Презентація на тему:
Поетична фонетика. Тропи

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ПОЕТИЧНА ФОНЕТИКА ТРОПИ Схеми, завдання

Реве та стогне Дніпр широкий, Ви знаєте, як липа шелестить Сердитий вітер завива, У місячні весняні ночі? Додолу верби гне високі, (Павло Тичина) Горами хвилю наверта (Тарас Шевченко) АЛІТЕРАЦІЯ – повторення однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності твору, для емоційного поглиблення його смислового зв'язку. АСОНАНС – концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке витворює ефект милозвуччя Рідна мати моя, ти ночей не доспала… Берези в снігу занімілі (А.Малишко) іній на вітах слізьми (Василь Симоненко)

Визначити в поданих уривках випадки алітерації, асонансу Дух, що тіло рве до бою, Немає на світі України, Рве за поступ, щастя й волю… Немає другого Дніпра. (Іван Франко) (Тарас Шевченко) Повій, вітре, на Вкраїну, Похилі чола, похмурі очі, Де покинув я дівчину, Розпука гола, мов свердлом точить. (С.Руданський) (Б.Ігор-Антонич) Зоря у срібному інеї Мати наша – сивая горлиця. Перлиною грає. Тишина. Все до її серденька горнеться: Зелені сни душі моєї, Золота бджола – намистиною, весни моєї далина! Небо – празниковою хустиною… (Володимир Сосюра) (Борис Олійник) ЗАВДАННЯ

ЕПІТЕТ- від грец.epiteton додаток – художнє означення, що вказує на якусь характерну ознаку предмета, явища, викликаючи у читача певне ставлення до них; слова, уживані у переносному значенні ТРОПИ – від грец. tropos поворот – слова чи вирази, вжиті в переносному значенні. В основі тропів лежить зіставлення двох чи кількох явищ, чимось подібних між собою Прикметники, дієприкметники: шовкова трава, глибокий погляд, золотий дощ, теплі очі, прив'ялі діброви, плакучі віти Іменники: вітер-бешкетник, Дніпро-Славутич, дівчина-калина, вовки-сіроманці, щастя-доля Прислівники: глянув холодно, усміхнувся яскраво, дивитися жадібно Дієприслівники: біг підскакуючи, плакав підвиваючи, говорив плачучи ПОСТІЙНІ ЕПІТЕТИ ДУЖЕ ЧАСТО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ПЕВНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯХ, «ПОДОРОЖУЮТЬ» ІЗ ТВОРУ В ТВІР ЗОЛОТА ОСІНЬ, СРІБНІ СТРУНИ, КРИШТАЛЕВА СОВІСТЬ, ОРЛИНИЙ ПОГЛЯД, ШОВКОВІ КУЧЕРІ, КАЛИНОВИЙ ПРОСТІР, СВИНЦЕВІ ХМАРИ, БУЙНИЙ ВІТЕР, ХИЖА ПОСМІШКА, ЯСНЕ ЧОЛО

Скласти міні-опис, використавши епітети ЗАВДАННЯ

ДЕРЕВО НЕБО СИНИЧКА ХМАРИНА КОТИК ЛИСТЯЧКО СЕЛО СПІВАТИ ДЕКЛАМУВАТИ СТЕП ВУЛИЦЯ ЯЛИНА ПОЕЗІЯ ЗАПИСУВАТИ ОЧІ ЛЮДИНА ЧИТАТИ ГОРИ ВОГОНЬ СТЕЖИНА ЩАСТЯ СУМЛІННЯ Придумати епітети до таких слів, використавши різні частини мови

Засоби зіставлення Сполучники: як, ніби, наче, неначе, мов, немов Круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов потік срібла Форма орудного відмінка: горами хвилі підійма Стверджувальна форма: дівчинонька така гарна, як зіронька на небі Форма заперечення: ой то не зоря – то дівчина моя «По обидва боки високі, але не круті гребені гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною» (І.Нечуй-Левицький) Порівняння – запитання: образ, який порівнюється, ставиться у формі запитання. Що там в полі забіліло? Ой, чи гуси, чи лебеді? Тепер гуси не літають, а лебеді не плавають – То татари полон женуть… ПОРІВНЯННЯ – зіставлення двох або кількох предметів чи епізодів, дій, між якими є якась подібність чи аналогія (предметна/смислова подібність) Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливе літає

Дібрати всі можливі види порівнянь до поданих зображень ЗАВДАННЯ

Дібрати всі можливі види порівнянь до поданих слів / словосполучень СПІВАТИ ПІСНЮ ХОДИТИ ПО КІМНАТІ ГАЛЯВИНА ДИВИТИСЯ САДОЧОК ПРАЦЮВАТИ ГОЛОСНО ГОВОРИВ ЗАПИСАТИ ТЕЧІЯ РІЧКИ ГІРСЬКІ ВЕРШИНИ ПОСМІШКА ЯГОДИ КАЛИНИ ЯЛИНОВІ ВІТИ ПОГЛЯД МАМИ ДИТЯЧИЙ СМІХ СТОЯТИ НА ОДНОМУ МІСЦІ ПШЕНИЧНЕ ПОЛЕ СТЕЖИНА СНІЖИНКИ МІСЯЧНЕ СЯЙВО ВЕРБОВЕ ГІЛЛЯ НЕПОСИДЮЧА ДИТИНА ПОВЕДІНКА ХОРОША КНИГА

