Валерян Підмогильний "Місто"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
У невеликій автобіографічній замітці Валер'ян Підмогильний так підсумував свій шлях: «Очевидно, є люди, що своє життя можуть згадувати, як суцільну смугу радості. Є люди, життя яких насичене і радостями, і печалями. Можливо, ці люди найщасливіші, бо справжнє щастя може відчути той, хто зазнав горя. Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощі? Життя пережите, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повільно пересуваючи ноги, не в силі скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроці, знеможений у подальших, я шукаю світлої плями на пройденому шляху і не знаходжу...».
Проблемне питання Познайомившись із біографією В.Підмогильного, одним із найяскравіших прозаїків 20-х років ХХ століття, найпотужнішим модерністом, представником неореалістичної течії, я пропоную вам дати відповідь на питання: - Чому «тільки смерть перетворює життя людини на долю?»
Екзистенціалізм — це філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К'єркегор (кінець XVIII ст.), який вважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки.
Визначальні риси екзистенціалізму: абсурдність буття,відчай, страх смерті; особистість має протидіяти державі, суспільству “ворожому” середовищу; вища цінність у свободі особистості; існування людини тлумачиться як драма свободи; у художніх творах розповідь ведеться від першої особи.
В українській літературі екзистенціалізм проявився у творчості В. Підмогильного, І. Багряного, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників «нью-йоркської групи», в ліриці В.Стуса. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя
Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО), БУНТ (БОРОТЬБА), ТВОРЧІСТЬ . Отож, В. Підмогильний досліджує людину, поєднуючи естетичні засади психологічного роману та філософію екзистенціалізму.
Як ви розумієте, що таке психологізм? Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в час модернізму він набув популярності. В українській літературі психологізм притаманний творчості М. Хвильового, В. Підмогильного, драматургії Л. Костенко.
Що таке маргінал? Давайте звернемось до тлумачного словника української мови. Головний герой роману «Місто» Степан Радченко виходець із села, його справедливо можна назвати герой - маргінал. Маргінал 1.Той, хто втратив колишні соціальні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя ( звичайно про вихідців із села) . 2. Провінціал .
А що таке урбаністика? Урбаністика – це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж «міськими очима»
Історія написання «Містом», по суті,започаткувалася нова українська урбаністика, саме в ньому маргінальний характер уперше в пореволюційні роки було розкрито глибоко, психологічно вірогідно, в дусі класичних взірців ДЖ. Лондона, Гі де Мопасана, Оноре де Бальзака, Ф, Достоєвського, Панаса Мирного. Водночас роман Підмогильного є цілком оригінальним, самостійним. У романі «Місто» Валер'ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати-антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку. Ось як у 1929 р. письменник пояснював свій задум: « Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній. І коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість» до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».
Історія публікації Роман завершений письменником у 1927 р, опублікований уперше в Харкові в 1928 р. У 1929 р. Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його російською мовою — у 1930 р. роман виходить у серії «Творчество народов СССР». Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер'ян Підмогильний, роман «Місто», як й інші твори письменника, був заборонений до 1989 р.
Оцінка критики Після публікації роман викликав значний інтерес у громадськості. Його обговорювали на читацьких конференціях, у пресі з'явилися рецензії літературознавців. Дослідники творчості Валер'яна Підмогильного вважають, що прототипом Степана Радченка був відомий поет і прозаїк, автор роману з екзистенціальними рисами «Недуга», друг Підмогильного Євген Плужник. Лише нині, з відстані часу, можемо об’єктивно оцінити вагомий внесок письменника в розвиток національної літератури, який полягав у намаганні пізнати модерну українську людину.
Особливості сюжетної лінії Валер'ян Підмогильний до свого роману бере два епіграфи: «Як можна бути вільним, коли маєш тіло?» А. Франс «Таїс» «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє». Талмуд. Трактат. Авот
Соломія Павличко з цього приводу зазначала: «Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, - неможлива».
В. Підмогильний, формуючи нову модель психолого – реалістичного роману, експериментує з композицією: на традиційну оповідну з її зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою (у романі «Місто» це сюжетна лінія становлення письменника) накладає кризову ( сюжетна лінія Степанових стосунків із жінками), яка характерна для пригодницьких творів. Таким чином він динамізує психологічний роман. Основною сюжетною лінією роману є еволюція головного героя, Степана Радченка, який проходить путь від ворожості і ненависті до примирення з Містом. Внутрішні зміни головного героя відображаються через його ставлення до урбаністичної культури. Розповідь подана через історію душі – енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до технічного вузу й сподівається повернутися з новими знаннями у село.
Завдання на встановлення відповідності Визначте, який епізод відповідає певному сюжетному елементові роману «Місто» В.Підмогильного А. Експозиція Б. Зав’язка В. Кульмінація Г. Розв’язка Смерть Зоськи 2. Приїзд Степана до Києва, знайомство із містом. 3. Знайомство з Ритою 4. Поселення С. Радченка у Гнідих.
Роман “Місто” — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто»
Домашнє завдання Знати зміст роману В.Підмогильного“ Місто”, характеризувати маргінальний образ українського інтелігента. Дібрати цитати для характеристики образів роману.
Схожі презентації
Категорії