Презентація на тему:
Від серця до серця

Ватутінська спеціалізована школа І-ІІІст.№1 Ватутінської міської ради Черкаської області     Родинне свято на тему:     „Від серця до серця ”   підготувала класний керівник 5-Б класу Підчіс ТетянаБорисівна       2011 рік  

Дівчинка. Хто ти, хлопчику малень кий? Хлопчик. Син я України-неньки! Українцем я зовуся Й тою назвою горджуся! Дівчинка. А по чім тебе пізнаєм? Хлопчик. За українським звичаєм В мене вдача шира й сміла, І відвага духа й тіла, І душа моя здорова, Українська в мене мова.           Дівчинка. А скажи, де край твій рід ний? Хлопчик.Там, де неба круг лагід ний, Там, де сонце сяє ясно На вкраїнських дітей красних! Хто ти, дівчинко, така? Дівчинка. Українка я маленька! Українці батько й ненька! Вірна донька я народу, Славна, з козацького роду. Щиро я свій рід кохаю, Роду іншого не маю.

Одного разу я прокинувся від ніжного дотику, повільно розплющив очі й на своїй щоці відчув теплий промінь сонця. Я подумав: « Який добрий Бог, що створив сонце, яке дає нам світло й тепло». Одного разу я прокинулася від ніжного дотику, повільно розплющила очі й побачила, що біля мене стоїть моя мама. . І я подумала: « Який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені тепло і любов свого серця». Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі – наших матерів. Який добрий Бог, що дав нам мужніх і сильних батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів. Який добрий Бог, що дав нам сім`ю, родину, рідну землю.

Мільйони років тому , коли Земля була ще зовсім юною, зустрілися двоє: чоловік і жінка. Вони покохали одне одного і вирішили жити разом. Це були – Адам і Єва. « Хто народжуватиме дітей?» - запитав Адам Єву. Єва відповіла: «Я». « Хто їх доглядатиме і виховуватиме їх?» «Я». « Хто берегтиме сімейне вогнище?» «Я». « А хто ділитиме зі мною радощі і розчарування?» «Я, я, я, я ,я, я ,я.». Сім «я» позвучало з вуст жінки. Так і народилася на землі перша сім`я.  

Хоч маленькі Ми вже добре знаєм, Що зовемся українці Й українських предків має Батько, мати, брат, се стричка І всі інші члени роду — Всі належать до одного Українського народу. Люблю тебе, моя Ві тчизно мила! Твої поля і небо голубе, Бо ти дала мені малому крила, То як же не любить мені тебе!   Люблю твої ліси, струм ки, джерельця, І все-усе, шо є в моїм краю. Тепло долонь, і розуму, і серця Я Україні милій віддаю! На землі великій є одна країна— Гарна, неповторна Моя Україна! І живуть тут люди Добрі, працьовиті. І скажу, до речі, — Ще й талановиті. Учень 7. Розквітай, прекрасна Україно, Рідна земле, матінко моя, Хай лунає мова солов'їна. Пісня неповторная твоя!

ПІСНЯ Людям на добро Гей, на видноколі Клени і тополі, Там вишнева ніч згора. Там, в прозорій тиші, Квітень вірші пише, Травень на сопілці гра. Там дитинства весни, Райдуг перевесла, Там початок всіх шляхів. Там мене співати Вчила рідна мати, Бути щедрим батько вчив. Приспів: Яблунева, солов'їна В моїм серці Україна, В моїм серці сонячний Дніпро. Щира, світла, промениста Хай усіх єднає пісня, Хай лунає людям на добро!  Гей на видноколі - Ранки ясночолі, Гори, ріки і поля. Роки там ясніють, Там сади рясніють, Там співа моя земля. Я дарую людям, Щирим, добрим людям В радісний, щасливий день Зорі України, квіти України, Буйний сад її пісень

