Презентація на тему:
Динаміка розвитку журнальних видань США у 19 ст

Динаміка розвитку журнальних видань США у 19 ст. Робота студентки групи Ж-41 Ірини Михалевич

До початку ХІХ ст. відзначається посилення впливу журналів на громадську свідомість і на формування смаку читачів. Подібна ж тенденція спостерігалась і в Британії, де з’явились такі впливові щоквартальники, як “The Edinburgh Review” (“Едінбургський огляд”) чи “The Quarterly Review” (“Щоквартальний огляд”).

Якщо простежити кількісну динаміку зростання журнальних періодичних видань на читацькому ринку Америки цього періоду, то виходить така картина: у 1800 р. регулярно виходило 12 журналів, у 1810 – 40, у 1825 р. – 100. Найбільш цікавими та авторитетними з них були такі періодичні видання, як редагований Ісаєю Томасом журнал “The Massachusetts Magazine” (“Масачусетський журнал”, 1789 – 1796)

і заснований Вільямом Тюдором у Бостоні “The North American Review” (“Північноамериканський огляд”, Бостон, 1815 – 1877; Нью-Йорк, 1878 – 1940) 1974 р. 1927 р. 2011 р.

…філадельфійські видання – “American Review and Literary Journal” (“Американський огляд та літературний журнал”, 1799 – 1802) Чарльза Брокдена Брауна, “The Port Folio” (“Портфоліо”, 1801 – 1815) Джозефа Денні. За журналом Джозефа Денні стояли потужні видавничі та політичні кола Філадельфії (з політиків досить назвати Річарда Раша та Джона Квінсі Адамса, майбутнього президента США). Журнал орієнтувався (за стилем, оформленням та способом подачі матеріалу) на відомі британські літературно-політичні видання типу “The Edinburgh Review”, хоча міра громадського впливу американських журналів була незіставною з їхніми англійськими аналогами.

У Бостоні таке ж становище посідав журнал “The North American Review” – консервативне, непогано поінформоване літературно-політичне видання. Керівництво “The North American Review” прагнуло до створення іміджу “серйозного видання”. У ньому співробітничали провідні політики та історики цього періоду. Консервативність і негнучкість у проведенні редакторської політики у подальшому призводила до втрати певної частини читацької аудиторії. Проте журнал тривалий час залишався на плаву, змінюючи редакторів, зазнаючи злетів і періодів оживлення.

На початку ХІХ ст. мало яке періодичне видання приносило великий прибуток своєму видавцеві. Тому альтернативою партійній пресі, яка отримувала фінансову підтримку від відповідних політичних кіл, стало звернення періодичних видань до різного роду комерційних оголошень у поєднанні з модернізацією видавничого процесу, а також пошук нових ринків збуту (розширення читацької аудиторії). Зміни у видавничому процесі вели до збільшення накладу та здешевіння собівартості видань. Ручний набір та гвинтовий друкарський верстат поступово поступалися місцем технічним новинкам. У 1825 р. виникла модернізована парова друкарська машина Напіра, яка дозволяла нью-йоркській “The Daily Advertaiser” (“Щоденна рекламна газета”) друкувати до 2 тис. прим. за годину, що відкривало нові перспективи у видавничій справі.

Поки провідні уми Америки виборювали на сторінках журналів національну самобутність та культурну незалежність, розпочавши непримиренний двобій із британським інтелектуальним імпортом, американські газетярі в 1820-і рр. відкрили для себе можливості рекламного ринку. Економічна необхідність змушувала переважну більшість періодичних видань публікувати повідомлення рекламного характеру й різноманітну ділову інформацію. Навіть у назвах більше половини газет, що виходили в 7 найбільших містах США у цей час, містилися слова “advertaiser”, “commercial” чи “mercantile” – наприклад, “Hunt’s Merchannts’ Magazine” (“Торговельний журнал Ханта”), “De Bow’s Commercial Review of the South and West” (“Комерційний огляд Півдня та Заходу де Бау”), які вказували на цю специфіку.

Часто-густо такі газети видавалися більшим форматом, ніж традиційні, щоб умістити потік реклами, який увесь час збільшувався, а також біржової та фінансової інформації. Підприємці та представники середнього класу, здатні оплатити зрослу вартість (до 6 пенсів за примірник) цих видань, склали необхідну ситацьку аудиторію. Наприкінці 1820-х – на початку 1830-х рр. в американській журналістиці намітилися нові тенденції, що стали домінуючими у наступні десятиріччя.