Презентація на тему:
У ПОШУКАХ ІСТИНИ

Чи правильну назву має прислівник як частина мови? (Дослідження Науменко Ольги й Рибальченко Ірини)

МОВОЗНАВЧА ПОЕЗІЯ ОЗНАКУ ДІЇ НАЗИВАЄ, А ТАКОЖ МІСЦЕ, ЧАС, ПРИЧИНУ ЦІЄЇ ДІЇ ВИЗНАЧАЄ, І КОЖЕН ЦЮ ЧАСТИНУ ЗНАЄ. БО ЦЕ ПРИСЛІВНИК – ВСІМ ВІДОМИЙ. НЕЗМІННА ЦЯ ЧАСТИНА МОВИ. Л.ЛУЖЕЦЬКА

ПРИСЛІВНИК ЗВИК, НЕЗМІНЮВАНИЙ В МОВІ, ОЗНАКИ РІЗНІ ВИРАЖАТЬ ПРИ СЛОВІ. Д.БІЛОУС

МОВОЗНАВЦІ ПІДРАХУВАЛИ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ В МОВІ ПРИСЛІВНИКІВ СПОСОБУ ДІЇ ТА МІРИ Й СТУПЕНЯ ДІЇ , МЕНШЕ – МІСЦЯ І ЧАСУ ДІЇ, НАЙМЕНШЕ В МОВІ ПРИСЛІВНИКІВ ПРИЧИНИ ТА МЕТИ ДІЇ.

ТОЖ ЧИ ПРАВИЛЬНУ НАЗВУ МАЄ ЦЯ ЧАСТИНА МОВИ ?

НАЗВУ ПРИСЛІВНИК ПЕРШИМ УЖИВ О.ПАРТИЦЬКИЙ У 1873 РОЦІ. У ЙОГО ГРАМАТИЦІ РАЗОМ З НАЗВОЮ ПРИСЛІВНИК НАРОДИЛИСЯ НАЗВИ ІМЕННИК І ПРИЙМЕННИК.

ДАВНІ РИМЛЯНИ ЦЮ ЧАСТИНУ МОВИ НАЗИВАЛИ ADVERBIUM, ЩО В ПЕРЕКЛАДІ ОЗНАЧАЄ “ПРИДІЄСЛІВНИК”. У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ - НАРЕЧИЕ, ТОБТО ТАКЕ, ЩО НАКЛАДАЄТЬСЯ НА РЕЧЬ ( ГЛАГОЛ, ДІЄСЛОВО )

ВЧЕНІ – МОВОЗНАВЦІ, СУЧАСНИКИ О.ПАРТИЦЬКОГО, ВІДСТОЮВАЛИ НАЗВУ ПРИДІЄСЛІВНИК, ВВАЖАЮЧИ ЇЇ БІЛЬШ ПРАВИЛЬНОЮ. А ЯК ВВАЖАЄТЕ ВИ ?