Які мамка й татко, таке й дитятко. Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина. З кривого дерева крива й тінь. Яке волокно, таке й полотно. Яке коріння, таке й насіння. Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти. Який дуб, такий тин; який батько, такий син. Яка гребля, такий млин; який батько, такий син. Які самі, такі й сини. Яка мама — така сама. Яке зіллячко, таке й сім'ячко. Яблучко від яблуні недалеко відкотиться. Від лося — лосята, а від свині — поросята. Добра то дитина: коли спить, то не плаче. Чим би дитина не бавилась, аби не плакала! Багато няньок — дитина без носа. Син мій, а розум у нього свій. Від малих дітей голова болить, а від великих — серце. Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати! Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт. Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім. "Народ скаже, як зав'яже"

Одна мати вірна порада. Нема того краму, щоб купити маму. Все купиш, лише тата й мами — ні. Матері ні купити, ні заслужити. Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема жроду ріднішого над матіночки. Рідна мати високо замахує, а помалу б'є. Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане. Мати одною рукою б'є, а другою гладить. Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать. Сліпе щеня і те до матері лізе. На сонці тепло, а біля матері добре. Дитина плаче, а матері боляче. У дитини заболить пальчик, а в мами — серце. Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить. Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого. У кого є ненька, у того й голівонька гладенька. Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна. Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била. Мачушине добро, як зимнєє тепло. Мати б'є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне

У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати. Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє. Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться. Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається. При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — нема й родини. Рід великий, а пообідать ніде. Обідала не обідала, аби рід одвідала. Як до такого роду, то краще з моста в воду. Близька рідня — на одному сонці онучі сушили. Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали. Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка. Його мати моїй матері двоюрідна Параска. Василь бабі сестра у перших. Такий родич, як чорт козі дядько. До свого роду — хоч через воду.

Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт. Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець. Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках. Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Нема вірнішого приятеля, як добра жінка. Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад. Жінка чоловікові подруга, а не прислуга! І в лиху годину не кидай дружину! Найлучча спілка — чоловік і жінка! Всяка пташка своє гніздо знає. Як люба дружина, то люба й в ряднині. Живуть між собою, як риба з водою. Чоловік у домі — голова, а жінка — душа. Без хазяїна двір, а без хазяйки хата, плаче. Хату руки держать. Жінка за три угли хату держить, а чоловік за один. Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом. На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко. Краще жінка сварлива,: ніж дурна. Парочка — Мартин та Одарочка! Яке дибало, таке й здибало.

Коли б начальником я став Хоч на одну годину, То я одразу б наказав Закон ввести єдиний: У дні святкові й вихідні Батьків не допускати Без нас у парк, на стадіон, До цирку й до театру. Ще й всюди входи б спорядив Словами охоронними: «Вхід без дітей Для всіх батьків Суворо заборонено! Сім'я — це близька співдружність Дорослих і дітей. Сім'я — що значить це, То кожен знає, Хто зріс в сім'ї І хто сім'ю сам має... І хоч як не приховуй, не втаїш, Залежить наше щастя від сім'ї. Якщо зміцніє хоч одна родина— Міцною стане й наша Україна.

Хлопчик. Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі – наших матерів. разу я прокинувся від ніжного дотику, повільно розплющив очі й на своїй щоці відчув теплий промінь сонця. Я подумав: « Який добрий Бог, що створив сонце, яке дає нам світло й тепло». Дівчинка. Одного разу я прокинулася від ніжного дотику, повільно розплющила очі й побачила, що біля мене стоїть моя мама. . І я подумала: « Який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені тепло і любов свого серця». Хлопчик. Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі – наших матерів. Дівчинка. Який добрий Бог, що дав нам мужніх і сильних батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів. Хлопчик. Який добрий Бог, що дав нам сім`ю, родину, рідну землю.

