Презентація на тему:
Співець народної долі

Співець народної долі Підготувала провідний бібліотекар ДНЗ “ПТУ№38 м. Жашкова Бондаренко Л.М. До 100-річчя від Дня народження А.С.Малишка

Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А.С. Малишко)

Народився А.С. Малишко в Обухові

“Я з тих країв де за Дніпром курган …“

Будинок, де народився поет (Обухів), нині музей-садиба

Народився 14 листопада 1912 р. в Обухові Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, а потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну». Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944—1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань Біографічні дані

Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: "Ми підемо, де трави похилі", “Білі каштани", “Цвітуть осінні, тихі небеса“, "Пісня про рушник” та інші. Улюбленою у народі стала пісня “Цвітуть осінні, тихі небеса", (музика О. Білаша). Малишко - поет-пісняр

Та де б не був, де б не шукав дороги Я не забуду вчителя старого. (А.С.Малишко)

Школярських днів нам не забуть ніколи Не розказати їх не проспівать. (А.С.Малишко)

Від старшого брата Андрій навчився грати на гармонії і співати на весіллях.

Мати моя полотна наткала, Прийшла,всі доріжки позастеляла…” (А.С.Малишко)

“Мати моя, стара голубко в сяйві сивини”

“Миле обличчя і досі сниться Мрією,спогадом, сном золотим.”

Перша любов моя, перше кохання, Стежечка стоптана в білій росі, Тихе зітхання, дальнє світання Може його і не бачили всі. (А.С.Малишко)

“Ми підемо де трави похилі…”

“ Миле обличчя і досі сниться Мрією,спогадом, сном золотим. ”

“Пісня про рушник” Це сповiдь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвої дороги. Рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя i з образом його матері. Цей образ — символ чистоти i любові, матерi-берегинi, яка дала життя, формувала почуття, творила людину.

“І на щастя на долю рушник вишиваний дала” (А.С.Малишко)

Сином України, сурмачем, поетом і журналістом пішов А.Малишко на фронт.

А.Малишко пройшов важкими фронтовими дорогами

НА ФРОНТІ ПИСАВ ВІРШІ, БАЛАДИ СПОВНЕНІ ГНІВУ, ЛЮБОВІ І НАДІЇ!

Любов Забашта – дружина поета Донька поета – Валентина

А я, мов хлопчик сню і мрію, Усе шукаю день при дні Ту пісню – матір і надію, І рідну посестру мені. (А.С.Малишко)

А.С.Малишко в колі друзів і однодумців.

На вечоровім виднокрузі, Де обрій землю обніма, Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема.

Про рідну стежину, яка веде до рідного дому, написав А. Малишко у 1970 р. в поезії "Чому, сказати, й сам не знаю". Та стежина живе в серці, зігріває душу, допомагає, і нема їй кінця-краю:

“ Ота стежина в ріднім краї одним одна біля воріт…”

"Заради щастя рідного народу я міг би всім пожертвувати" А.С.Малишко

Київ у піснях А.Малишка Кілька пісень присвятив поет чудовій нашій столиці — Києву. Піснею «Білі каштани» він прославив знамениті київські каштани: З великою любов'ю і ліризмом оспівав Малишко Київ у пору цвітіння каштанів і прекрасних весняних, солов'їних ночей у «Київському вальсі»: Білі каштани — Щастя моє. Київські ночі, Зустріч в саду — В серці куди не піду.

Ночі солов'їні, ночі весняні, Далі подніпровські наснились мені. Знову цвітуть каштани, Хвиля дніпровська б'є. Молодість мила, ти щастя моє.

А смерть він зустрів наче птиця, -В польоті, в небі мрій… І сниться Вкраїні, сниться Жайворонком в небі Андрій. (Микола Нагнибіда)

Музей-садиба в Обухові

Сонячна дорога пам'яті великого поета

Премії та нагороди 1947 — Сталінська премія за збірку «Лірика» та поему «Прометей». 1951 — Сталінська премія за збірку «За синім морем». 1964 — Шевченківська премія за збірку «Далекі орбіти». 1969 — Державна премія СРСР за збірку «Дорога під яворами». Нагороджено двома орденами Леніна, іншими орденами, а також медалями. Ювілейна монета НБУ 2003 р.

Пам’ятник на могилі А.С.Малишка 31.10.2003р. Нацбанк України випустив в обіг 2-гривневу монету, присвячену А.С.Малишку

Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А.С. Малишко)