Презентація на тему:
Життєвий i творчий шлях Iвана Яковича Франка

Життєвий i творчий шлях Iвана Яковича Франка

Iван Якович Франко "Іван Франко - це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості" Максим Рильський

Меню проекта Епiграф Iсторiя життя Творчий шлях Спогади Запитання

Знання, яке не спирається на ідеї минулого, яке не має зв’язку зі своїми витоками, позбавлене основ та глибинної суті. Тому опанування культурним надбанням нашого народу має важливе значення для духовної і соціальної розбудови України. У зв’язку з цим доречно сьогодні замислитись над спадщиною великого українського письменника, видатного критика, публіциста, ученого, громадського і політичного діяча І.Франка.

Дослідниками підраховано, що найповніший бібліографічний покажчик творів Івана Франка містить понад 6 тисяч назв – художніх, публіцистичних творів, наукових досліджень, численних перекладів чи не з усіх літератур і мов світу, величезну кількість рецензій, статей, оглядів, відгуків на більшість загальнокультурних тем. Важко назвати когось з інших письменників світового значення, геній якого так плідно виявився б у різних сферах творчості і який би залишив стільки наукових і мистецьких творів, як Іван Франко.

Іван Франко – син заможного селянина-коваля з Нагуєвич Дрогобицького повіту в Галичині. Народився 27 серпня 1856 р. Франки були людьми привітними, гостинними. Вечорами до їхньої хати сходились сусіди, розповідали сільські новини. Мати Франка дуже любила співати. Від неї він записав безліч народних пісень і цілий весільний обряд. Початкову освіту І.Франко здобув у дворічній школі села Ясениці Сільної, звідки була родом його мати. Навчання здійснювалося польською і німецькою мовами. У 1864 році після закінчення початкової школи батьки віддають сина до головної міської школи в Дрогобичі. Будинок головної міської школи в Дрогобичі, де вчився Іван Франко у 1864-1867 рр.

У гімназії вивчали німецьку, українську і класичні мови, а також природознавство, всесвітню історію, фізику, математику. Дрогобицький період життя зафіксований у таких творах: “Гірчичне зерно”, “Отець – гуморист”, “У столярні”. Твори “Спомини з моїх гімназійних часів”, “Причинки до автобіографії” та деякі інші твори містять картину навчання Івана Франка в Дрогобичі. Найбільше, що виніс майбутній письменник з Дрогобицької гімназії, – це бажання працювати для народу. Свідоцтво про закінчення першого півріччя класу Дрогобицької вищої гімназії

Батько помер у 1865 році, а в 1872 році померла і мати. “Ми дістали мачуху і вітчима замість родитилів” – пише Франко в автобіографії. Зі своїм вітчимом Гринем Гавриликом Іван Франко підтримував дружні стосунки протягом всього життя. Залишившись без батьків, Франко був змушений працювати репетитором. На зароблені гроші він утримується матеріально і купує книжки для особистої бібліотеки. Франко учень 3 кл. Дрогобицької гімназії у 1870 році.

У 1875 р. він вступає на філософський факультет Львівського університету, обирається членом “Академического кружка” і редакції журналу “Друг”. За словами Івана Франка, Львівський університет на той час не був “світильником у царстві духа”. Професори часто на лекціях відбували свою повинність, не давали студентам міцних знань. На фотографії ми бачимо Франка з його учнями Я.Рошкевичем та І.Погорецьким

Москвофільська партія, яка мала сильні позиції в Галичині ще з 30-х років, захопила і молодих хлопців. Івана Франка призначають бібліотекарем “Академического кружка”. Але Іван Франко не дуже довго перебував під впливом москвофільської ідеології, яка у Львові не одного звела зі шляху служіння своєму народові. Про своє університетське навчання Іван Франко писав так: “В тих трьох роках університетського життя я читав досить багато, хоч без вибору, більше белетристики, ніж наукових речей. Лекції на університеті зовсім мене не зайняли й не дали мені нічогісінько – ані методи, ані здобутків.” (Лист до М.Драгоманова). Іван Франко – студент Львівського університету

