Презентація на тему:
Читання

Зв’язне мовлення № 5. Читання мовчки текстів діалогічного і монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення. Види запису прочитаного: докладний запис, конспект, тези, докладний і короткий плани. Контрольне читання мовчки Підготувала вчитель Бородянської спеціалізованої школи – загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів №1 Баришенко Лариса Іванівна

Ознайомлення учнів із темою, завданнями та метою уроку Прочитайте прислів’я. Як ви його розумієте? Сформулюйте за ним тему й мету уроку. Мудрий вміє читати і рядки, і між рядками.

Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів Ситуативне завдання Уявіть ситуацію: ви прийшли в бібліотеку, щоб дібрати матеріал для виступу на семінарському занятті. Для цього вам потрібно дізнатися, яку інформацію можна взяти з книги і як це зробити швидко, з найменшою затратою зусиль. Яким способом читання ви скористаєтеся?

Фронтальна робота зі схемою-опорою Пригадайте, що вам відомо про способи читання? Що впливає на вибір того чи іншого різновиду сприйняття друкованого тексту? Правильність міркувань перевірте за схемою опорою.

Різновиди читання поглиблене читання: увага звертається на деталі, які аналізуються й оцінюються. Таким способом читають підручники, наукові тексти ознайомлювальне читання: здійснюється загальне ознайомлення зі змістом, виділяються основні ідеї і проблеми, приділяється увага тільки основній інформації. Таким способом читають публіцистичні та іноді художні тексти читання-перегляд: використовується для попереднього ознайомлення з книгою, читається зміст, передмова, заключна частина читання-сканування: швидкий перегляд друкованого тексту з метою пошуку потрібних слів, прізвищ. Цим способом оволодівають у процесі спеціального тренування

Робота в парах із пам’яткою Пригадайте, як ви працюєте над засвоєнням змісту статті, розділу книги. Звірте свої міркування і дії з поданою нижче пам’яткою. Пам’ятка «Як працювати з книгою» 1. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно: прочитати титульну сторінку — прізвище автора, заголовок, рік видання; прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки; уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки; прочитати передмову або вступ. 2. Під час читання звернути увагу на: назви окремих розділів, частин, параграфів і т. ін.; вдумливо ставитися до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжирним та ін.); з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій; звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки). 3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно: поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше; скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

Пошукове завдання Прочитайте текст і знайдіть у ньому відповідь на питання: «Які вміння потрібні людині для оволодіння культурою читання?» Все більше зростаючий потік інформації, інтерес широкого кола людей до науки, техніки, мистецтва вимагають вміння читати, робити записи почутого і прочитаного, зіставляти прочитаний матеріал із раніше відомим, систематизувати його. Вміти читати і занотовувати прочитане — необхідна риса й ознака інтелектуальної праці. Записи роблять роботу з книгою раціональнішою, ефективнішою. Щоб правильно, з максимальною повнотою використати книжку, людина повинна оволодіти певними навичками роботи з нею. Потрібно навчитися самостійно робити спостереження й висновки з прочитаного, точно цитувати, знаходити в книжці певні положення для підтвердження чи заперечення висунутого теоретичного положення. Складання, оформлення записів залежить від особливостей мислення, особливостей запам’ятовування та осмислення. Записи допомагають швидко відновити в пам’яті прочитане і навіть через певний проміжок часу служать довідковим матеріалом. Видів запису існує багато. Вибір того чи іншого з них визначається конкретною метою. Якщо зміст книжки нескладний, легко засвоюється — можна обмежитися складанням плану тексту. Якщо вас цікавлять лише окремі місця, то потрібно виписати саме їх (зробити виписки), а за ними скласти тези. Якщо книжка містить нову, цікаву, але важку для засвоєння інформацію, доцільно її законспектувати. Найважливіші місця з прочитаних книжок можна записати дослівно, а іноді своїми словами, якщо точне посилання на статтю, посібник, брошуру не потрібне. Найчастіше виписки оформлюються у вигляді цитат.

Творче списування Дайте відповідь на запитання: «У чому відмінність понять: фактографічне конспектування, вільне конспектування, оцінювальне конспектування, творче конспектування, лекторське конспектування?» Встановіть відповідність. Творче списування 1.творче конспектування 1. передання слово в слово змісту постанов, рекламної інформації 2. лекторське конспектування 2. передання змісту тексту своїми словами 3. вільне конспектування 3. наявність поруч із критично оцінюваним змістом особистих суджень 4. фактографічне конспектування 4. доповнення, розвиток і узагальнення думок автора 5. оцінювальне конспектування 5. подання матеріалу на аркушах так, як він лунатиме в аудиторії, для чого письмове мовлення треба передати через усне

Правила конспектування прочитаного (орієнтовні) 1. Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи їх більшим шрифтом. 2. Вдумливо прочитай текст. Визнач тему і головну думку висловлювання, тип і стиль тексту. 3. Складай конспект після того, як продумав план тексту. 4. Стисло запиши змісту тексту. Записуй тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади. 5. Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці. 6. Для зручності користування конспектом підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки. Виділяй в конспекті важливу інформацію, використовуючи позначки на полях, виділення кольором тощо. 7. Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату. 8. Роби помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цього свої умовні позначки: а) знак оклику на полях — дуже добре; б) знак питання — здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки тощо 9. Вчися конспектувати відразу начисто.

Контрольне читання мовчки Зошит для контрольних робіт

Домашнє завдання Законспектувати енциклопедичну статтю про відому історичну постать. Визначити, яким різновидом конспекту скористувалися.