Презентація на тему:
Поетична самобутність Гуцульщини

«ВЕСЬ СВІТ БУВ ЯК КАЗКА, ПОВНА ЧУДЕС, ТАЄМНИЧА, ЦІКАВА Й СТРАШНА» (ЄДНІСТЬ БУТТЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ, КАРТИНИ ЖИТТЯ І ПРАЦІ ГУЦУЛІВ, ПСИХОЛОГІЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ ЇХНЬОГО СВІТОГЛЯДУ Й СВІТОВІДЧУТТЯ В ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»)

Поетична самобутність Гуцульщини — не лише в екзотичних пейзажах, а й в уяві і серці гуцулів. Здається, що смерека й людина тут виростають з одного кореня… Іноді природа оживає в людській уяві дивними образами — і тоді з’являються різні видіння, духи, творяться легенди й казки. Н. Горик

Українські Карпати… Сягають вони неба не тільки вершинами. Вони високі своїм духом і неповторною красою, піснями коломийками, дзвоном гірських потоків, широкими полонинами.

Михайла Коцюбинського-художника, письменника-людинознавця, митця-дослідника вабили Карпати.

«Тіні забутих предків»

Полонина — значна ділянка без лісу в Карпатах, яку використовують для пасовища та сінокосу. Плай — гірська стежка. Маржинка — худоба.

Крисаня — капелюх, бриль (від слова криси — відігнуті краї капелюха). Флояра — різновид сопилки, що має майже метрову довжину і поширена на Гуцульщині.

Легінь — парубок, юнак. Спузар — казкар, знавець і оповідач казок, легенд, переказів.

Черес — широкий, шкіряний пояс, зшитий з двох ременів так, що має всередині порожнину для грошей тощо.

Нявка — мавка.

Чугайстир — добрий лісовий дух. Щезник — злий дух, лісовик.

Мольфар — чаклун, чарівник. Аріднік — злий дух, нечистий.

Габа — хвиля. Ватра — вогнище, багаття. Гоц — водоспад.

Вориння — огорожа з дерев’яних лат.

Трембіта — тужливий голос гір

Головним заняттям гуцулів було скотарство та вівчарство.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Усний твір «Поетична самобутність Гуцульщини в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”». 3. Виписати цитати до характеристики Івана й Марічки. Домашнє завдання