Листи М.Драгоманова (перший надрукований у “Друзі” 1875 року, другий і третій 1876 р.) стосувалися мови журналу та його суспільно-політичного напрямку. Знайомство з М.Драгомановим мало корисний вплив на І.Франка, який почав у своїх творах давати реальні малюнки з народного життя. У 1877 році почалися арешти серед університетської молоді у Львові. 11 червня 1877 року за розповсюдження соціалістичних ідей заарештовано І. Франка. Михайло Петрович Драгоманов.

Франка викинено з “Просвіти”, заборонено йому приходити до “Руської Бесіди, а люди, що мали до нього яке діло, сходилися з ним потай, у секреті, і се ще більше пригноблювало і чи радше принижувало його”. Але вплив Івана Франка на університетську молодь від цього часу починає постійно зростати.Франко береться за видання нових журналів. Разом з Михайлом Павликом він видав два випуски “Громадського друга”, а далі дві книжки “Дзвона”, “Молота”. І хоч все це було конфісковане прокуратурією, видання ходили по руках студентів. Журнал “Громадський друг” (“Дзвін”, “Молот”)

1 березня 1880 р. І.Франко виїхав зі Львова до Коломиї. Тут він зустрівся з Ольгою Рошкевич, а також із Кирилом Геником. По дорозі І.Франко та К.Геник зупинились на відпочинок у містечку Яблунові, де 4 березня 1880 р. І.Франка було затримано поліцією і заарештовано. Так 5 березня 1880 року І.Франко був ув’язненим у Коломийській в’язниці і поміщений у камері № 6. Обкладинки повісті “Борислав Сміється”. Видання 1922р

Великі надії на здійснення політичних і літературних намірів покладав Франко на Київ, куди він прибув наприкінці лютого 1885 р. Зустрічі з О. Кониським і В.Антоновичем не виправдали сподівань на видання газети. Теплий спогад залишили зустрічі з родинами Лисенків, Старицьких і Косачів. Приїхавши в Київ наступного року, Франко одружується з Ольгою Хорунжинською. І. Франко з дружиною. Київ, травень 1886 р.

У листопаді 1894 р. Франко просить керівництво Львівського університету дати дозвіл скласти іспит на право викладати історію української літератури та етнографії. 18 березня 1895 р. відбувся габілітаційний колоквіум. Колоквіум одностайно прийняв рішення допустити Франка до наступної стадії. Вiн прочитав пробну лекцію “Розбір “Наймички” Шевченка” перед професурою філософського факультету і численною публікою. Лекцію визнано відповідною і запропоновано Міністерству культури і освіти затвердити габілітацію Франка на доцента української літератури і етнографії. Франка не затвердили. Українські журнали, у виданні яких брав участь І. Франко.

З 1898 р. І.Франко був одним із головних редакторів “Літературно-наукового вісника” й одночасно належав до найвизначніших співробітників “Записок Наукового товариства ім.Шевченка”. Літературні та наукові праці створили йому славу європейського письменника, доказом чого є той факт, що різні закордонні наукові товариства іменували його своїм членом. І. Франко(в центрі) з М. Коцюбинським та В.Гнатюком. Львів, 1905р.

Початок Першої світової війни застав родину Франка в трагічному становищі. Хвора дружина перебувала в лікарні, сини – в армії. У 1915 році, коли було звільнено Львів від московської окупації, Франко перейшов під опіку Українських Січових Стрільців і жив в їхньому захисті. Навесні 1916 він затужив за своїм домом, де і помер 28 травня 1916-го року, поховано його 31 травня на Личаківському кладовищі у Львові. І. Франко. Мойсей

Ім’я письменника було шановане по всій Україні і Харківський університет вшанував його титулом почесного доктора. Повідомлення ректора харківського університету Д. Багалія І.Франкові про обрання його почесним доктором університету. У 1933 р. на могилі І.Франка споруджено пам’ятник у вигляді каменяра, який молотом розбиває скалу. Пам’ятник І. Франку на Личаківському кладовищі у Львові. Будинок-музей І. Франка у Львові.

