Презентація на тему:
"Станиславів у часи лихоліть Першої Світової війни"

Станиславів у часи лихоліть Першої Світової війни

Польський легіон та Українське січове стрілецтво Російська окупація “Перша станіславська битва” Політика російської окупації “Брусиловський прорив” Станиславів після Лютневої революції Економічний стан, святині міста Берестейський мир План проекту:

Члени польських стрілецьких товариств м. Станиславів поповнили лави Польського легіону, який воював на боці Австро-Угорщини. Польський легіон та Українське січове стрілецтво

Окупація міста російськими військами відбувалася тричі: - 03.09.1914 – 20.02.1915; - 04.03.1915 – 08.06.1915 - 14.08.1916 – 24.07.1917 Російська окупація

З 8 до 19 лютого 1915 р. тривали важкі бої за Станиславів, т. зв. «перша станіславська битва». За цих 12 днів була піддана обстрілам і зруйнована ратуша, яку росіяни обрали під спостережний пункт. «Перша станіславська битва»

Під час першого періоду російської окупації адміністрація «Тимчасового військового генерал-губернаторства Галичини» під керівництвом Г. Бобринського проводила цілеспрямовану русифікаторську політику, ставила перед собою завдання анексувати край. Політика російської окупації

У 1916 р. почався відомий «Брусиловський прорив». Станиславів опинився у прифронтовій зоні. «Брусиловський прорив»

Після Лютневої революції Станиславів востаннє зайняли частини 8-ої російської армії під керівництвом генерала Л. Корнілова та комісара Б. Савінкова. У той час проводилося найбільш масове знищення заводського обладнання та відбувалися утиски місцевого населення. Найбільших руйнувань зазнала вулиця Карпінського. Станиславів після Лютневої революції

У зв’язку з військовими діями, місто перебувало в складному фінансовому стані. Після Першої світової війни існувало 6 римо-католицьких, 7 греко-католицьких церков, Головна синагога та ряд малих синагог. Економічний стан, святині міста

Українське питання в місті актуалізувалося після укладення Берестейського миру між Центральними державами й Україною 9 лютого 1918 р. Так, 3 березня 1918 р. у місті для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Навесні 1918 р. після депортації доктора В. Яновича в Симбірськ і кількарічної перерви відновила свою діяльність міська філія товариства «Просвіта» під керівництвом викладача гімназії М. Лепкого. Берестейський мир

Над проектом працювали учні 10-А класу спецалізованої школи №5: Головчак Анастасія Родчин Софія Витвицька Анастасія Пиндус Назар Совінський Олександр Дякуємо за увагу!