Презентація на тему:
Скрутні часи Київської держави

Княжна Русь - Україна Скрутні часи Київської держави Робота вчителя - методиста історії, заступника директора з навчально-виховної роботи СЗШ І-ІІІ ступенів №8 м. Хмельницького Історія. 5 клас

Володимир II Всеволодович Володимир II Всеволодович (1053 — 19 квітня 1125) — великий князь київський (1113—1125), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода Ярославовича і візантійської княжни з сім'ї Мономаха. Прозваний Володимиром Мономахом. Хрещене ім'я Василь.

Володимир II Всеволодович

Мономах відпочиває після полювання.

Володимир Мономах Володимир Мономах — автор вміщеного в Лаврентіївському літопису «Повчання» своїм дітям — видатного давньоруського літературного світського твору, в якому засуджувалися князівські міжусобиці і закликалося до об'єднання давньоруських земель. У літопису наведено легенду, нібито Володимир Мономах одержав від свого діда по матері, візантійського імператора Константина Мономаха (звідси походить і його прізвисько) барми і корону, які були символом влади царів спочатку Московської, а потім Російської держави.

Владимир Мономах на пам´ятних 10 гривнях. 2002 р.

Монголо-татарська навала Монголо-татарська навала — відносно сучасна назва історичних подій, які відбувалися у XIII-XIV ст. на землях Русі. Під час цих подій відбулися значні зміни в суспільному і державному устрої тодішньої Русі, в результаті яких вона була включена в структуру Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно-Східну Русь. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Південним і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі. Загарбання Давньої Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням. Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздробленість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.

Монголо-татарська навалаМонголо-татарська навала — відносно сучасна назва історичних подій, які відбувалися у XIII-XIV ст. на землях Русі. Під час цих подій відбулися значні зміни в суспільному і державному устрої тодішньої Русі, в результаті яких вона була включена в структуру Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів.Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно-Східну Русь. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Південним і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі.Загарбання Давньої Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням. Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздробленість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.

В 1219-1223 рр. 150-200-тис. монголо-татарська армія завоювала Середню Азію, після чого Чінгіс-хан послав 25-тисячний загін вояків на чолі з полководцями Джебе-нойоном і Субудай-багатуром через Південне узбережжя Каспійського моря в Закавказзя. Після отриманих там перемог, монголо-татари вдерлися в причорноморські степи, де і зустрілися вперше з русичами у битві на річці Калка 31 травня 1223 р. Монголо-татарська навала

В 1219-1223 рр. 150-200-тис. монголо-татарська армія завоювала Середню Азію, після чого Чінгіс-хан послав 25-тисячний загін вояків на чолі з полководцями Джебе-нойоном і Субудай-багатуром через Південне узбережжя Каспійського моря в Закавказзя. Після отриманих там перемог, монголо-татари вдерлися в причорноморські степи, де і зустрілися вперше з русичами у битві на річці Калка 31 травня 1223 р.В 1219-1223 рр. 150-200-тис. монголо-татарська армія завоювала Середню Азію, після чого Чінгіс-хан послав 25-тисячний загін вояків на чолі з полководцями Джебе-нойоном і Субудай-багатуром через Південне узбережжя Каспійського моря в Закавказзя. Після отриманих там перемог, монголо-татари вдерлися в причорноморські степи, де і зустрілися вперше з русичами у битві на річці Калка 31 травня 1223 р.

Васнецов В.М. Після побоїща Ігора Святославовича з половцями

Васнецов В.М. Після побоїща Ігора Святославовича з половцями

Часи татарської навали В 1242 ропі на Волзі Батий заснував свою державу - Золоту Орду. На Русі почалося монгольське ярмо. Наш край, спалений і спустошений, ввійшов до складу Золотої Орди. Монголо-татарська навала частину місцевого населення знищила, а частину відтиснула на північ, Міста та села були пограбовані і зруйновані. Вся місцевість разом з суміжними степовими просторами аж до ХVІ ст. являла собою "дике поле", що перетворилося у пасовиська для табунів. За європейськими мірками тут життя не було.

Часи татарської навалиВ 1242 ропі на Волзі Батий заснував свою державу - Золоту Орду. На Русі почалося монгольське ярмо. Наш край, спалений і спустошений, ввійшов до складу Золотої Орди. Монголо-татарська навала частину місцевого населення знищила, а частину відтиснула на північ, Міста та села були пограбовані і зруйновані. Вся місцевість разом з суміжними степовими просторами аж до ХVІ ст. являла собою "дике поле", що перетворилося у пасовиська для табунів. За європейськими мірками тут життя не було.

Облога татарами міста Козельськ 1239 році, мініатюра XVI ст. з Голицінського тому Никонівського літопису Облога татарами міста Козельськ

Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників Розпад Київської держави збігся за часом з монголо-татарською навалою. Монголи жили на території сучасної Монголії. Основним їх заняттям було кочове скотарство. Як і належить кочовикам, вони були гарними вершниками, добре володіли зброєю, особливо луком і стрілами. Для численних стад потрібні були нові пасовища. Нерідко кочовики відвойовували їх силою у інших. Разом з тим, кочовики нападали на міста і села заради збагачення, грабуючи мирне населення. Створивши державу, формування якої завершилось при хані Темучині (Чингіс-хані), монголи стали швидко завойовувати сусідні території Китаю, Середньої Азії, Закавказзя. Вперше русичі зустрілися з монголами в битві на р. Калці 1223 року, ставши союзниками половців на прохання хана Котяна, який запропонував новгород-сіверському князеві Мстиславу Удалому спільно виступити проти нового ворога. Мстислава підтримали київський, чернігівський, волинський князі. Та об’єднане русько-половецьке військо з причин неузгоджених дій зазнало поразки.