Твори письменника видані мільйонними тиражами в перекладах багатьма мовами народів світу. Його іменем названо колишні Станіслав, Нагуєвичі, Янів, центральні вулиці багатьох міст. Ім’я Івана Франка носять культурні і навчальні заклади України та українського зарубіжжя. У Києві, Львові, Дрогобичі й Бориславі споруджено пам’ятники великому синові українського народу. Іван Франко є одним із найбільших світочів української науки. Франко І. Бориславські оповідання.

Як поет Франко займає видатне місце в українській літературі. У своїх поетичних творах передав не тільки власні переживання, але й переживання народу. Тематикою й мотивами поетичної творчості міг стягнути вершин людської думки (“Смерть Каїна”, “Мойсей”), але вмів також зобразити сіре життя низин. Поезії Франка зібрані в збірках “З вершин і низин”, “Мій ізмарагд”, “Із днів журби”, “Давне і нове”, “Зів’яле листя”, “Semper tiro”. I.Франко Boa Constrictor. Повість. I.Франко Не спитавши броду.

У відомій поемі “Каменяр”, що вперше з’явилась у “Дзвоні”, поет виводить себе і тисячі таких, як він. Вони невільники, які добровільно взяли на себе пута волі, вони каменярі на шляху поступу. Франко І. Каменяр.

У великій поемі “Панські жарти” зображено життя в українському селі напередодні знесення панщини та в сильних поетичних словах відтворено радість народу у хвилину проголошення волі: “Нема вже панщини, ні пана! Ми вольні, вольні, вольні всі!” Крім поезій, оповідань та повістей, Франко писав також драматичні твори: “Украдене Щастя”, “Сон князя Святослава”, “Будка Ч.27”. Франко І. Украдене щастя.

Як поет Франко займає видатне місце в українській літературі. У своїх поетичних творах передав не тільки власні переживання, але й переживання народу. Тематикою й мотивами поетичної творчості міг стягнути вершин людської думки (“Смерть Каїна”, “Мойсей”), але вмів також зобразити сіре життя низин. Поезії Франка зібрані в збірках “З вершин і низин”, “Мій ізмарагд”, “Із днів журби”, “Давне і нове”, “Зів’яле листя”, “Semper tiro”. Франко І. “Зів’яле листя”

Перекладацький доробок Франка охоплює величезний діапазон світового письменства та усної народної творчості від найдавніших часів до поч. ХХст. Письменник переклав українською твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур (частину з них, щоправда, – за посредництвом німецької мови), у т.ч. зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства Франко І. Данте Алігієрі

Розвиток народної уснопоетичної творчості Франко вважав важливим чинником у боротьбі народних мас за своє соціальне визволення. Перший ґрунтовний аналіз панівних в середині ХІХст. буржуазних фольклористичних теорій Франко подав у своїй відомій праці “Найновіші напрями в народознавстві”, опублікованій польською мовою у львівському фольклористичному органі “Lud” у 1895 році. Франко І. Отець-гуморист Франко І. У столярнi

Уснопоетичну творчість українського народу Франко висвітлював і досліджував з точки зору інтересів трудового народу. Саме так побудовано його знамениту тритомну працю “Галицько-руські народні приповідки”, яка становить і на сьогодні неперевершений взірець у світовій пареміографії, саме так побудовано і серію його капітальних наукових досліджень під заглавною назвою “Студії над українськими народними піснями.” У дослідженнях фольклору Франко не лише очолював передову науку в Україні, робив помітний внесок у розвиток світової фольклористики. Франко І. Коломийки в записах Івана Франка.

