Презентація на тему:
щоденник олександра довженка

«Щоденник» О. Довженка – важливий історико- літературний документ епохи

ЩОДЕННИК – різновид мемуарної літератури, записи про переживання, думки й події в житті якоїсь людини, зроблені нею самою у хронологічній послідовності. (Такими є «Журнал» Т. Шевченка, «Записки студента» Є. Гребінки) Мемуари ( з фр. спогади) – твори, в яких автор розповідає про події з особистого та суспільного життя. Теорія літератури

«Щоденник» О. Довженка – це приклад мемуарної літератури, де письменник занотував свої переживання, думки, події власного життя та життя суспільства, у якому жив. «Щоденник» написаний у публіцистичному стилі. Підсумуємо

Тема Другої Світової війни і доля України у цій війні; Тема вождів – «сильних світу сього»; Тема жінки, матері, дружини; Тема майбутнього; Тема історичної спадщини, храмів і Бога в душі людини; Місце і роль митця в суспільстві; Сни як віддзеркалення дійсності. Проблеми твору

Цитати: 15. ІІІ. 1942 Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… 6. VІ. 1942 Німці нас не завоюють. Нас не можна завоювати. Нас і до революції ніхто не міг завоювати . 21. VІ. 1942 …Народ мій український чесний, тихий і роботящий, що ніколи в світі не зазіхав на чуже, потерпає і гине, спантеличений, обездолений в арійській катівні. Болить у мене серце день і ніч. 2. VІІ.1942 Україна наша – вічна вдова. Ми – удовині діти. Тема Другої Світової війни і доля України у цій війні

17. ІV. 1942 Два вороги покалічили мені життя. Перший – Гітлер, що одняв у мене народ…, другий – Б., що вигнав з роботи мою жінку, зав΄язав мені творчість і пригріває у себе моїх убивць. Він же знищить, очевидно, і моє ім΄я. 31.ХІІ. 1943 …хвилями у вічному океані приходять і відходять уряди. 3. VІІІ.1945 Чому криводухість хитренького Хрущова в'ялить мою душу і терзає її гнівом образи і обурення? Я не Хрущову належу. Я не його прикріплений. І не Україні одній я належу. Я належу людству як художник і йому я служу. 23. VІІІ.1945 Я почуваю себе на грані катастрофи… Позбавлений роботи, ізольований од народу, од життя. Кара, яку придумали великі люде в малості своїй, жорстокіша за розстріл… Тема вождів – «сильних світу сього»

2. ІV. 1942 Ми одягнемо тебе в найкращу одежу і будемо цілувати тобі руки. …Щоб краса твоя сіяла, …що лежить в твоїй природі. 14. ХІ. 1952 Я так люблю мою Юлю, як ніби не любив ще ніколи за 25 років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова. Милуюсь нею, весь переповнений до неї глибокою ніжністю. … Хто послав мені любов? 11. ХІІ. 1943 Сьогодні записав од матері десять чудесних колядок і п΄ять нових старих пісень. Так було приємно записувати. Просто сльози наверталися од радості чи зворушення… Тема жінки, матері, дружини

5. VІІІ. 1945 Придбавши крила, людина уподібнилась не ангелу, а дияволу. Сьогодні диявол приторкнувся своїм нечистим перстом до того, з чого Бог створив Всесвіт. Перше, що людина зробила з божественним атомом, - бомбу для загибелі… Осатаніло людство. Новодикунська ера принесе катастрофу. 15. VІІІ. 1945 Народи почнуть зализувати рани і ставити пам΄ятники… 15. VІІІ. 1945 Закінчилась світова війна… Мир… В крові і трупному смороді завершило людство свою трагедію винаходом атомної бомби. Атом розірвано, всесвітній гріх учинено. Бомбу кинуто… Тема майбутнього

3. ХІІ.1943 За моїх часів у Києві зникли такі пам'ятники культури: Михайлівський монастир з церквою дванадцятого віку. Верхівка Ірининськиї церкви одинадцятого віку. Нікопольський собор, збудований Мазепою — надзвичайної краси церква в стилі українського барокко. Київський братський монастир на Подолі. Знамените братство з Академією, звідки вийшли перші просвітителі Росії, де вчився Ломоносов. Дзвіниця одинадцятого віку Кирилівського монастиря. Пам'ятник часів магдебурзького права на Подолі. Самсон, що роздирає лева. Києво-Печерська Лавра — Успенський собор, геніальна по красі церква, рівної якій, може, ніде немає. Межигірський Запорозький спас — монастир колишніх запорозьких козаків. Чимала кількість других церков старовинних на Подолі. Десятинна церква. Трьохсвятительська старовинна красива … Тема історичної спадщини, храмів і Бога в душі людини

26. Х. 1943 Сьогодні я знову в Москві. Привіз з Києва стареньку свою матір. Сьогодні ж узнав од Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки. Що його робити, ще не знаю. Тяжко на душі і тоскне. І не тому тяжко, що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються вразі і дрібні чиновники перелякаються мене і стануть зневажати. Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» — це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика. 31. І. 1945 Я народився і жив для добра і любові. 12.ХІ. 1955 Писати тільки правду, не зраджувати її ні за яких обставин. Піднести її високо і нести біля самого серця. Місце і роль митця в суспільстві

21. ХІІ. 1943 Мене пригноблюють тяжкі передчуття, і мучать по ночах не менш тяжкі сни. 14. ІХ. 1945 Сьогодні снилося мені, що є на світі бог. Що покликав він мене до себе і повелів ангелам своїм випалити з моєї душі й вирубати огненним мечем пригноблення, смуток і страх за матір отчизну свою, і за все, що я люблю, чому служу, на що молюсь; за долю народу, за мистецтво. І ангели здерли з мене окривавлену шкіру і кинули її в огонь. Потім по його святому повелінню вони вирубали з мене талант мій і дали мені новий…15. І. 1946 Сьогодні мені снився страшний сон. Неначе в мене були одрубані обидві руки по самі лікті. Як дивно: чому такий – от сон приснитися може людині. А вчора мені снилося, неначе мене обіймав і цілував Станіславський – небіжчик, з яким я персонально не був знайомий за його життя… 19. ХІ. 1952 … Сьогодні сон мені послала доля такий ніжний і хороший… Сни як віддзеркалення дійсності

«Щоденник» О. Довженка – це документ доби, свідчення про потворну природу тоталітаризму, трагічну долю українського народу, України та її видатних синів. Підсумок