Презентація на тему:
Повість Михайла Коцюбинського ” Тіні забутих предків ” – художнє відкриття життя народу Гуцульщини

Повість Михайла Коцюбинського ” Тіні забутих предків ” – художнє відкриття життя народу Гуцульщини

Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.

Влітку 1911 року М. Коцюбинський побував у с. Криворівні, вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записав місцевий говір, пройнявся духом гірської природи

Відчуття казковості карпатського життя не полишає письменника

Життя горян у творі – це поєднання християнського та язичницького

Тема повісті: Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і природи

Ідея повісті: Гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя

Проблематика твору Гармонія між людиною і світом природи; проблема добра і зла; сила кохання і неможливість існування без нього; вплив мистецтва на людину; вибір між життям і смертю.

Тепла осінь Карпат. Нев’януча краса природи зігріта вранішнім сонцем. Чарівні cмереки та усміхнені трави. І здається, що на всьому світі тільки дві барви: в зеленій - земля, в блакитній – небо. А над всім цим панують гори, які щохвилини змінюють свій настрій.

Система образів повісті

Іван Палійчук «Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родини Палійчуків». Виплеканий дивовижною і таємничою природою Гуцульщини, ріс він розумним і допитливим хлопцем. Але був не такий, як усі діти: «Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить». Щось незрозуміле для оточуючих ховалося в його очах, таке, що і мати відвертала від нього очі. Іноді їй здавалося, що це не її дитина, а «бісеня».

Марічка

Палагна Дівчина з багацького роду. Жила природним життям, робила, як споконвіку робили її предки, як заведено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваблива як людина. Але не її вина, що Іван її не любив. Цілком природно, їй хотілося кохання, сильного чоловіка поруч.

Чугайстер Чугайстер виглядає як чоловік, але такий високий, як смерека, в білім одязі. До людини ставиться приязно, балакає з ним, гріється при ватрі, а лише бігає по лісах та поїдає лісовиці (нявки).

Мольфар Юра Людина, наділена надприродними здібностями, ворожбит. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залежно від обставин та уподобань.

Образи-символи

Трембіта Трембіта — особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для гуцулів. Її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.

Ватра Ватра — це символ життя, незнищенності, символ одвічної вівчарської праці, що годує й підтримує людину.

Співанки й коломийки Співанки, коломийки — це теж притаманні лише карпатському краєві фольклорні твори — короткі, часто імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом — про все в житті.

У 1964 році повість була екранізована відомим режисером Сергієм Параджановим

Хата-музей кінофільму ” Тіні забутих предків ”

Фрагменти фільму