Бурхливий розвиток національної думки в нашій країні спонукає знову замислитись над франкознавством і визначити контури дальших досліджень у цій царині. Нині накреслилась тенденція до універсалізації франкознавства: воно намагається стати адекватним універсалізмові письменника. Помноження аспектів дослідження, приплив нових франкознавчих кадрів вимагає розширення й популяризації наукової бази –першоджерельних матеріалів. Ними є твори письменника у всій їх сукупності та дотичні до його особи документи – листи, мемуари, рецензії. Час потребує більш глибокого вивчення його творчого спадку. Франко І. Зібрання творів

Франкознавство дістало змогу поширити свої обрії на основі багатого фактажу. Та все ж це далеко не всі твори письменника. За бортом видання лишилися деякі твори, в яких Франко ставив національне питання. “Забуто” шість книг “Галицько-руських приповідок”, які письменник громадив чи не все життя.Чимало текстів понівечено радянською цензурою.З дослідницьких франківських статей вилучалися цитати з Біблії. Франко І. Основи суспiльностi Франко І. Будка ч 27

Отже, на черзі видання всіх творів Каменяра, повне академічне зібрання його спадщини, перевидання окремих його збірок, зосібна такої, як “З вершин і низин”. У численних популярних виданнях вибраних творів Франка фігурують одні й ті самі назви, переважно бориславського циклу. Деякі франкознавці були проти такого однобічного добору, вважаючи, що слід видавати або окремі твори, або авторські збірки. Слід інтенсивніше друкувати неопубліковане. Зокрема, назріла необхідність видати листи письменника. Франко І. Каменярі

Як дослідник, Франко мислив постать письменника в триєдиному вимірі: людина, митець, громадянин. Сучасне франкознавство передбачає з’ясувати ставлення Франка – вченого до окремих літературознавчих, фольклористичних та лінгвістичних шкіл і методів. Обрії франкознавства безмежні. З утворенням нових франкознавчих центрів, а також за допомогою дотацій від різних товариств, франкознавство повинно увійти в нову фазу разом з новою добою відродження української культури. Гнатюк М. Іван Франко Франко-Ключко А. Іван Франко і його родина

Дата народження Iвана Яковича Франка? а) 24 червня 1856р. б) 27 серпня 1856р. в) 25 вересня 1856р. г) 23 грудня 1856р.

На який факультет Львiвського унiверситету вступив I.Франко у 1876 роцi? а) фiлософський б) економiчний в) iсторичний г) бiологiчний

За що було заарештовано I.Я.Франка? а) за крадiжку б) за соцiалiстичнi iдеї в) за вбивство г) за нестачу паспорта

Який журнал видавали I.Франко i М.Павлик? а) Громадський друг б) Руська бесiда в) Борислав смiється г) Життя i слово

Як звали дружину I.Франка? а) Ольга Хоружинська б) Оксана Ружанiвська в) Олена Старицька г) Тетяна Мординська

Український журнал,у виданнi якого брав участь I.Франко? а) Руська правда б) Лiтературно-науковий вiсник в) Львiвськi новини г) Факти

Назва всiм вiдомої поеми I.Франка написаної у 1905 роцi? а) Народ б) Наймичка в) Мойсей г) Зiв’яле листя

У якому мiстi знаходиться будинок-музей I.Франка? а) Київ б) Харкiв в) Львiв г) Одеса

Написавши яку збiрку I.Франко зробив помiтний внесок у розвиток свiтової фольклористики? а) Коломийки в записах I.Франка б) З вершин i низин в) Semper tiro г) Iз лiт моєї молодостi

Iвана Франка називали Вiчним революцiонером, Духом неспокою та… а) патрiотом б) протистантом в) коменярем г) боротьбистом

З ким I.Франко на фотографiї? а) Драгомановим i Гнатюком б) Гнатюком i Коцюбинським в) Вернацьким i Мельником г) Мельником i Гнатюком

В якiй поемi зображено життя у селi напередоднi знесення панщини? а) Смерть Каїна б) Отець-гуморист в) Панськi жарти г) У столярнi