблем та удосконалення валютного ринку тощо.

АТЕС Перша зустріч лідерів країн-членів АТЕС відбулася у 1993 р. в Сієтлі (США). Під час зустрічі на найвищому рівні, яка проходила у 1994 р. в Багорі (Індонезія), було прийнято рішення про створення зони вільної торгівлі й лібералізації інвестиційної сфери країн регіону до 2020 р., а для промислово розвинених країн – до 2010 р. Передбачається поступова поетапна ліквідація бар’єрів на шляху до розвитку торгівлі й інвестиційної діяльності, що сприятиме вільному руху товарів, послуг і капіталу, зниження митних тарифів відбуватиметься відповідно до угод у рамках ГАТТ/СОТ.

АТЕС Концепція створення АТЕС ще не з’ясована остаточно: існують значні розбіжності у поглядах учасників об’єднання стосовно основних принципів його розбудови. Таких принципів три:Перший принцип – принцип “відкритого регіоналізму”, згідно з яким заходи по лібералізації внутрірегіональних економічних зв’язків мають поширюватися і на держави, що не належать до об’єднання. Зрозуміло, що його реалізація передбачає проведення аналогічних дій й іншими регіональними угрупуваннями, наприклад ЄС, інакше АТЕС вимушено перетворить на закритий блок;

АТЕС Другий принцип – “мережна організація співробітництва” передбачає його орієнтацію на гнучкі форми: кожен із учасників АТЕС має право реалізовувати будь-який напрямок роботи відповідно до Програми активних дій. Третій принцип – орієнтація на співробітництво, передусім на приватнопідприємницькому рівні, який залишатиме систему міжурядових зв’язків слабкою. Державні органи не повинні надмірно втручатися у процес економічної взаємодії і повинні уникати уведення будь-яких загальних для об’єднання регламентації, які можуть обмежити свободу господарської діяльності фірм.

АТЕС Особливість АТЕС, як інтеграційного об’єднання:1) його учасниками є дві великі держави – США і Японія та економічний гігант майбутнього – Китай, 2) його членами стали США, Канада, Мексика, які вже входять до самостійного інтеграційного об’єднання – НАФТА, 3) до його складу увійшли країни з різним рівнем економічного розвитку;4) процеси інтеграції відбуваються в основному на мікроекономічному рівні, між фірмами, корпораціями країн регіону;5) інтеграція протікає на регіональному рівні й великою мірою на рівні окремих субрегіонів;6) ступінь організаційної готовності інтеграційних процесів поки невелика;7) відсутнє чітке інституціональне оформлення інтеграційних угруповань.

Концепції розвитку АТЕС1. Ініціатива прем’єр-міністра Малайзії М.Махатхіра висунута у 1990 р. про створення Східно-азіатський союз (САС) або Східно-азіатської економічної групи (САЕГ), до якої ввійдуть Японія, АСЕАН, Тайвань, Південна Корея, Сінгапур, Китай, можливо В’єтнам та М’янма. Автори цієї ідеї стверджують, що це лише група у складі АТЕС, до завдань якої входять: представництво спільних інтересів східно-азіатських країн у міжнародних організаціях, зокрема, в АТЕС; сприяння зростанню товарообміну між вищезгаданими країнами; ліквідація перешкод до розширення міжнародної торгівлі; ведення переговорів з НАФТА.Ідея створення САС поки ще не дістала широкої підтримки:фактично від АТЕС відокремлюються його американська частина;передбачається створення азіатської групи співробітництва, яка протиставляється угрупуванням у Західній Європі та Північній Америці.

Концепції розвитку АТЕС2. Концепція створення зони економічного співробітництва Японського моря: “зона спільного економічного розвитку”, яка охопить міста Китаю, КНДР, Далекого Сходу Росії. Мета створення цієї зони – розширення торгівлі готовою продукцією. При цьому має спрацьовувати схема вертикального розподілу праці, яка передбачає поєднання капіталів і технологій Японії та Південної Кореї, природних ресурсів Далекого Сходу Росії та КНДР, трудових і сільськогосподарських ресурсів Китаю. Перешкоди: неврегульованість територіального питання між Росією та Японією;небажання Японії без США брати участь в інтеграційному процесі;нестабільність ситуації у Росії;нерозвиненість інфраструктури на Далекому Сході Росії.

Концепції розвитку АТЕС3. Завершена розробка плану по формуванню Східно-азіатської зони вільної торгівлі (ЕАФТА). До її складу, Окрім країн Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), повинні увійти Японія, Китай та Республіка Корея. Учасники нового угрупування повинні забезпечити її достатню відкритість та гарантувати виконання низки основних принципів: дотримання прав людини, проведення активної та координованої політики у всіх галузях.

Інтеграційні процеси в арабському світі Союз арабського Магрибу Рада зі співробітництва арабських країн Перської затоки Арабську зону вільної торгівлі (АФТА)Ліги арабських країн

Світова тріада

Світова тріада

Сучасні тенденції інтеграційних процесів в світіВтягування в процеси економічної інтеграції майже всіх країн світу;Поєднання процесів об’єднання країн як “згори донизу”, так і “знизу догори”;Динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому, зумовлений як дією об'єктивних факторів, так і зростанням взаємозалежності (interdependence) країн світу;Нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції, спричинена проявами очевидних відмінностей економічного розвитку країн і регіонів світу;РозширенняПоглиблення (від преференційних угод до міжконтенинтальної інтеграції)Об'єднання інтеграційних об'єднань в більші угруповання