Може в житті хтось принаду підкине У чарівничих, звабливих очах. Тільки родина, як зірка єдина, Твій порятунок - надійний причал. Ні, не шукай в своїм серці причину, Якщо зневіра тебе обпече... Тільки родина у прикру годину Схилить надію тобі на плече. Приспів: Родина, родина - від батька до сина Від матері доні добро передам. Родина, родина це вся Україна З глибоким корінням, з високим гіллям В морі спокуси є хвилі великі, Та не забудь у захопленні ти, Що лиш родина - бальзамові ліки, Ліки від старості і самоти Все відцвітає, і жовкне, і гине, Вітром розноситься, ніби сміття... Тільки родина як вічна зернина На невмирущому полі життя. Пісня РОДИНА

Пісня «Моя сім`я» 1.Осені листок кленовий кружить за вікном, Я відкрию наш старенький сімейний альбом. Он я з мамою в колясці ще маленька їду, Ось із татом я до школи в перший клас іду. Приспів: Моя сім’я дружна і весела, Мама, татко і сестра, а у центрі я. Моя сім’я, нічого більш не треба, Коли збирається разом вся моя сім’я. 2.Незабаром вже з роботи прийдуть мама й тато, І новин сестра із школи принесе багато. Всі зберемося ми разом за нашим столом, Будемо переглядати сімейний альбом. Приспів.  

Із букви – крапельки і звуку – сльозинки народилося на світ у вустах немовляти святе слово “ мама “; воно осяює хату, як дар Божий. Тільки не дано нам запам’ятати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мама. Ця мить і є вічністю, бо мама живе завжди з нами, живе в наших дітях і онуках. Земля дочекалась і сонця, і цвіту. Душа, мов калина, цвіте і росте від тепла. Нічого не треба, нічого не хочу від світу Аби тільки мама на білому світі жила. Схилялось над ліжком привітно чоло, Дрімали натомлені очі. Спасибі вам, мамо, за ваше тепло І довгі недоспані ночі. Хай мамина ніжність, і ласка й порада Довіку нас гріють, милують серця. Кінчається все, все минає, проходить Любов же матусі не знає кінця. Прости мені , матусенько, й забудь Ті прикрощі ,що завдаю частенько. Я так тебе, ріднесенька, люблю, Найкраща в світі мамо моя, ненько. Те найдорожче, що тільки є з нами, - Все починається з рідної мами. Мама для мене найдорожча людина. У нашій сім`ї вона символ родини.

Що та « Гала» чи той « Тайд», Коли мама прибирає Дві руки, відро – скрізь лад. Як вона завжди встигає?     Діти, чоловік,робота – геть стомилася уся. А ще кролі, гуси і маленьке порося. Моя мама – восьме чудо світу, Все у неї до лад у. Коли виросту, як тато, Теж собі таку знайду.

ПІСНЯ Мамина сорочка Мені сорочку мама вишивала, Неначе долю хрестиком вела. Щоб я легких стежинок не шукала, Щоб я завжди привітною була. Виконуй, доню - мама говорила, Життя закони істини прості. Не зраджуй землю, що тебе зростила, Не залишай нікого у біді.   А сорочка мамина - біла, біла, А сорочка мамина серцю мила. А сорочка мамина зігріває, Я її до серденька пригортаю.   Літа неначе птахи пролітають Матусі коси димом зацвіли. І я сорочку білу вишиваю, Як вишивала матінко мені. Виконуй, доню - мама говорила, Життя закони істини прості. Не зраджуй землю, що тебе зростила, Не залишай нікого у біді.   А сорочка мамина - біла, біла, А сорочка мамина серцю мила. А сорочка мамина зігріває, Я її до серденька пригортаю.   А сорочка мамина - біла, біла, А сорочка мамина серцю мила. А сорочка мамина зігріває, Я її до серденька пригортаю.   А сорочка мамина - біла, біла, А сорочка мамина серцю мила. А сорочка мамина зігріває, Я її до серденька пригортаю.   А сорочка мамина - біла, біла, А сорочка мамина серцю мила. А сорочка мамина зігріває, Я її до серденька пригортаю.