Коротка: час летить, серце співає, вітер сердиться, дощ бешкетує Поширена або розгорнута, змальовує ширшу картину: Нехай ще раз усміхнеться серце на чужині (Т.Шевченко) «… в хаті гризла Мелашку свекруха» (І.Нечуй-Левицький) РІЗНОВИДИ МЕТАФОРИ: ПЕРСОНІФІКАЦІЯ, АЛЕГОРІЯ МЕТАФОРА – від грец. metaphora перенесення – слово чи словосполучення, що розкриває ознаки одного предмета чи явища через перенесення на нього схожих ознак іншого , вживання слів в непрямому значенні ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (уособлення)– від лат.persona обличчя, особа – неживим речам надаються ознаки живих істот Ви знаєте, як сплять гаї – Вони все бачать крізь тумани (Павло Тичина) АЛЕГОРІЯ - певні абстрактні поняття замінюють життєвим конкретним образом, напр. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ. Дзвін до церкви скликає, а сам в ній не буває – про людину, яка інших до чогось закликає, а сама нічого не робить

…І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу, Та й списую Сковороду. ( Тарас Шевченко) На майдані метушилися, гомоніли шапки. Вона ходить вся у шовках та оксамитах МЕТОНІМІЯ – перейменування, перенесення назви одного явища на інше , що перебуває з ним у тісному зв’язку, виділяє чи підкреслює ту рису в зображуваному предметі, на яку автор хоче звернути увагу СИНЕКДОХА - вид метонімії. Художній вислів, заснований на заміні цілого предмета назвою його частини або множини одниною Як зайняли, то й погнали Кров ляха, татарина До пана, до хана. Морем червоніла («Зажурилась Україна») (Тарас Шевченк0) А на Січі мудрий німець Картопельку садить… (Тарас Шевченк0)

Ні стулю ні на хвильку очей … Край твій весь политий кров‘ю… (Леся Українка) (Іван Франк0) Любіть Україну, всім серцем своїм і всіми своїми ділами (Володимир Сосюра) ГІПЕРБОЛА – різке перебільшення зображуваного явища, дії, предмета, кількості з метою надати виняткової виразності, захоплення, враження. ЛІТОТА - поетичний засіб, протилежний гіперболі, зменшення (применшення) зображуваного явища, дії, предмета, кількості. «Внучечка качається по садку білим клубочком» . Її бабуся «малесенька, ледве од землі видно» (Марко Вовчок) До лісу рукою подати Такий, що в ложці води втопить Курці по коліно Кішка перескочить

Малого сліду не покину Я буду крізь сльози сміятись На нашій славній Україні Серед лиха співати пісні, На нашій – не своїй землі. Без надії таки сподіватись (Тарас Шевченко) (Леся Українка) ОКСИМОРОН – від грец. oxymoron дотепно-безглуздий, науково-дурнуватий - сполучення протилежностей, парадоксальний вислів, свідоме зіставлення чи поєднання контрастних понять, які логічно виключають одне одного, але дають нове уявлення СИМВОЛ - предмет чи слово, що умовно виражає сутність будь-якого явища, заміна назви життєвого явища, поняття чи предмета умовною назвою, знаком, що має щось спільне з ним Символи в поемі Т.Шевченка «Сон»: цар волі – символ безкорисливої боротьби за справедливість, близький до образу Христа ведмідь – символ грубої сили чапля – символ бундючності, пихатості сова – символ мудрості й водночас глибокої туги ПРИКЛАДИ ІНШИХ СИМВОЛІВ ніч – символ смерті, ранок – символ початку життя, калина – символ України, голуб – символ миру, свічка - символ краси, життя і небезпеки, сніг – символ холоду

Скласти описи – замальовки, використавши всі можливі тропи, засоби поетичної фонетики

Словесна картина, використати всі можливі тропи, засоби поетичної фонетики

Словесний етюд, використати всі можливі тропи, засоби поетичної фонетики

ВИЗНАЧИТИ ВСІ ВИДИ ТРОПІВ У ПОДАНИХ УРИВКАХ А хмара плете і плете зелене волосся дощу, холодне волосся дощу (Василь Голобородько) На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: «Де наші панують? Де панують, бенкетують?» (Тарас Шевченко) Церков – домовина Розвалиться … і з-під неї Встане Україна (Тарас Шевченко) Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. (Василь Симоненко) Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточки в прозорім полотні. (Дмитро Павличко)

Немов ласкаві вересневі феї Спинили час – і всесвіт не тече… (Євген Плужник) Хай на ньому цвіте росяниста доріжка І зелені луги, й солов'їні гаї. (Андрій Малишко) І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце В золотих переливах кучерів. (Іван Драч) У полі спить зоря під колоском І сонно слуха думу колискову, І сонна тиша сонним язиком Шепоче саду сиву колискову… (Микола Вінграновський) Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, сумні, Немов криниці дно студене? (Іван Франко) ВИЗНАЧИТИ ВСІ ВИДИ ТРОПІВ У ПОДАНИХ УРИВКАХ

Як тополя, стала в полі А епітет При битій дорозі; Б метафора Як роса до схід сонця, В гіпербола Покапали сльози. Г порівняння УКАЖІТЬ ТРОП, ЯСКРАВО ВИРАЖЕНИЙ В ПОДАНИХ УРИВКАХ Сіло сонце з-за діброви А гіпербола Небо червоніє… Б алегорія В метафора Г порівняння Дощик, дощик голубий А епітет Колосків не оббий Б алегорія Зливами-переливами В гіпербола Хмарами-огнивами Г синекдоха Установіть відповідність між тропами та їх назвами 1. Україна мовить А Епітет 2. У небі місяць смутний Б Метафора 3. Тумани смутку сплять на дні проваль В Персоніфікація 4. Втопитися у морі сліз Г Метонімія 5. То не химери, а сумна реальність Д Гіпербола Е Синекдоха Є Оксиморон Ж Порівняння

Укладено Писарюк В.А. НВК №1 м. Єнакієве Донецька область Фото автора