Презентація на тему:
Поети сучасність

«Зазирнімо в сучасність…»

«Життя коротке, нація - вічна, а я щаслива - отут і вже» Марія Матіос

Народилася 19 грудня 1959року на Буковині. Автор 7 поетичних збірок та 8 прозових творів. Лауреат Шевченківської премії. Фанатка своєї родини, рідного слова і домашньої кухні. Живе і працює в Києві. Марія Матіос

Книги «Солодка Даруся» та «Нація» було видано 4 рази. «Нація» перекладена польською та російською мовами, «Солодка Даруся»-російською.

Інші відомі твори:

Про творчість Марії Матіос писали: «Творчість Марії Матіос є сьогодні унікальним свідченням того, як можна подолати минуле не тільки в житті, а й у літературі…» Павло Загребельний «Такого стефанівського лаконізму, лексичного багатства,взятого з гуцульського діалекту…у нашій прозі ще не було. … літературна мова й діалект не були так органічно й літературно поєднані , як це ми бачимо у Марії Матіос» Дмитро Павличко «Про симбіоз людських почуттів мало хто розказує так добре, як Марія Матіос ». Професор Петро Потічний(США)

Окса на Стефа нівна Забу жко (нар. 19 вересня 1960року, Луцьк) — відома українська письменниця,  поетеса, есеїстка . Її твори перекладено багатьма мовами. Оксана Забужко

2009 — Орден Княгині Ольги III ступеня за вагомий внесок у консолідацію українського суспільства, розбудову демократичної, держави та з нагоди Дня Соборності України. 2010 — 1 місце у Всеукраїнському рейтинґу «Книга року-2010» в номінації «Красне письменство» (за  твір «Музей покинутих секретів»). 2012 — Відзнака  «Золотий письменник України». 2013 — Літературна премія Центральної та Східної Європи «Ангелус» (Польща) (за тврі «Музей покинутих секретів»). 2015 — Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації  «Рейтинг». 2018 — Відзнака Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. Трикратний лауреат премії журналу «Кореспондент» «Краща українська книга року» — за «Let My People Go» (2005), «Notre Dame» Нагороди письменниці

«Польові дослідження з українського сексу» Після першої публікації (1996) роман став значною подією в українському літературному житті через відверті еротичні сцени та сміливі міркування про українську та жіночу ідентичність. Один із перших феміністичних романів в українській літературі.

Що писала критика про «Польові дослідження…» В Америці:

У Німечинні: У Швейцарії:

У Росії: В Україні:

Іре на Ка рпа  (8грудня 1980,Черкаси)  Українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. Ірена Карпа

Бібліографія 1. Карпа І. Знес Паленого (2000) 2 . Карпа І. 50 хвилин трави (2004) 3. Карпа І. Фройд би плакав (2004) 4. Карпа І. Перламутрове П*рно (Супермаркет самотності)(2005) 5. Карпа І. B*tches Get Everything (2007) 6. Карпа І. Freud by płakał (2006, Polska) 7. Карпа І. Perleťový p*rno (2006, překlad Jan Jeništa) Перлено п*рно (2006, Болгария) «50 minut trawy» (2007, Polska) 8. Карпа І. Супермаркет одиночества (2007, Россия) «Супермаркет самотності. Перламутрове п*рно» (2008) 9. Карпа І. Добло і зло (2008) «Цукерки, фрукти і ковбаси» (збірка) 10. Карпа І. Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років, 2010) 

Ю рій І горович Андрухо вич  (13березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську. Юрій Андрухович

Твори Юрія Андруховича  Поетичні збірки «Небо і площі» (1985) «Середмістя» (1989) «Екзотичні птахи і рослини» (1991) «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія: Колекція віршів» (1997) «Пісні для мертвого півня» (2004) «Листи в Україну» (2013)

Оповідання «” «Зліва, де серце» (1989) «Трициліндровий двигун любові» (2007) (разом із Сергієм Жаданом і Любком Дерешем) «Письменники про футбол» (2011) «Лексикон інтимних міст» (2011)

Романи «Рекреації» (1992,1997, 1998, 2005) «Московіада» (1993, 1997,2000, 2006) «Перверзія» (1996, 1997, 1999) «Дванадцять обручів» (2003, 2004, 2005, 2006) «Таємниця. Замість роману» (2007)

Збірки есеїв «Дезорієнтація на місцевості» (1999, 2006) «Моя Європа» (спільно із Анджеєм Стасюком) (2000, 2005, 2007) «Диявол ховається в сирі» (2006) «Тут похований Фантомас» (2015)

Лю бко Де реш (повне ім'я: Любомир Андрійович Дереш;  народився 10 серпня 1984 року, м. Пустомити,  Львівська область)  сучасний український письменник. Любко Дереш

Бібліографія 1.“Культ”(2001) 2. “Поклоніння ящірці” (2002) 3. “Архе” (2005) 4. “Намір!” (2006) 5. “Трохи пітьми” (2007) 6. “Трициліндровий двигун любові”(Андрухович Ю., Дереш Л., Жадан С.) (2008) 7. “Голова Якова” (2011) 8. “Остання любов Асури Махараджа”(2013) 9. “Миротворець” (2013) 10. “Пісні про любов і вічність” (2013)

Народилася 7 березня 1960 року в селі Слоут Глухівського району року на Сумщині. Українська та російська письменниця, пише романи в жанрі «реальних історій». Світлана Талан

Бібліографія Коли ти поруч (2012) Не вурдалаки (2013) Мої любі зрадники (2013) Помилка (2014) Розколоте небо (2014) Оголений нерв (2015) Повернутися дощем (2016) Купеля (2016) Замкнене коло (2017) Спокута (2017) раКУРС (2017)

Дара Корній Дара Корній (справжнє ім'я Мирослава Іванівна Замойська; 20 вересня 1970, с. Секунь,Старовижівсь- кого району Волинської області) — українська письменниця-прозаїк.  Лауреат третьої премії «Коронації слова» за роман «Гонихмарник» (2010).

Гонихмарник (2010) Тому, що ти є (2012)  Зворотний бік світла (2012) Зірка для тебе (2013) Зворотний бік темряви (2013) Зозулята зими (2014) Щоденник мавки (2014) Крила кольору хмар (2015) Петрусь-химородник ( 2015) Зворотний бік сутіні (2016) Зворотний бік світів (2016) Бібліографія

ОКАЗІОНАЛІЗМИ - (від лат. оccasionalis — випадковий) стилістичні засоби, що не відповідають загальноприйнятому вживанню, мають індивідуальний, часто взагалі разовий контекст:  -новорождені степи, пекельно-гарячі обійми (О.Олесь); -демагогнути, забайрачитися, перстеніти, сонцемідь, фурористи (М. Хвильовий). -з неї вийшла досить-таки смурна тітка, малопривітна, бамбулувата на виду й грубокоста, тип колишніх інженерш-проектниць, що тепер вистоюють із секунд-хендом по базарах (О. Забужко)

Колоїз Жанна Василівна український мовознавець,  доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Українська оказіональна деривація: Монографія. — Київ: Акцент, 2007. — 310с.

Інші дослідники та їхні праці: Бойчук М.В. Параметризація поняття «оказіоналізм» Кравчук Л.В. Семантико-функціональний потенціал оказіоналізмів у текстах ЗМІ початку ХХІ ст.