Слово « тато» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, як сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і як гладить по голівці дитину рідна рука. І так тихо приходить це слово на вуста промінцем татової усмішки й ласкавістю його очей. Чоловіки завжди стримані у своїх почут тях, проте в їхніх серцях ховається велика любов до своїх дітей. Про маму пишуть всі пісень багато, І я немало добрих слів знайду. Але, на щастя, є у мене й тато, І я його понад усе люблю. Ти вмієш ласку виразити в слові І знаєшся на лагідних речах. А скільки доброти, тепла, любові Я бачу в твоїх стомлених очах. У світі нині прикрощів багато Таких, що криком іноді б кричать. Тож хай завжди у всіх нас будуть тата, Бо так його бува не вистача. Уклін тобі, мій рідний тату, За те, що ласка в тебе є. Нехай же нашу рідну хату Біда і горе обмине. За те, що можем мирно жити. За те, що все ти бережеш. За те, що вмієш нас любити, Тож будь щасливим ти без меж.

Батьку любий, тату милий, нинішньої днини Ти прийми слова подяки від своєї дитини. Ці слова — це щира мова, щире побажання, Щоб прожив ти многі літа, не зазнав страждання. Учень4. Тато в мене — бізнесмен, А ще — справжній супермен, Ти мужній і сильний завжди. Як приємно з тобою в світ широкий іти. Учень5 .В мене тато скрізь встигає, тільки так сказати: Треба кіно подивитись, газетку почитати, А ще піти на рибалку, у ліс по грибочки, Щоб зимою діставати з великої бочки. 6-й учень А мій тато — містер Мускул, Що там якийсь Клод Ван Дамм. Маму мою на руках носить Стільки років сам.  

Вірш «Батькові, який покинув мене, посвячується…» Послухай, тату, тебе я хочу спитати, Як тобі, важко, без мене на чужині? А знаєш, тату, я все лишаю, йду спати, Так сильно хочу, щоб ти приснився мені! А мама каже, що в мене татові очі, Що твої руки, і я сміюся як ти! Ти знаєш, тату, я так втомився чекати, І в сні кричати: "Будь - ласка, тату, не йди!" А знаєш, тату, у мене ровер зламався, Бо я на ньому літаю як вертоліт. Та завтра, тату, я піду знову кататись, Мій ровер їде – його вже справив сусід. А знаєш тату, мені за тиждень до школи, Я вже великий і я піду в перший клас! Я так ще тату, в житті не плакав ніколи, Що ти не прийдеш, не порадієш за нас! Я прошу маму, мені купити Марічку, А мама плаче, і каже - грошей нема! Я прошу, тату, позич мені на сестричку, Бо я одружусь, і мама буде сама! А знаєш, тату, у мене скоро весілля! Я знаю точно! В мене народиться син!!! Я зроблю, тату, таке велике застілля, І я до смерті буду тішитись ним! Так знай же, тату, тебе я буду чекати, Допоки й жити! Знай, що в тебе є син! Так важко, тату, на світі жити без тата, Мені так шкода, я не натішився ним!!!

Бабуся сива, мов квітуча вишня, Моя бабуся — вишенька в саду. Мене ти знову зустрічати вийшла І по стежині я до тебе йду. Іду, щоб прихилитися всім серцем До рук твоїх — ласкавих і м'яких, Поглянути у очі — два озерця, І прочитати радість щиру в них. Пробач, що я буваю неслухняна — Трапляється всіляке у житті. Я знаю, що, бабусенько кохана, У тебе серце й руки золоті! Л. Цілик

Ще сонце не встало, Ще тільки сіріє – Мене від світанку Два сонечка гріють. Два сонечка ясні Від ранку до ночі – Це дивляться тепло Бабусині очі. Вже сонце схилилось, Пташки сплять у гаї, Засну – наді мною ж Два сонечка сяють. Два сонечка ясні Від ранку до ночі – Два сонечка красні, Бабусині очі.

Я з бабусею своєю Дружу давно-давно. І ми,- скажу вам, - з нею В усьому заодно. Така моя бабуся – Найкраща у житті. А руки ж у бабусі – Ну просто золоті! Вони що хочеш вміють, Скрізь роблять чудеса:   То місять щось, то миють, Подивишся – краса! Так товсто мажуть пінку. Так щедро сиплять мак. Працюють без спочинку, А пестять ніжно так. І в хаті, і на дворі Пороблять все як слід. То чистять щось в коморі, То варять нам обід. Як смеркне – тіні дивні Сплітають на стіні: Казки такі чарівні Розказують мені. А там нічник засвітять, Онучка щоб міцніш спала. Мабуть, немає в світі Таких хороших рук!

