Презентація на тему:
Культура мови на щодень (мовні хвилинки на уроках української мови)

Культура мови на щодень (мовні хвилинки на уроках української мови) Автор: Губська Ольга Володимирівна, вчитель української мови та літератури Валківського ліцею імені О.Масельського Харківської області Мета: культивувати нормовану літературну мову, дотримуватися усталених літературних норм і тим самим пропагувати зразкову літературну мову як ознаку високої культури спілкування

ДАЛЕКИЙ — ДАЛЬНІЙ - ці прикметники — родичі з походження Основним, уживаним у всіх стилях, є прикметник далекий у книжних стилях літературної мови, термінологічних стандартах: авіація, що долає тисячі кілометрів, — далека, капітан — далекого плавання, так само і далеке зарубіжжя. Переносні значення віддаленості. Так, про погляд, очі, спрямовані в далечінь, або холодні, байдужі, кажуть: далекий погляд, далекі очі. А людина, яка не думає про щось, не збирається щось робити, — далека від того: Дядько був далекий від жартів (тобто «не збирався жартувати»). Дальній сходиться з ним у кількох випадках. Це здебільшого стосується чималих відстаней у просторі або в часі

Спільними є значення «розміщений на великій відстані»: далекий край, далекий ліс, далека турбаза — дальній край, дальній ліс, дальня турбаза; про людину, що перебуває або живе десь далеко, кажуть: далекий друг і дальній друг, далека мила і дальня мила. Пор. ще: далекий і дальній грім, далека і дальня луна; їдемо в далеку подорож і в дальню подорож; про дорогу, відстань на багато кілометрів, кажуть: далека дорога і дальня дорога; про велику віддаленість у часі — чи в минулому, чи в майбутньому: далеке (дальнє) минуле, далеке (дальнє) прийдешнє; паралельне вживання характерне для розмовного стилю, для тих понять, з якими пов’язана загальновживана лексика. Наприклад, коли йдеться про віддалену спорідненість, коли хтось має того самого предка не ближчого, ніж у третьому коліні, кажуть далекий (дальній) родич.

ДЕФЕКТ — НЕДОЛІК Дефект — слово іншомовного походження (від лат. defectus — недолік), позначає якусь ваду, хибу, недолік, пошкодження. Воно широко використовується в спеціальній літературі для називання різних фізичних вад людського організму, напр.: дефекти на обличчі, дефекти носа, дефект вимови, приховані генетичні дефекти, дефекти міжшлункової перегородки. Слово здебільшого позначає такі вади, хиби, які можна побачити або фізично відчути на конкретному предметі: Ультразвуковий дефектоскоп безпомилково виявляє найменші дефекти (з журн.). Усталеними є вислови дефект розуму, дефект психіки. Так само відзначаються усталеністю вислови фізичні вади, психічні вади.

Прикметники, утворені від слова дефект У сучасній українській мові активно функціонують прикметники: дефектний, дефективний. Дефектний уживається тоді, коли йдеться про ушкоджений предмет, зіпсовану деталь, машину та ін., напр.: Дефектні огірки утворюються внаслідок неповного запліднення (з газ.). Значення прикметника дефективний — «який має психічні та фізичні вади, ненормальний»: У його характері було щось дефективне, ненормальне (з журн.).

Запам’ятай! Слово недолік може вживатися як синонім до слова дефект, напр.: недолік мови — дефект мови. Але семантика слова ширша. Воно позначає недогляди, помилки у якій-небудь справі, роботі, діяльності окремої людини або організації. Вислів офіційно-ділового спілкування: усунути недоліки в роботі. Щодо людини, її характеру, вдачі перевагу треба надавати синонімам вада, ґандж. дефект позначає переважно відчутні, видимі недоліки конкретних предметів. Тобто, коли йдеться про конкретний предмет, то для характеристики його зіпсованості, пошкодження вживається слово дефект, а недолік указує на негативну ознаку, якість чого-небудь: дефекти агрегату, але недоліки виховання. Основна сфера функціонування книжного слова дефект — спеціальна література, наукова термінологія.