X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Транснаціональні компанії і ПІІ в системі міжнародного руху капіталу

Завантажити презентацію

Транснаціональні компанії і ПІІ в системі міжнародного руху капіталу

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Лекція 2 Транснаціональні компанії і ПІІ в системі міжнародного руху капіталу Світова фінансова система Львівська комерційна академія Кафедра міжнародних економічних відносин к.е.н., доц. Федоришин Н.Ю. Львів, 5 березня 2014 р.

Слайд 2

ООН: Прямі інозе мні інвести ції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) — інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора. МВФ: ПІІ — це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.

Слайд 3

Види іноземних інвестицій: іноземна валюта; національна валюта; рухоме і нерухоме майно; акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, виражених у конвертованій валюті; грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями; права інтелектуальної власності, включаючи легалізовані авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо; права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів; інших цінностей відповідно до законодавства.

Слайд 4

Форми здійснення іноземних інвестицій: часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з резидентами, або придбання частки діючих підприємств; створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно або за участю резидентів прав на користування землею та використання природних ресурсів; придбання інших майнових прав.

Слайд 5

ПІІ здійснюються у таких формах: інвестування за кордон власного капіталу фірми або її філіалів: - акції, паї, гроші, інші цінні папери; - майнові внески; - основні фонди; - права на використання нематеріальних активів; - права користування майном; - права користування землею, водою та іншими ресурсами; реінвестовані прибутки (нерозподілені дивіденди, що належать інвестору); внутрішньофірмові трансферти (субсидії, позики, кредити між головною компанією та її філіалами, або між філіалами).

Слайд 6

Маркетингові чинники 1. Розмір ринку. 2. Зростання ринку. 3. Прагнення утримати частину ринку. 4. Прагнення добитися успіху в експорті материнської компанії. 5. Необхідність підтримувати тісні контакти з покупцями. 6. Незадоволеність існуючим станом ринку. 7. Експортна база. 8. Слідування за покупцями. 9. Слідування за конкуренцією.

Слайд 7

Торговельні обмеження 1. Торговельні бар'єри. 2. Надання місцевими покупцями переваги вітчизняним продуктам.

Слайд 8

Вартісні чинники 1. Прагнення бути ближче до джерел постачання. 2. Наявність трудових ресурсів. 3. Наявність сировини. 4. Наявність капіталу і технологій. 5. Низька вартість праці. 6. Низька вартість інших витрат виробництва. 7. Низькі транспортні витрати. 8. Фінансові та інші стимули з боку уряду. 9. Більш сприятливі рівні цін.

Слайд 9

Інвестиційний клімат 1. Загальне ставлення до іноземних інвестицій. 2. Політична стабільність. 3. Обмеження на власність. 4. Регулювання валютних курсів. 5. Стабільність іноземної валюти. 6. Структура податків. 7. Добре знання країни. 8. Очікування високих прибутків.

Слайд 10

Критерії інвестиційної привабливості країн

Слайд 11

Мультиплікативний ефект від здійснення ПІІ для країни-реципієнта

Слайд 12

Ефекти впливу ПІІ на економічний розвиток

Слайд 13

Умови позитивних наслідків ПІІ для країни-реципієнта ПІІ можуть збільшити обсяг сукупного капіталу, а відтак, сприяти економічному росту. Однак необхідно, щоб іноземні інвестиції не витісняли відповідні суми національних капіталів унаслідок зростання конкуренції на ринках; ПІІ сприяють економічному зростанню, якщо вони більш рентабельні чи прибуткові у порівнянні з національними капіталовкладеннями; внесок ПІІ у посилення економічного росту можливий тільки за наявності зв'язку між цими інвестиціями і рівнем кваліфікації трудових ресурсів.

Слайд 14

Причини відсутності впливу на економіку позитивних екстерналій ПІІ

Слайд 15

Транснаціона льна компа нія (корпора ція) — компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах. За визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), транснаціональні корпорації (ТНК) — це «підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів», при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу. Країна базування — це країна, у якій знаходиться штаб-квартира материнської компанії ТНК. Приймаючі країни — це іноземні країни, в яких ТНК розміщує власні дочірні підприємства або філіали на основі здійснення прямих іноземних інвестицій.

