X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Семінар – як спосіб організації навчального процесу

Завантажити презентацію

Семінар – як спосіб організації навчального процесу

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Семінар – як форма організації навчального процесу Це живий, творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.

Слайд 2

Навчання – не механічна передача знань, а розвиток мислення учнів під керівництвом вчителя на основі тих знань, якими потрібно оволодіти. Завдання вчителя – докласти максимум зусиль, щоб сформувати в учнів культуру мислення – вміння правильно, чітко будувати свою відповідь, висловлювати свої думки логічними змістовними реченнями, виділяти суттєве, самостійно приходити до нових узагальнень.

Слайд 3

Семінар (лат. - seminarium) "розсадник" у початковому значенні пов'язано з функціями "посівання" знань, які передавав учитель учням і які "визрівали" та "проростали" у їх свідомості. Семінари проводилися у стародавніх грецьких та римських школах як поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів та висновків викладачів.

Слайд 4

Семінар разом з лекцією - основні форми організації навчального процесу. Функції: - навчальна (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару); - розвивальна (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

Слайд 5

- виховна (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо); - діагностично-корекційна (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання) та ін.

Слайд 6

Основні завдання семінарського заняття:

Слайд 7

- розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмету; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. розвивати і закріплювати навички самостійної роботи та сприяти вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі

Слайд 8

Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є: - активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд; - викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування; - якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінарське заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них).

Слайд 9

Слайд 10

Форми семінарських занять - фронтальне - передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями (головна увага - підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою); - комбіноване – частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.

Слайд 11

Слайд 12

Випереджальні семінарські заняття проводяться перед вивченням невеликої за обсягом та нескладної за змістом теми. Їх мета – формувати вміння орієнтуватися у змісті навчального матеріалу, виділяти головне, істотне у змісті теми. Підготовка до семінару такого типу вимагає обов’язкового інструктажу, розробки групових та індивідуальних завдань, контролю за процесом підготовки учнів до семінару.

Слайд 13

Навчальний семінар проводиться у процесі вивчення теми та ставить за мету: поглибити знання, сформувати уміння та навички застосування теоретичних знань учнів у практичній діяльності, усунути прогалини у навчальних досягненнях учнів з теми. Викладач розробляє систему навчальних завдань для самостійної роботи. Основі методи та прийоми роботи вчителя – обговорення, дискусія, аналіз, висновки і пропозиції.

Слайд 14

Узагальнюючий (підсумковий) семінар проводиться після вивчення великої за обсягом та складної за змістом теми програми. Його мета – формувати уміння та навички учнів самостійно систематизувати та поглиблювати знання, використовувати їх у практичній діяльності.

Слайд 15

За методикою проведення розрізняють: вступні семінари (базуються на досвіді та знаннях студентів, які збирають інформацію по новій темі та класифікують її); оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури); пошукові семінари (передбачають дослідницьку діяльність студентів); семінар – ―круглий стіл‖ (запрошуються фахівці, це обмін інформацією, відповіді на питання, колективний пошук нових шляхів вирішення проблеми.

Слайд 16

Слайд 17

Слайд 18

Методи проведення семінарських занять

Слайд 19

Алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару 1. Ретельно зважити зміст теми семінарського заняття, її місце в загальній системі занять; 2. Опрацювати літературу (як рекомендовану для студентів, так і додаткову); 3. Розробити план проведення заняття з викладенням в тезисній формі основних положень теми; 4. Скласти перелік основних і додаткових питань; 5. Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям; 6. Особливо спрогнозувати все те, що може викликати певні труднощі у студентів; 8. Розподілити всі етапи заняття за часом.

Слайд 20

Етапи підготовки І. Підготовчий етап: 1. Вибір теми семінару, формулювання його мети, завдань, основних і додаткових питань. 2. Розподіл завдань між учнями з урахуванням індивідуальних особливостей. 3. Підбір основних інформаційних матеріалів. 4. Проведення групових та індивідуальних консультацій, перевірка конспектів.

Слайд 21

ІІ. Основний етап: 1. Повідомлення теми, мети, завдань заняття. 2. Мотивація навчальної діяльності. 3. Ознайомлення з доповідями, що підготували учні. 4. Обговорення доповідей, рецензування відповідей. 5. Підведення підсумків.

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29

Евристична бесіда (від грец. heurisko – знаходжу) – метод навчання, який передбачає теоретичне дослідження наукового питання на підставі системи логічних прийомів і сприяє розвитку активного мислення.

Слайд 30

Головні цілі евристичної бесіди: ● підвести студентів до осмисленого і переконливого рішення проблемної ситуації, ● навчити їх „мислити голосно‖– надавати оцінку подіям, порівнювати різні факти, аргументовано, переконливо відстоювати власну точку зору, ● спростити засвоєння матеріалу, який осягається через мислення (основні поняття, закономірності тощо), ● розвинути здібність до самостійного мислення, ● викликати та зміцніти інтерес до предмету.

Слайд 31

Структура евристичної бесіди ■ формулювання проблемного питання (причому викладачеві доцільно робити це разом зі студентами); ■ правильне чи помилкове рішення проблеми, його обґрунтування та можливу дискусію між студентами; ■ виправлення помилок і пошук позитивного вирішення проблеми; ■ самостійне підведення студентами остаточних підсумків бесіди на підставі встановлених фактів.

Слайд 32

Дискусія обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів один з одним у процесі вирішення проблемної ситуації. Її основне завдання – сформувати правильний погляд при розв’язанні будь-якої проблеми. Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план вчитель продумує заздалегідь.

Слайд 33

Види дискусії Спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішення проблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька. Заздалегідь запланована дискусія. Для цього учні попередньо ознайомлюються з предметом суперечки, опрацьовують відповідну літературу. Учні мають достатньо знань для розв’язання проблеми. За кількістю учасників: дискусія-діалог групові дискусії масова дискусія

Слайд 34

Вимоги до дискусії Проблема повинна відповідати вікові і накопиченому досвідові. Учням необхідно володіти темою, яка спирається на досвід, знання, вміння. Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нести в собі суть протиріччя. Дискусія – суперечка по суті, в ході якої учні отримують важливі цінності.