Презентація на тему:
Односкладні речення. Особові

Односкладні речення. Особові Підготували учителі Монастирищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Казміренко Тетяна Валеріївна Михайлець Наталія Вікторівна

Односкладні речення Речення як основна одиниця синтаксису надзвичайно багатогранне. Крім двоскладних, виділяють також речення односкладні, в яких достатньо одного головного члена - у формі підмета чи присудка - для розуміння змісту висловленого. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, певної граматичної форми і відповідної інтонації. Відсутність другого головного члена речення не створює враження неповноти речення, а є особливістю його будови.

Односкладні речення за формою головного члена поділяються на дві основні групи: речення, в яких головний член співвідноситься з підметом (називні речення); речення, в яких головний член співвідноситься з присудком (особові та безособові речення).

Односкладні речення іменні (називні) дієслівні означено-особові неозначено-особові узагальнено-особові безособові

Означено-особові речення Означено-особовими називаються такі односкладні речення, в яких присудок означає дію, що стосується якоїсь конкретної особи. Головний член (у формі присудка) в таких реченнях виражається: 1) формою дієслова 1-ї особи однини чи множини дійсного способу теперішнього чи майбутнього часу (найчастіше в розповідних реченнях); 2) дієсловом 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу (найчастіше в питальних реченнях та реченнях, до складу яких входить звертання); 3) дієсловом наказового способу 2-ї особи однини та множини (в спонукальних реченнях), особливо, коли до їх складу входить звертання; 4) дієсловом наказового способу 1-ї особи множини.

За всіх скажу, за всіх переболію… Їмо плоди із дерева незнання. Може, на зорі літатимеш сині? Куди, машино, так біжиш в вечірній сині посивілій? Куди біжиш? Славте мову цю чудову на оновленій землі! Живи, Україно, наш зоряний сад! Любімо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. Сміло гляньмо долі в вічі.

Перевір себе 1. Яке із речень є означено-особовим? а) Люблю милуватись красою моєї України. б) Зажурився і старий січовик. в) Місячним сяйвом залиті мріють сади. 2. Яке із поданих речень є означено-особовим? а) О земле, велетнів роди! б) Лихо конем не об‘їхати. в) Весна ще так ніколи не співала. 3. Означено-особовими називаються односкладні речення, в яких: а) головний член означає дію, яка стосується певної особи; б) головний член виражає дію, яка стосується будь-якої особи; в) головний член означає дію чи стан, що відбувається без активної участі.

Неозначено-особові речення Неозначено-особовими називаються такі односкладні речення, в яких присудок означає дію, виконувану невизначеною особою. Головний член у цих реченнях виражається: Дієсловом у формі 3-ї особи множини дійсного способу теперішнього і майбутнього часу; Дієсловом у формі множини минулого часу дійсного способу та у формі множини умовного способу. У неозначено-особових реченнях виконавець дії не називається з різних причин. Дія головного члена (присудка) здебільшого стосується багатьох виконавців, хоча інколи дія головного члена речення може бути віднесена і до однієї особи.

Нас зустрічають хлібом-сіллю. Лиш виведуть те слово із тої в‘язі літер, а слово ж без коріння покотиться, втече. Посадили над козаком явір та ялину. Нас учили стрічати негоди та лиха грудьми.

Перевір себе 1. Яке з речень є неозначено-особовим? а) Мене в цій хаті привітали, нагодували. б) Бійся в собі душевної глухоти. в) Хочеш їсти калачі-не сиди на печі. 2. Яке з поданих речень є неозначено-особовим? а) Поділять тебе, земле, ой, поділять. б) Вмій пожартувати, та знай, коли перестати. в) Смеркало. Повіяло прохолодою. 3. Неозначено-особовими називаються односкладні речення, в яких: а) дійова особа мислиться неозначено; б) головний член виражає дію, яка стосується будь-якої особи; в) головний член означає дію чи стан, що відбувається без активної участі.

Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовими називаються такі односкладні речення, в яких суб‘єкт дії мислиться узагальнено, тобто присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. Головний член найчастіше має форму 2-ї особи однини теперішнього і майбутнього часу дійсного та наказового способу. Основне призначення узагальнено-особових речень-образне вираження загальних суджень. Тому такі речення широко представлені в народних прислів'ях та приказках. Також ці речення поширені в описах, правилах. Наприклад: Вік живи – вік учись. Хліб-сіль їж, а правду ріж. Чесне діло роби сміло.

Перевір себе 1. Яке з речень є узагальнено-особовим? а) Друга пізнають у біді. б) Із хмари тихо виступають обрив високий, гай, байрак. в) Дивлюся, аж світає, край неба палає. 2. Яке з поданих речень є узагальнено-особовим? а) Біле тіло паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. б) Дарованому коневі в зуби не заглядають. в) Жену від себе голоси поля. 3. Узагальнено-особові речення найчастіше вживаються: а) в офіційно-діловому стилі; б) в художньому стилі; в) у публіцистичному стилі.

Використання односкладних особових речень в різних стилях мовлення Означено-особові речення вживаються в художньому та публіцистичному стилях: Чи пам‘ятаєш дні ті гарні, ясні, коли сміялось сонце, грало море? Працюють на землі важко, щоденно. Неозначено-особові речення характерні для розмовного та художнього стилів: Восени після збирання врожаю поля переорюють. З давніх-давен творців пісенного слова – піснетворців – називають у нас співцями. Сфера використання узагальнено-особових речень – розмовний, художній, науковий, діловий стилі: З вогнем не жартуй! Здобудемо освіту, побачим більше світу.