Слайд 16

ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК припадає більше 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. З 100 найбільших економік у світі, 43 — транснаціональні корпорації, інші — держави. На частку ТНК припадає близько 80% фінансування НДДКР. Кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підприємства 11 галузей, а найбільш могутні охоплюють по 30-50 галузей. У групі з 100 провідних промислових фірм Великобританії багатогалузевими є 96, у Німеччині - 78, у Франції - 84, в Італії, - 90.

Слайд 17

The Top 175 Global Economic Entities

Слайд 18

Слайд 19

наявність материнської компанії і підрозділів за кордоном не менше ніж у 2 країнах світу. Закордонні підрозділи можуть засновуватися компанією на основі прямих іноземних інвестицій через створення виробничих потужностей або через злиття та поглинання інших підприємств; контроль активів закордонних підрозділів — передбачає, що частка акціонерного капіталу в дочірньому підприємстві, що належить материнській компанії в іншій країні, становить 10% або більше. У деяких країнах цей поріг може бути вищим, наприклад, у Великобританії частка іноземного капіталу має становити 20% і більше. За існуючою методологією ЮНКТАД, до ТНК належать ті міжнародні фірми, показники діяльності яких відповідають наступним 2 критеріям:

Слайд 20

Закордонні підрозділи ТНК можуть бути 3 видів: Дочірнє підприємство — це акціонерне підприємство у приймаючій країні, більше половини акцій якого «перебуває у власності іншого підприємства, яке має право призначати або усувати більшість членів адміністративних, управлінських або наглядових органів». Таким чином, дочірнє підприємство повністю контролюється материнською компанією ТНК. Асоційована компанія — це акціонерне підприємство у приймаючій країні, у якому «від 10 до 50% акцій належить іноземному інвестору». При цьому материнська компанія отримує лише частковий контроль за діяльністю асоційованої фірми у межах частки капіталу, що їй належить. Філіал — неакціонерне підприємство, що «повністю або частково перебуває у власності інвестора, при цьому може набувати таких форм: а) постійне представництво іноземного інвестора у певній країні; 2) неакціонерне спільне підприємство, сформоване іноземним інвестором і третіми сторонами; 3) земельні ділянки та/або нерухоме майно, що прямо належить іноземному резиденту»

Слайд 21

ТНК здійснюють свою діяльність, ґрунтуючись на таких важливих принципах: Здійснення прямих іноземних інвестицій з метою створення виробничих потужностей за кордоном. Використання різних форм міжнародного поділу праці (предметна, подетальна, технологічна спеціалізація), яка дозволяє розміщувати різні ланки виробничого процесу у різних країнах світу. Розробка, передача та використання передової технології у рамках замкнутої корпоративної структури, що дозволяє максимально ефективно використовувати витрати на дослідження і розробки. Внутрішньокорпоративна торгівля, яка здійснюється між окремими підрозділами ТНК із застосуванням трансфертних цін. Трансфертні ціни встановлюються ТНК на рівні, що істотно відрізняється від ринкових цін, тобто є значно більшим або меншим за ціни на ті самі товари на світовому ринку. Глобальний підхід до управління — оптимізація діяльності корпорації у цілому, а не окремих її складових. Цей принцип означає необхідність субсидувати розвиток окремих підрозділів з метою досягнення максимального прибутку у довгостроковому періоді.

Слайд 22

Rank Company   Revenues ($ millions) Profits ($ millions) 1 Royal Dutch Shell   484,489 30,918 2 Exxon Mobil     452,926 41,060 3 Wal-Mart Stores     446,950 15,699 4 BP     386,463 25,700 5 Sinopec Group     375,214 9,453 6 China National Petroleum     352,338 16,317 7 State Grid     259,142 5,678 8 Chevron     245,621 26,895 9 ConocoPhillips     237,272 12,436 10 Toyota Motor     235,364 3,591 11 Total     231,580 17,069 12 Volkswagen     221,551 21,426 13 Japan Post Holdings     211,019 5,939 14 Glencore International     186,152 4,048 15 Gazprom     157,831 44,460

Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

Fortune Global 500 - 25 Most Profitable

Слайд 27

Слайд 28