Презентація на тему:
Іспанія в 20-30-х роках

УРОК 15 Тема. Іспанія в 20-30-х роках. Мета уроку: охарактеризувати розвиток Іспанії у 1920-1930 х роках, показати причини, які призвели до тривалої кровопролитної громадянської війни і встановлення диктатури генерала Ф. Франко, ознайомити учнів з перебігом подій громадянської війни; закріпити навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; формувати в учнів стійкі демократичні переконання; виховувати високі моральні якості.

1. Іспанія після Першої світової війни. 2. Диктатура П. де Рівери. 3. Революція 1931 р. 4. Уряд Народного фронту. «Королівський герб Іспанії» «Прапор Іспанії 1927–1931 рр.»

Іспанія після Першої світової війни: 1) економічний розвиток: у роки Першої світової війни дотримувалася нейтралітету; пожвавлення економічного розвитку; у промисловості ско рочення виробництва, інфляції, зростання безробіття; економічна відсталість аграрно-промислової Іспанії від розвину тих країн; найбільш розвинені пів нічні області – Каталонія, Басконія й Астурія; піднесення національно-визвольного руху в районах (Каталонія, Басконія, Галісія). 2) політичний розвиток: основа політичної системи – монархія (король Альфонс XIII), яка спиралася на католицьку церкву й армію; розстановка політичних сил – на лівому фланзі – ІСРП – Іспанська соціалістична робіт нича партія, профоб'єднання ЗСТ – Загальний союз тру дящих, КІЛ – Комуністична партія Іспанії, на правому фланзі – монархісти, фінансово-поміщицька олігархія; гостра політична криза 19-21 р., яка виникла через поразку іспан ської армії в колоніальній війні проти марокканського народу;

«Мігель Прімо де Рівера»

 Державний переворот готувався майже відкрито. 13 вересня 1923 р, генерал Мігель Прімо де Рівера, який командував Каталонським військовим округом, заручившись підтримкою вояччини, духівництва та фінансової олігархії, захопив владу в Барселоні. «Мігель Прімо де Рівера» На фото справа

Диктатура М. Прімо де Рівери Передача влади королем Іспанії диктатору Примі де Ривері. Заходи диктаторського режиму: створення військової директорії із генералів і адміралів; скасування Конституції 1876 р.; розпуск кортесів (парламенту); заснування М. Прімо де Ріверою фашистської партії «Патріотич ний союз », і запровадження запозиченої у Муссоліні корпоратив ної системи; насильницька іспанізація каталонців і басків. Результати: укріплення монархії на певний час; укріплення профспілкового руху, зростання популярності лівих сил; ігнорування національних проблем; за допомогою Франції відновлена влада Іспанії в Марокко. Крах диктатури – Наростання організованого опору диктатурі. – 28 січня 1930 р. – відставка Прімо де Рівери в умовах світової кризи.Відновлення конституційного правління. – Створення нового уряду Д. Беренгера, який намагався зберегти монархію і заспокоїти громадську думку окремими поступками.

Революція 1931 р. Передумови й причини: падіння авторитету монархії, збільшення прихильників респуб ліканського правління; економічна криза 1930-х років; невирішеність земельного питання; боротьба басків, каталонців, галісійців за право на самовизна чення; створення Республіканського блоку, який об'єднав прихильни ків республіки. Привід – перемога на муніципальних виборах республіканців. Перебіг подій • Перемога на виборах 12 квітня 1931 р. прихильників республіки. • Захоплення озброєними громадянами муніципалітетів і прого лошення республіки. • 4 квітня 1931 р. король Альфонс XIII залишив країну. • Утворення Тимчасового уряду на чолі з А. Самора. Результати й наслідки: повалення монархії, загострення політичної боротьби, вибір демократичного шляху розвитку за непослідовності ре форм, громадянська війна.

Демократичні перетворення в країні: обрання загальним голосуванням кортесів і уряду; прийняття демократичної конституції, яка проголошувала сво боду слова, зібрань тощо; відокремлення церкви від держави; надання автономії Каталонії; проголошення помірної аграрної реформи; обрання президентом республіки Н. Алькала Самора, а прем'єр-міністром лідера лівих республіканців М. Асанья. Непослідовність заходів уряду: збереження поміщицького землеволодіння, збереження економічного впливу церкви, намагання вирішити проблеми силовими, а не економічними ме тодами. Результати й наслідки: • Поразка уряду М. Асаньїпа виборах у листопаді 1933 р. та пере хід влади до рук центристів і правих сил. • Зростання в умовах кризи впливу Комуністичної та Соціалістич ної партій; • Активізація фашистів: створення 1933 р. сином колишнього дик татора X. Прімо де Ріверою фашистської організації «Іспанська фаланга». • 15 січня 1931 р. – підписання лівими силами та республіканцями у відповідь на дії фашистів «Виборчого пакту», відомого в історії як пакт про Народний фронт – масової демократичної органі зації, що об'єднала робітників, селян, підприємців, інтелігенцію та ін.

Уряд Народного фронту Партійним склад: комуністи, соціалісти, Загальний союз трудящих, Федерація со ціалістичної молоді, Республіканський союз та ін. Програма: припинення репресій, ліквідація безробіття, розширення прав профспілок, самоврядування Каталонії, Басконії та Галісії, зниження податків і орендної плати за землю для селянства. Прихід до влади: • Перемога на виборах у парламент 16лютого 1936р. • Формування уряду Народного фронту на чолі з М. Асанья, який згодом став президентом (на посаді голови уряду його змінив К. Кірога). Основні заходи: відновлення дії Конституції 1931 р.; заборона діяльності фашистських ліг; репресії щодо політичних противників, закриття опозиційної преси; запровадження 40-годинного робочого тижня, щорічну двотижневу оплачувану відпустку; збільшення пенсій і допомоги з безробіття; скуповування зерна у селян за підвищеними цінами; контролю держави над банком та за лізницями.