Презентація на тему:
Сковор

Етнопедагогічний досвід українського народу в спадщині Г. Сковороди Підготувала Студенка 21 ПО-ск Відділення початкова освіта Пічкуренко Наталія Миколаївна

План 1. Народнопедагогічна ідея природного виховання в спадщині Г. Сковороди. (Доказовий матеріал - у байках «Орел і Черепаха», «Бджола і Шершень», притчах «Вдячний Єродій», «Вбогий Жайворонок», байках «Жайворонки» та «Годинникові колеса»). 2. Традиції національної етнопедагогіки - основа педагогічних поглядів Г. Сковороди (аналіз творів «Лист до М.І. Ковалинського», «Вбогий Жайворонок», «Жайворонки», «Ворона і Чиж»). Г. 3. Сковорода і проблеми сучасності.

Ідея спорідненості виховання з природою людини пронизує твори Г. С. Сковороди: байки, притчі, філософські трактати, афоризми тощо. У багатьох із них змальовано найвищі якості людини, якими вона наділена природою: людяність, сердечність, великодушність, доброчесність, справедливість, скромність, працьовитість, гідність тощо. Ними обдаровані всі люди від народження, але не всі пізнають їх у собі і наслідують «блаженній» натурі. 1. Народнопедагогічна ідея природного виховання в спадщині Г. Сковороди. (Доказовий матеріал - у байках «Орел і Черепаха», «Бджола і Шершень», притчах «Вдячний Єродій», «Вбогий Жайворонок», байках «Жайворонки» та «Годинникові колеса»).

Неробство, пихатість, жорстокість, самодурство, егоїзм, чинопочитання, плазування перед модою, на думку педагога, є протиприродними, тобто набутими внаслідок неправильного виховання й умов життя (байки «Орел і Черепаха», «Бджола і Шершень», притчі «Вдячний Еродій», «Вбогий жайворонок» та інші).

Великою заслугою Г. С. Сковороди є те, що він у своїх творах наголошує на необхідності раннього пізнання природи дитини і визначення виховання відповідно до природних обдарувань. У притчі «Вдячний Еродій» педагог стверджує цю думку: «Хто захоче чомусь навчитися, повинен до того зродитися»

У байці «Жайворонки» педагог стверджує, що «багато людей без природи починають великі справи та погано кінчають», і навпаки, того, хто правильно визначив свої сили, чекає успіх: «Коли ти твердо йдеш шляхом, який почав іти, то, на мою думку, ти щасливий».

Г. С. Сковорода робить висновок про те, що коли виховувати дітей відповідно до їхніх природних можливостей, то цим визначається подальша доля людини (байка «Годинникові колеса»).

Григорій Савич як педагог-гуманіст стоїть за народну школу, в якій би вихованці набували корисних для життя знань. Він засуджує систему виховання, якою замість всебічного розвитку людини прищеплюються молоді зовнішні манери та плазування перед іноземним (притча «Вдячний Єродій»)

2.Традиції національної етнопедагогіки - основа педагогічних поглядів Г. Сковороди

У вірші "Убогий жайворонок" та ін. творах він уточнює завдання виховання зростаючої особистості. До них вчений насамперед відносить: розумове виховання дітей; становлення їх як майбутніх трудівників (підготовка до "спорідненої"" праці); моральне виховання.

Вдячний Еродій Зокрема, у названій притчі йдеться про благородного журавля Еродія, який уміло виховує дітей, рятуючи їх від егоїзму, неробства, зазнайства та аморальності. На противагу йому, мавпа намагається виховувати своїх дітей не так, як простий народ, а "по-благородному". Таке виховання здійснюють французькі вчителі. Вони вчать мавп по-французьки говорити, танцювати, співати, грати, володіти світськими манерами з метою потрапити до двору марокканського володаря.

Г. Сковорода і проблеми сучасності

Наука Сковороди є сьогодні особливо актуальною і є дійсно правдивим і надійним дороговказом не лише нашій сучасності, але й майбутньому. Людина, яка своїм життям і своєю творчістю дала яскравий урок, як можна бути вільним серед неволі і святим посеред пекла, залишила нам безцінний заповіт, так злочинно бездумно занехаяний та ігнорований нащадками.