Дідусь, мій лагідний дідусь, Як добре, ти у мене є. С тобою думкою ділюсь, Прошу, повідай про своє. Як і коли зустрів бабусю, Як на побаченнях чекав? За що, скажи ти, мій дідусю, Бабусю палко покохав? Удвох завжди і всюди разом, Закохані, мов голубки, Любов не розгубили з часом, Все робите ви залюбки.  

ПІСНЯ Золоте весілля Праздник! Праздник празднуем семьёй! Праздник, праздник свадьбы золотой! -Горько! Горько! - весело кричат Сорок правнуков и двадцать пять внучат.   Бабушка рядышком с дедушкой Столько лет, столько лет вместе! Бабушка рядышком с дедушкой - Первые скрипки в оркестре! Бабушка рядышком с дедушкой Дружно поют эту песню. Бабушка рядышком с дедушкой Снова жених и невеста!     В эту пару с детства влюблены Мамы, папы и, конечно, мы! Очень сильный дедушка танцор, Ну, а бабушка поёт, как сводный хор!   Бабушка рядышком с дедушкой Столько лет, столько лет вместе! Бабушка рядышком с дедушкой - Первые скрипки в оркестре! Бабушка рядышком с дедушкой Дружно поют эту песню. Бабушка рядышком с дедушкой Снова жених и невеста!

Тихо! Тихіше! Народилася дитина, гарне сенька така на вид. У згортку білих пелюшок ніжно у ліжечку спить. Хто першим усміхається до немовляти? Хто вдень і вночі чатує над колискою, прислухаю чись до подиху дитини? Хто накриває Боже ство ріння, коли рученята ще зовсім безпомічні? Хто ви тирає сльозу малюку й пригортає його до серця, щоб загоїти болі й жалі поцілунком батьківської любові? Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь? Хто вчить робити перші кроки в житті? Наші батьки. І не мав би світ стільки геніїв, якби над їхньою колискою не тремтіли серця матерів, якби їх не плекали ласкаві руки батьків, не голубили добрі бабусі та веселі дідусі.

►► Урок народознавства Діти ставлять запитання батькам. Пере магає той, хто дав найбільшу кількість правильних відповідей. Кого з родичів називають: зовицею; — дядьком; тіткою; — тещею; дядиною; — тестем; дівером; — свекром; свояком; — невісткою.  

►► Ігрова перерва «Говори правду» Тато чи мама стоять із дитиною спинами одне до одного. На мої запитання дитина відповідає кивком голови, а хтось із батьків — уголос. Питання Чи любить ваша дитина манну кашу? Чи миє посуд тато? Чи любить дитина вмиватися вранці? Як звати класного керівника вашої дитини? Чи співає матуся колискові пісні?

►► Урок математики Мама несла в кошику п'ять яблук. Із нею було п'ятеро дітей. Мати їм каже: «Розділіть ці яблука між собою так, щоб кожен із вас отримав по яблуку, а одне залишилося в кошику». Діти бу ли кмітливими, а тому поділили яблука так, як їм сказала мама. Як вони це зробили?

►► Урок української мови Послухайте, як ваші діти виконали до машнє завдання. Вони написали твори про свою сім'ю. Спробуйте відгадати, про чию сім'ю йдеться. Лунає лірична музика, учитель зачитує уривки дитячих тво рів. Батьки намагаються відгадати, про чию сім'ю йдеться у творі.

Милостивий Боже, дякую тобі за моїх маму й тата. Та за все те добро, що ти передав мені через них. Вони виховують нас. Вчать цінувати твої святі заповіді, не грі шити. Ми любимо своїх батьків. І хочемо завжди шанувати і слухати їх. А ти, Господи, допоможи нам у цьому. Твоєю ласкою благослови їх, Господи. Дай їм добро і здоров'я, довге й щасливе життя. Хорони їх від злого, дай їм сили пере могти всі труднощі, діждатися потіхи і вдячності від своїх дітей.